Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин
Внутрішній дворик
Голова Єврокомісії представила програму захисту клімату
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила так звану «Зелену угоду» – план ЄС щодо захисту навколишнього середовища. Він передбачає, що через 30 років країни-члени Євросоюзу зведуть до нуля різницю між викидами парникових газів і їх поглинанням.
Для допомоги країнам, які хочуть відмовитися від горючих корисних копалин, планують залучити в найближчі роки до 100 мільярдів євро інвестицій.
Європейській промисловості у плані пропонують вдатися до жорстких екологічних норм. При цьому Єврокомісія планує захистити її від дешевої імпортної продукції, зокрема додатковими митними зборами. Крім того, через квоти на викиди парникових газів можуть значно подорожчати повітряні перельоти і перевезення водним транспортом.
Пропозицію Єврокомісії лідери країн-учасниць ЄС обговорять 12 і 13 грудня на саміті. Польща, Угорщина і Чехія вже виступили проти програми.
Помпео заявив, що Лавров збрехав про теми переговорів із Трампом
Держсекретар США Майк Помпео заявив, що міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров збрехав, коли заявив, що не обговорював із Дональдом Трампом тему втручання в американські вибори.
«Заява міністра закордонних справ Лаврова не є точним відображенням моїх спогадів про цю зустріч», – заявив Помпео.
Нагадаємо, Білий дім повідомив, що під час зустрічі з Сергієм Лавровим обговорювалася тема російського втручання в американські вибори.
У той же час, Лавров заявив інше.
«Ви знаєте, ми вибори взагалі не обговорювали», – заявив глава МЗС РФ.
Палата Представників американського конгресу затвердила закон про оборонний бюджет, додавши до нього положення про санкції проти компаній, причетних до будівництва «Північного потоку-2». Рішення ухвалили переважно більшістю голосів.
Затверджений документ передбачає, що санкції діятимуть також у разі, якщо ці трубопроводні проєкти змінять назву чи будуть замінені іншими.
Конгрес США також підтримав законопроект про оборонний бюджет на 2020 рік на суму 738 мільярдів доларів. 300 мільйонів доларів із цієї суми будуть передані на потреби української армії.
За документ проголосували 377 конгресменів, проти були 48.
Після підтримки в Сенаті, документ буде переданий на підпис Дональду Трампа. Президент США вже встиг повідомити, що підпише бюджет.
Парламент Ізраїлю не зміг призначити уряд, в країні відбудуться треті за рік вибори
Термін, відведений депутатам Кнесету (однопалатного парламенту) Ізраїлю на формування урядової коаліції за підсумками виборів 17 вересня, закінчився, вищий законодавчий орган тепер офіційно вважається розпущеним.
За її інформацією, парламентарії ще можуть прийняти законопроект про саморозпуск палати в другому і третьому (остаточному) читаннях, так як в першому читанні він був схвалений в середу до завершення мандата на формування кабінету. Відповідно до цього документа, якщо він буде прийнятий, вибори в країні пройдуть 2 березня. В іншому випадку їх автоматично призначать на 10 березня, але в цей день в Ізраїлі відзначається іудейське свято Пурим, в зв'язку з чим голосування можуть перенести на 17 березня, зазначила Kan.
Ізраїль в березні піде вже на треті за останні 11 місяців і вже другі повторні вибори.
Євросоюз дасть €150 мільйонів для подолання міграції з Африки
Європейський Союз з використанням так званого механізму «Північноафриканського вікна» – надзвичайного трастового фонду для Африки, ухвалив новий пакет допомоги для підтримки Марокко у боротьбі проти контрабанди людьми та для подолання незаконної міграції.
«Завдяки цьому новому пакету ми можемо зміцнити наше партнерство з Марокко та надалі зменшувати потік незаконних мігрантів на шляхах Західного Середземномор’я, попереджуючи ризик для життя людей», – зазначив з цього приводу Єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгелі.
За його словами, новий пакет доводить зобов’язання ЄС за програмою «Північноафриканського вікна» до 807 мільйонів євро, які спрямовуються на чисельні потреби цього регіону.
Берлін вирішив оголосити «надзвичайну кліматичну ситуацію»
Парламент німецької столиці погодився з необхідністю оголошення так званої «надзвичайної кліматичної ситуації» (Klimanotlage).
«Сенат оголосив "надзвичайну ситуацію з кліматом". Таким чином, (керівна, – ред.) коаліція посилює свої кліматичні цілі: до 2050 року різко зменшити викиди, що пошкоджують клімат», – йдеться у повідомленні.
Мер Берліна Міхаель Мюллер (Соціал-демократична партія) наголосив на бажанні піти далі від задекларованих раніше цілей – скоротити викиди CO2 на 85% у порівнянні з 1990 роком.
«Ми хочемо досягти значно більше, ніж ці 85 відсотків», – сказав Мюллер.
Утім, конкретних нових цілей парламентарії не окреслили.
Опозиція до коаліції (в яку входять есдеки, Зелені та Ліві) вже розкритикували такий підхід.