Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин
Внутрішній дворик
Угорщина заблокує переговори про членство України в НАТО – Сійярто
Очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт буде блокувати перемовини про членство України в НАТО до того часу, поки Київ буде «обмежувати права національних меншин».
Про це Сійярто заявив на полях саміту НАТО в Лондоні.
«Ми не просимо надати якісь надправа етнічним угорцям на Закарпатті, а просимо тільки повернути ті права, які вони мали раніше», – каже Сійярто.
Міністр додав, що Угорщина відкрита для консультацій з Україною з цього питання.
30 жовтня Угорщина заблокувала спільну заяву НАТО щодо України через «невиконання Києвом вимог Будапешта щодо угорської меншини Закарпатської області». Однак потім, у останню хвилину, Будапешт розблокував спільну заяву послів країн НАТО щодо України після того, як в текст документа внесли угорські поправки.
Вбивство громадянина Грузії в Берліні: Меркель розкритикувала Росію
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель розкритикувала російську владу через брак підтримки в розслідуванні вбивства громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, застреленого в центрі Берліна.
«У двосторонніх відносинах це, звичайно, подія, однак на жаль, ми не отримали від Росії активної допомоги в розслідуванні цього інциденту», – заявила вона в середу, 4 грудня, під час саміту НАТО.
Раніше цього дня МЗС Німеччини оголосило про вислання двох російських дипломатів на тлі розслідування вбивства Хангошвілі. Обидва дипломати, котрі працювали в російському посольстві в Берліні й оголошені персонами нон грата, насправді є співробітниками російських спецслужб. Тепер вони повинні залишити Німеччину протягом семи днів.
Меркель не вважає, що вислання з ФРН російських дипломатів вплине на перебіг саміту «нормандської четвірки», запланованого на 9 грудня в Парижі. «Я не думаю, що цей випадок позначиться на зустрічі у "нормандському форматі", там йтиметься про Україну та про те, як нам просунутися вперед у Мінському процесі», – наголосила канцлерка.
Вона планує обговорити ситуацію з висланням російських дипломатів з президентом РФ Володимиром Путіним під час «нормандського саміту».
Тим часом офіційна Москва вже заявила, що вважає вислання російських дипломатів з ФРН «недружнім і безпідставним кроком» і пообіцяла вжити аналогічних заходів.
Китай висловив протест щодо нових санкцій США за утиски уйгурів
КНР висловила протест проти схвалення Палатою представників Конгресу США законопроекту про посилення тиску на Пекін у зв'язку з утисками мусульман уйгурської національності у Китаї.
«Китай засудив прийнятий у США законопроект з вимогою закрити так звані табори "перевиховання" для етнічної спільноти уйгурів», – йдеться у повідомленні.
У законопроекті, який ще має схвалити Сенат, передбачено запровадження санкцій проти функціонерів Комуністичної партії, звинувачених у порушеннях прав уйгурів.
Загалом, у рамках політики тривалих репресій уряду КНР у північно-західному регіоні Сіньцзян ув'язнено понад мільйон представників мусульманської меншини.
Європейські країни в РБ ООН засудили ракетні пуски КНДР, назвавши їх провокаціями
Європейські члени Радбезу ООН виступили із засудженням недавніх ракетних пусків Північної Кореї і вказали на необхідність чіткої імплементації чинного проти КНДР режиму санкцій.
«Ми засуджуємо ці провокаційні дії. Вони підривають регіональну безпеку і стабільність, а також мир і безпеку на планеті», – йдеться в заяві постпредів Бельгії, Естонії, Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії в ООН. Усі ці країни в даний час представлені у РБ ООН.
Вони вказали на надзвичайну важливість виконання резолюцій РБ ООН, що забороняють випробування в КНДР балістичних ракет, і збереження санкцій.
Європейські країни закликали «міжнародне співтовариство виконувати свої зобов’язання і втілювати в життя ці санкції».
28 листопада Південна Корея повідомила, що КНДР здійснила запуск двох ракет ближнього радіусу дії. Пізніше цю інформацію підтвердили в Північній Кореї.
Цей запуск став 13-м випробуванням з початку 2019 року.
Австралія також може ухвалити аналог Акта Магнітського
Австралійський парламент розглядає можливість ухвалення закону про застосування санкцій щодо представників інших держав, винних у порушеннях прав людини.
Можливість прийняття закону, аналогічного ухваленому у США Глобальному акту Магнітського, вивчить парламентський комітет з міжнародних відносин, оборони та торгівлі.
«Зусилля Австралії у боротьбі з порушеннями прав людини масштабні, а можливість запровадити санкції проти осіб, які володіють активами в Австралії та здійснюють грубі порушення прав людини за кордоном, є цінним інструментом боротьби з такими зловживаннями», – заявив голова підкомітету з прав людини Кевін Ендрюс.
За його словами, розгляд буде зосереджено на чинних законах Австралії про санкції щодо порушень прав людини у всьому світі та на тому, як ці закони в даний час застосовуються.
В США хочуть виділити додаткові 250 млн доларів на нову оборонну допомогу Україні
Президент США Дональд Трамп буде пропонувати внести у проект бюджету на 2021 фінансовий рік виділення щонайменше 250 млн доларів на допомогу Україні у сфері безпеки й оборони, зокрема, на придбання протитанкових ракет «Джавелін». Про це заявив заступник очільника Пентагону Джон Руд.
«Якщо Конгрес США затвердить (проект бюджету – ред.) та виділить асигнування, ми продовжимо це. Ми передбачаємо подальше надання летальної зброї як допомоги для України», – зазначив Руд.
За даними видання, відповідне оголошення було незвично чути у грудні, бо зазвичай такі заяви роблять перед офіційним поданням проекту бюджету Білим домом.