Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин
Внутрішній дворик
Тимчасова президентка Болівії ініціювала нові вибори
Жанін Аньєс також просить законодавців визнати недійсними попередні вибори. Тим часом експрезидент Ево Моралес закликав католицьку церкву перерахувати голоси на попередніх виборах.
Тимчасова президентка Болівії Жанін Аньєс попрохала парламент країни схвалити закон, що дозволить провести нові президентські вибори. Відповідну пропозицію Аньєс надіслала законодавцям у середу, 20 листопада.
Ця пропозиція також містить прохання визнати недійсними попередні вибори, проведені 20 жовтня, та сформувати новий Виборчий трибунал, що виконує в цій південноамериканській країні функції центральної виборчої комісії.
Тим часом у країні тривають протести та сутички між прихильниками експрезидента країни Ево Моралеса, який тепер перебуває в Мексиці, та силовиками. Стало відомо, що напередодні під час спроби органів правопорядку розблокувати один з нафтопереробних заводів поблизу міста Ель-Альто, котрий заблокували противники нинішнього уряду, загинуло щонайменше восьмеро людей.
В Пентагоні пообіцяли виплатити військову допомогу Україні найближчим часом
За словами представника Пентагону полковника Кемпбелла, уряд зобов’язується виплатити 35,2 млн доларів згідно з укладеним договором, за яким Україна повинна отримати всю суму – 250 млн доларів до кінця 2019 року.
«Конгрес не керував прискореним зобов’язанням фондів. Департамент з усім тим прискорює процес надання санкціонованої допомоги Україні і зобов’язується як можна швидше виділити ці кошти згідно з процедурами укладення договорів, як того вимагає закон», – повідомив Кемпбелл.
Нагадаємо, 19 листопада група сенаторів від Демократичної партії звернулася до Міністерства оборони США з вимогою відзвітувати про надання Україні військової допомоги.
Наказ про затримку допомоги був переданий Дональдом Трампом в липні, за кілька днів до його телефонної розмови з Володимиром Зеленським, під час якої американський президент попросив провести розслідування щодо сім'ї Байденів і подій, пов'язаних з виборами 2016 року.
Держдеп: Договір з контролю над озброєнням не може стосуватися лише США і Росії
Порушення з боку РФ Договору про ракети малої та середньої дальності (ДРСМД) стали причиною руйнації цього документу, однак будь-які нові ініціативи у сфері контролю над озброєнням не можуть, як це було раніше, стосуватися лише двох сторін – США і Росії.
Про це під час прес-конференції за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у брюссельській штаб-квартирі Альянсу заявив Державний секретар США Майк Помпео, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Коли я став Державним Секретарем, ми мали справу з ДРМСД. Ми робили те, що адміністрація Трампа завжди робить, – ми дивилися на реальність і на факти. Було дві сторони Договору, лише одна його виконувала, тож для нас не було сенсу залишатися в ньому. І ми працювали з європейськими партнерами, щоб переконатися, що є єдність, що ми розуміємо ризики і ціну, що просуваємося вперед разом, усвідомлюючи, що Росія порушує Договір, і це є причиною виходу з нього Сполучених Штатів», – наголосив Помпео.
Він окремо зауважив, що будь-які нові ініціативи у сфері контролю над озброєннями мають створюватися з урахуванням змін, які відбулися у світі.
«Президент Трамп ніколи не дозволить, щоб США увійшли у будь-які угоди з контролю над озброєннями, які не мають сенсу для Сполучених Штатів Америки, або поновили вже наявні угоди з контролю над озброєнням, що завершують термін дії, і не мають більше сенсу для Америки. Виходячи з цього ключового принципу президент говорив про зміни у світі. З часів, коли ДРСМД був створений, виникли нові загрози, зокрема, з боку Комуністичної партії Китаю. Тож президент був дуже чітким – коли ми говоримо про створення нової стратегічної структури, щоб убезпечити Америку, це не може бути лише (за участі) США і Росії», – наголосив Державний секретар США.
Замість Фріланд. Новий міністра закордонних справ Канади
У середу, 20 листопада, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо представив новий склад Кабінету міністрів.
Новим міністром закордонних справ Канади став Франсуа-Філіп Шампань. Раніше він обіймав посаду міністра інфраструктури Канади.
Ексміністр закордонних справ Христя Фріланд стала віце-прем'єром. Ця посада не має формальних обов'язків, але передбачає багато церемоніальних дій.
Фріланд також буде поєднувати обов'язки міністра міжурядових справ. Ця посада не має формальних обов'язків, але передбачає багато церемоніальних дій. Фріланд була міністром закордонних справ з 2017 до 2019 року. Вперше її було обрано членом парламенту у 2013 році.
Туска обрано головою Європейської народної партії
Колишнього голову Європейської Ради Дональда Туска обрали головою Європейської народної партії (ЄНП) під час 24-го з'їзду в Загребі (Хорватія). За нього віддали більшість голосів. Туск був єдиним кандидатом.
Виступаючи перед далегатами, новий лідер ЄНП заявив, що на цій посаді збирається вести активну боротьбу з популізмом.
«Я вступаю в боротьбу з популістами... З одного боку знаходяться партії безвідповідального популізму, а з іншого – наша партія, яка несе відповідальність за популярність», – заявив він.
Туск сказав присутнім, що ЄНП «не буде жертвувати такими цінностями, як громадянські свободи, верховенство закону і порядність».
«Той, хто не може прийняти це, де-факто ставить себе за межі нашої родини», – додав він.
Придушення протестів в Ірані: президент заявив про «перемогу» над «ворожою змовою»
Президент Ірану Хасан Рухані заявив про перемогу над «ворожою змовою» після придушення акцій протесту.
«Президент Ірану заявив про перемогу над ворожою змовою після придушення силовиками протестів, що спалахнули через зростання цін на пальне», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, Рухані заявив, що заворушення спричинили «диверсійні елементи», підтримувані США, Ізраїлем та Саудівською Аравією.
Президент також стверджує, що отримані від підвищення ціни на пальне кошти будуть роздані найбіднішим громадянам країни.
З суботи уряд заблокував іранцям доступ до інтернету, що ускладнює збір інформації та оцінку ситуації на вулицях іранських міст.
Як повідомлялося, рішення унормувати продаж та одночасно підвищити ціни на пальне мінімум на 50 відсотків уряд Ірану прийняв у ніч проти 15 листопада. Це спричинило масові акції протесту.
Протягом останніх днів було затримано близько тисячі людей. Напередодні протестувальники підпалили більше сотні банків та крамниць. Під час протестів загинуло 106 демонстрантів.