Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин
Внутрішній дворик
В Ірані на протестах заарештували тисячу людей
В Ірані на акціях протесту проти росту цін на бензин і обмеження продажу пального заарештували тисячу людей.
Протести в Ірані проходять в 50 містах, влада вимкнула інтернет на значній території країни.
Під час протестів внаслідок сутичок із поліцією загинула щонайменше одна людина. Є непідтверджені повідомлення про загибель ще чотирьох людей.
Нинішні демонстрації спалахнули після того, як уряд заявив, що почне обмежувати продаж пального в одні руки і підвищувати ціни через те, що економіка країни потерпає від санкцій США.
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї підтримав рішення уряду підвищити ціни на бензин.
Протести можуть створити додатковий тиск на відносно поміркованого президента Хасана Роугані напередодні парламентських виборів, що мають відбутися в лютому.
Три українських буксира, які повинні зустріти три українських кораблі, захоплені Росією в минулому році, знаходяться в нейтральних водах навпроти південнобережного селища Гаспра.
Місце передачі кораблів офіційно не називають, відома тільки дата - 18 листопада.
Нагадаємо, що захоплені РФ українські кораблі, що напередодні вийшли з Керчі, пройшли під Кримським мостом.
Раніше одеське видання «Думська» повідомило, що Україна відправила буксири «Титан» і «Гайдамака» і пошуково-рятувальний корабель «Сапфір» за захопленими в Керченській протоці суднами.
У той же час Міністерство закордонних справ РФ спростувало угоду про повернення Україні захоплених в Керченській протоці кораблів до проведення саміту в нормандському форматі. У МЗС РФ заявили, що ніколи не заперечували можливості повернення Україні суден.
«Коли ти вступаєш в якесь об'єднання, ти розраховуєш, що з кожним місяцем, роком не буде гірше, ніж до цього. Що відбувається у нас (з Росією – ред.). Нам кожен рік підсовують нові умови, і ми постійно в економіці щось втрачаємо, втрачаємо і втрачаємо», – заявив Лукашенко.
«Вибачте, нахріна потрібен тоді такий союз», – додав президент.
Білорусь не підпише дорожні карти щодо інтеграції з Росією, якщо вони будуть суперечити її конституції і загрожувати її суверенітету.
Також Лукашенко заявив, що Білорусь не створює з РФ військовий альянс.
«Тільки не пишіть, що ми тут створюємо з Росією якийсь альянс, щоб висунути танки проти вас (проти Заходу – ред.). Ніколи цього не буде», – заявив він, звертаючись до польського журналіста з проханням «не писати неперевірену інформацію».
Також Олександр Лукашенко заявив, що планує висуватися на президентських виборах у 2020 році.
На цих вихідних в Білорусі також пройшли вибори до парламенту. Явка на них склала понад 77% – за інформацією ЦВК, але опозиційні ресурси повідомляють про явку трохи більше 20%.
У Франції правоохоронці затримали понад 260 учасників акції «жовтих жилетів»
Правоохоронці у Франції затримали понад 260 учасників акції протесту руху «жовтих жилетів». Про це заявив міністр внутрішніх справ Франції Крістофор Кастанер.
«Вчора було затримано 264 людини, при цьому 173 – у Парижі», – зазначив Кастанер.
За його словами, всіх людей затримали саме під час акції протесту. Серед маніфестантів у Парижі були присутні 300 представників радикальних рухів, які несуть головну відповідальність за ці події.
Мітингувальники також зайшли в будівлю універмагу Galeries Lafayette і скандували гасла, наприклад, «Працюй, споживай і замовкни». Акція в Galeries Lafayette була спрямована проти суспільства споживання.
Додамо, акції «жовтих жилетів» почалися у Франції 17 листопада 2018 року. Спочатку вони проходили в знак протесту проти підвищення цін на автомобільне паливо.
Поліція Гонконгу штурмом взяла університет, в якому забарикадувалися студенти
Поліція Гонконгу змогла потрапити в будівлю Політехнічного університету, в якому забарикадувалися понад 200 протестуючих, серед яких багато хто були студентами.
За даними видання, штурм тривав протягом всього дня. Правоохоронці оточили всю територію університету, заблокувавши всі входи і виходи з університетського містечка.
Ввечері 17 листопада поліція наказала протестувальникам покинути територію університетського містечка і десятки з них були заарештовані.
Однак не менше сотні найбільш радикально налаштованих демонстрантів все ще там залишаються. Вони знаходяться на перехресті біля головного входу, поліцейські – через дорогу від них.
Проти радикальних студентів поліція застосувала сльозогінний газ і водомети. Демонстранти ховаються за парасольками і відповідають коктейлями Молотова і камінням, випущеним з імпровізованих катапульт. Постраждалим надають допомогу медики.
У Грузії протестувальники заблокували всі входи до парламенту і встановили цілодобове чергування
У неділю, 17 листопада, учасники масштабної акції протесту проти провалу виборчої реформи заблокували всі три входи в будівлю парламенту Грузії.
Біля входів у будівлю законодавчого органу розбили намети, а на ворота, що ведуть у двір, повісили замки.
Протестувальники вирішили встановити 24-годинне чергування, щоб не пустити в парламент депутатів Грузинської мрії, відповідальних за провал голосування за пропорційну виборчу систему.
Вони обіцяють пікетувати парламент доти, поки їх вимоги не будуть задоволені, а також не виключають блокування інших державних структур.
«Ми не дозволимо особистому обслуговуючому персоналу Бідзіни Іванішвілі увійти в цю будівлю. Якщо вони хочуть потрапити до неї, нехай тоді призначать позачергові пропорційні вибори», – заявив один з учасників акції.
17 листопада в Тбілісі тисячі людей вийшли на мітинг біля парламенту після того, як парламент провалив прийняття виборчої реформи.
14 листопада грузинський парламент не схвалив поправку до Конституції про перехід на пропорційну виборчу систему. Законопроект відхилили у першому читанні. Це викликало критику ПАРЄ, а також посольства США в Грузії.
Зміна виборчої системи зі змішаної на пропорційну починаючи була однією з вимог демонстрантів, які виходили на акції протесту в Грузії в червні та липні 2019 року.
В КНДР без попередження провели військові навчання під наглядом Кім Чен Ина
Лідер КНДР Кім Чен Ин проконтролював навчання військово-повітряних сил країни, які відбулися в понеділок.
Під час навчань глава КНДР підкреслив важливість готовності країни до бойових дій.
«Необхідно проводити навчання без попередження... Це надає можливість поліпшити готовність Корейської народної армії до війни», – заявив Кім Чен Ин.
Раніше США і Південна Корея заявили про намір відкласти проведення спільних навчань ВВС, запланованих на цей місяць, для підтримки прагнення КНДР до мирного врегулювання. Передбачалося, що ці навчання стануть скороченою версією запланованих раніше повномасштабних навчань Vigilant Ace. КНДР виступала проти маневрів, попереджаючи про «ні на що не схоже покарання», з яким США не впораються, якщо навчання почнуться, як заплановано.
Нагадаємо, 12 червня 2018 року в Сінгапурі президент США Дональд Трамп і керівник КНДР Кім Чен Ин підписали спільну декларацію. Відповідно до неї, Пхеньян узяв на себе зобов’язання щодо денуклеаризації Корейського півострова в обмін на гарантії безпеки з боку Вашингтона.
У Чехії відбулися заходи до 30-річчя Оксамитової революції
Вчора, 17 листопада, у столиці Чехії, Празі, відбулися заходи, присвячені 30-річчю Оксамитової революції, яка принесла чехам і словакам свободу, а також змінила мапу Європи. Рушійною силою подій 1989 року стали передусім студенти. Під гаслом «Коли – як не зараз? Хто – як не ми?» вони вийшли на демонстрацію в Празі з вимогою проведення демократичних змін в країні.
Важливу історичну подію згадували всією Чехією. Зокрема, в Празі відбулась масштабна «Оксамитова хода». Мітинги й концерти з нагоди пам’ятного дня зібрали в центрі столиці Чехії десятки тисяч людей. До заходів долучилися відомі чеські громадські діячі, актори, співаки.
Серед головних героїв Оксамитової революції згадували Вацлава Гавела – лідера революції, майбутнього президента Чехословаччини, потім – Чеської Республіки.
А от чинний чеський президент Мілош Земан участі у заходах не брав. Раніше він заявив, що згадуватиме події листопада 1989 року вдома.
Раніше 16 листопада у Празі близько чверті мільйона людей вийшли на акцію протесту проти голови уряду Андрея Бабіша в переддень річниці Оксамитової революції. Демонстранти, серед яких були й колишні дисиденти та учасники подій 1989 року, також критикували президента Мілоша Земана, якого, як і Бабіша, називали непридатним для посади.
У понеділок і вівторок, 18 та 19 листопада відповідно, прем’єр-міністр Чехії Андрій Бабіш разом з віцепрем’єром та міністром промисловості і торгівлі Карелом Гавлічеком та місією з 85 підприємців відвідає Київ під час дводенної поїздки.