Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин

Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин

Внутрішній дворик

Дональд Туск: Росія − не стратегічний партнер, але стратегічна проблема

Президент Європейської Ради Дональд Туск. Фото: Getty - Contributor

Президент Європейської Ради Дональд Туск назвав боротьбу України та Європейського Союзу з агресивною політикою Кремля «першим тестом» єдності ЄС.

Відповідну заяву він зробив під час промови у Європейському Коледжі в Брюгге, Бельгія.

«Моя боротьба за єдність Євросоюзу розпочалася, практично, з першого дня (на посаді – ред.). Це було питання про агресивну політику Кремля. Я був і залишаюся переконаним, що ставка у цій грі - не лише майбутнє незалежної України та безпека Центральної Європи, включаючи й безпеку моєї країни. Але суверенітет Європи як політичної структури», – зауважив Туск, додаючи, що систематично і публічно нагадував, що «Росія не є нашим стратегічним партнером, але нашою стратегічною проблемою».

«Мене навіть називали маніяком фокусування на цьому предметі. Але воно того було варте. Наприкінці, ми зберегли нашу єдність, в тому числі у вимірі санкцій протягом усього мого терміну в офісі», – додав президент ЄР.

В уряді переконані, що рішення Німеччини не дає зеленого світла для Nord Stream-2

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук. Фото: Facebook

З оновленого газового законодавства, що було ухвалене в Бундестазі у середу ввечері, прибрали проблемні норми, які давали Німеччині можливість вивести з-під його дії Nord Stream-2.

Про це розповіли представники українського уряду, знайомі з ходом переговорів між Україною та Німеччиною з цього приводу.

Виходячи з цього, урядовці запевнили, що ухвалене законодавство не дає зеленого світла для добудови газогону Nord Stream-2 без виконання росіянами вимог «третього енегропакету», тобто спільного законодавства ЄС.

Про те, що ухвалений німецьким парламентом закон відповідає вимогам європейської директиви, заявив, зокрема, прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

«Уряд України вітає імплементацію Бундестагом Газової директиви ЄС 1:1 (у відповідності до оригіналу – ЄП)», – написав він у Твіттері.

Як пояснила зовнішньополітична радниця прем'єра Світлана Заліщук, у середу, перед остаточним голосуванням, у Берліні перебувала з візитом делегація з представників Міненерго, РНБО та НАК «Нафтогаз», які обговорили з партнерами деталі імплементації директиви.

«В німецькому уряді нас запевнили, що жодних відхилень від європейських правил немає. Директива ЄС впроваджена без змін. А у разі, якщо німецький незалежний регулятор все ж надасть виняток для нового російського газогону, ми маємо всі шанси для оскарження цього рішення, зокрема в Суді ЄС, і ми маємо підтримку цієї позиції з боку Єврокомісії», – заявила Заліщук.

ПАРЄ спостерігатиме за достроковими парламентськими виборами в Білорусі

Фото: RFE/RL

Делегація Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відвідає Білорусь, щоб спостерігати за проведенням дострокових парламентських виборів 17 листопада.

Про це повідомили в Директораті комунікацій Ради Європи в Страсбурзі.

Делегацію з 19 членів очолить лорд Девід Бленкатрой (Велика Британія). Представники ПАРЄ оцінять вибори в Білорусі спільно зі спостерігачами від Парламентської асамблеї ОБСЄ і Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ/ОБСЄ).

Напередодні голосування 17 листопада делегація зустрінеться, зокрема, з лідерами та представниками політичних партій, головою Центральної виборчої комісії, а також із представниками міжнародної спільноти, громадянського суспільства і засобів масової інформації.

Як повідомлялося, 17 листопада в Білорусі відбудуться вибори до Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь.

Чергові парламентські вибори в Білорусі мали пройти не раніше 10 вересня 2020 року. Але вибори президента заплановано на 30 серпня 2020 року. З метою поділу часового періоду проведення цих виборів президент Олександр Лукашенко підписав указ про призначення дострокового парламентського волевиявлення на листопад 2019 року.

Голова ОБСЄ заявив про «наближення» до зустрічі у нормандському форматі

Голова ОБСЄ та міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак. Фото: UN News

Голова ОБСЄ та міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак привітав розведення сил і засобів в районі Петрівського.

Про це повідомили в прес-службі ОБСЄ.

За його словами, це наближає проведення зустрічі у нормандському форматі найближчим часом.

«Я привітав сторони з виявленням реальної прихильності прокласти шлях до миру. Після позитивних кроків у Станиці Луганській та Золотому, відновлення розведення сил в Петрівському наближає нас до саміту нормандського формату», – сказав Лайчак.

Він також підкреслив, що засідання на вищому рівні – це важливий крок у зусиллях щодо «мирного та сталого вирішення конфлікту на сході України».

Ердоган повернув Трампу листи та вимагав видачі Гюлена

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та президент США Дональд Трамп. Фото: ALEX WONG/GETTY IMAGES

Під час зустрічі Президентів Туреччини та США, яка відбулася у Вашингтоні, Реджеп Таїп Ердоган повернув Дональду Трампу його листи, зокрема той, в якому американський лідер звертався у досить грубій формі та погрожував знищити турецьку економіку.

«Я сьогодні повернув ці листи пану президенту», – сказав Ердоган.

Також президент Туреччини звернувся до американського колеги з вимогою видати релігійного проповідника, лідера FETO Фетхуаллаха Гюлена, який нині перебуває в США.

«Ми вкотре висловили нашу вимогу припинити його (Гюлена – ред.) перебування в США... Ми представили багато документів, особливо під час цього візиту... Сподіваємося, що, оскільки ми видаємо терористів за їх (США – ред.) запитом, так і вони його нам видадуть», – вказав Ердоган.

Він також вкотре наголосив на тому, що у Туреччини немає проблем з курдами, проблема полягає у терористичних організаціях, таких як PKK, YPG.

«Так само, як у нас хороші стосунки з нашими братами-курдами на півночі Іраку, у нас немає проблем з нашими братами-курдами на півночі Сирії», – вказав Ердоган.

Щодо питання постачання американських F-35 та закупівлі російських ЗРК С-400, що у Вашингтоні вважають взаємовиключними, Ердоган заявив про те, що питання варто вирішувати ведучи діалог, та вказав, що Анкара готова вести переговори про постачання американської системи ППО Patriot.

«Я знову сказав президенту (Трампу – ред.), що ми зможемо придбати системи Patriot, якщо пропозиція буде надана на прийнятних умовах», – сказав він.

Як відомо, президент Туреччини перебуває в США з робочим візитом. Перед від'їздом з Анкари у Вашингтон він повідомив про готовність розпочати нову еру в питаннях, що стосуються безпеки обох країн.

Щодо листів, про передачу яких повідомив Ердоган, їх зміст раніше був оприлюднений американськими ЗМІ. В них Трамп закликав Ердогана «не бути дурнем» та пригрозив «знищити турецьку економіку» через дії Туреччини в Сирії. Пізніше турецькі ЗМІ повідомили, що Ердоган відхилив листи Трампа та викинув у смітник.

США визнали тимчасового президента Болівії

В.о. президента Болівії Жанін Аньєс. Фото: Teller Report

Сполучені Штати Америки (США) визнали в.о. президента Болівії Жанін Аньєс.

Держсекретар Майк Помпео заявив, що США підтримують перехід повноважень президента країни до Аньєс.

«Сполучені Штати вітають те, що сенатор Болівії Жанін Аньес вступила на посаду тимчасового президента держави, щоб привести свою країну до цього демократичного переходу в відповідності з конституцією Болівії», – сказав Помпео.

Нагадаємо, другий віце-спікер Палати сенаторів парламенту Болівії Жанін Аньєс у вівторок заявила, що бере на себе обов'язки глави держави після того, як Ево Моралес подав у відставку з поста президента.


Report Page