Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин за вихідні

У Лівані відбулись акції на підтримку та проти влади

Тисячі людей вийшли в Бейруті та інших містах на антиурядові протести. Тим часом під президентським палацом зібралися прихильники глави держави.

У Лівані відбулися антиурядові демонстрації та акції на підтримку влади. У Бейруті та інших містах ввечері у неділю, 3 листопада, на вулиці вийшли тисячі людей, які скандували «Повалення режиму» та «Революція». Багато учасників протесту розмахували державними прапорами.

Раніше цього дня тисячі демонстрантів зібралися біля президентського палацу у столиці з акцією на підтримку глави держави Мішеля Ауна. Деякі з мітингарів тримали в руках його фотографії. Мішель Аун звернувся до громадян країни із закликом згуртуватися навколо оголошених реформ.

При цьому 84-річний президент зазначив, що розроблена дорожня карта для протидії корупції, відновлення економіки і формування нового уряду. «Люди повстали, бо їхні права порушуються. Люди втратили довіру до держави, і це серйозна проблема. Ми повинні відновити її», – підкреслив він.

Масові вуличні протести розпочалися в Лівані 17 жовтня, після того як уряд анонсував запровадження зборів на користування месенджерами, як-от WhatsApp, для здійснення телефонних дзвінків. Згодом уряд скасував це рішення, однак протести не вщухли.

21 жовтня уряд Лівану підтримав план реформ, запропонований прем'єр-міністром Саадом Харірі. Утім, протестувальники були незадоволені оголошеними реформами та вимагали відставки уряду. На тлі протестів Саад Харірі оголосив про відставку.

Демонстранти перекрили основні магістралі в Багдаді

Десятки тисяч демонстрантів, які вийшли на вулиці столиці Іраку на антиурядові акції протесту, заблокували основні магістралі міста.

Зазначається, що велика кількість людей збиралася на центральній площі Тахрір. Крім того, учасники акцій зайняли міст у «Зеленій зоні», де розміщені урядові об'єкти та дипломатичні представництва.

Як повідомлялося, масові протести тривають в Іраку вже більше місяця. Серед основних вимог людей, які повиходили на вулиці, – боротьба з корупцією і нові вибори.

Протягом останніх днів було спалено близько 90 урядових будівель, а також штаби політичних партій та інші приміщення. Наймасовіші акції проходять у Багдаді, але протести не вщухають і в інших регіонах країни. Силовики застосовують проти демонстрантів сльозогінний газ і шумові гранати.

У результаті протестів в Іраку з початку жовтня загинули вже понад 250 осіб.

На цьому тлі президент країни Бархам Саліх пообіцяв провести дострокові парламентські вибори, а також заявив, що прем'єр-міністр Аділь Абдул-Махді погодився піти у відставку, якщо йому буде знайдена заміна.

Столтенберг виступив проти виключення Туреччини з НАТО

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина є важливим союзником альянсу, і її не варто звідти виключати.

«У боротьбі проти ІД Туреччина внесла вирішальний внесок у фізичне знищення так званого халіфату. Більш того: жоден інший союзник не приймає стільки сирійських біженців, а саме 3,6 мільйона. І жоден інший союзник по НАТО не постраждав від терористичних атак більше, ніж Туреччина», – сказав Столтенберг у відповідь на заклик західних політиків виключити Туреччину з НАТО.

Також генсек НАТО зазначив, що на відміну від Євросоюзу, НАТО не має механізму, що дозволяє призупинити або виключити зі свого складу країну-учасницю.

Верховний лідер Ірану відновив заборону на переговори з США

Верховний лідер Ірану Аятолла Алі Хаменеї в річницю розриву дипломатичних відносин з США заявив, що проведення переговорів з Вашингтоном не вирішить проблеми Тегерана.

«Один із способів блокувати вплив Америки – це заборонити будь-які переговори з Америкою. Це означає, що Іран не поступиться тиску з боку Америки. Ті, хто вважає, що переговори з ворогом вирішать наші проблеми, на 100% не мають рації», – заявив Хаменеї в ефірі державного телебачення.

4 листопада 1979 року в Тегерані взяли в заручники понад 60 американських дипломатів і співробітників посольства США.

Захоплення американців призвело до серйозної кризи у відносинах між США і Іраном. Адміністрація США розцінила це як «оголошення війни інституту дипломатичних відносин» і почала політику санкцій проти Ірану.

Останнього з американських заручників було звільнено в 1981 році, але і США, і Іран все ще залишаються в полоні дипломатичної кризи, яка почалася 40 років тому.

У Гонконгу протестуючі пошкодили офіс головного інформагентства Китаю

У Гонконзі в суботу протестуючі підпалили входи до станцій метро і пошкодили деякі магазини, а також офіс китайського державного інформагентства Сіньхуа.

Як пише Reuters, у суботу поліція застосувала сльозогінний газ до демонстрантів, одягненим у чорне, після того як вони підпалили станції метро і пошкодили будівлі, в тому числі офіційне китайське інформаційне агентство Сіньхуа.

Відзначається, що це був один із найбільших проявів насильства за останні тижні. Внаслідок протестів 2 листопада постраждало 17 людей.

Раніше поліція також застосувала сльозогінний газ у парку, де зібралися тисячі протестувальників.

Невеликі групи протестуючих в масках бігли в центральний діловий район.

Вони почали кидати бензинові бомби на вулиці, перед штаб-квартирою банку HSBC і представництвом Банку Китаю в Гонконзі. Поліція знову застосувала сльозогінний газ.

Пізніше демонстранти підпалили входи до станцій метро, ​​які часто закривалися, щоб зупинити людей, і витягли дві телефонні будки з-під землі, щоб встановити одну з безлічі палаючих барикад.

Були також пошкоджені деякі магазини і підприємства, в тому числі торговельна мережа американської мережі кав'ярень Starbucks і офіс китайського інформаційного агентства Сіньхуа.

Сальвадор висилає всіх дипломатів Венесуели

Сальвадор оголосив про висилання з країни всіх співробітників дипломатичного представництва Венесуели.

Президент Сальвадору Наїб Букела в своєму пості в Twitter заявив, що у венесуельських дипломатів, призначених урядом Ніколаса Мадуро, є 48 годин, щоб покинути країну.

За його словами, Сальвадор «визнав легітимність тимчасового президента Хуана Гуайдо до проведення незалежних виборів відповідно до конституції Венесуели».

Букеле додав, що Сальвадор буде радий прийняти членів дипломатичного корпусу, призначеного лідером опозиції Хуаном Гуайдо.

Гуайдо наразі очолює опозиційний рух проти президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Низка демократичних країн, серед них США і міжнародні організації, підтримали Гуайдо і визнали його тимчасовим президентом.

У Японії застерегли США від розміщення ракет проти Китаю на півдні країни

Оскільки Пентагон розшукує місця розміщення ракет проти Китаю, губернатор японського острова Окінава Денні Тамакі попередив США, щоб вони трималися подалі від префектури на півдні Японії.

Тамакі заявив, що будь-якій спробі США розмістити балістичні ракети середньої дальності на Окінаві будуть рішуче протистояти місцеві жителі.

«Балістичні ракети середньої дальності можуть бути використані для нападу на інші країни, тому їх розгортання буде суперечити конституції і призведе до подальшого нарощування баз США. Для нас мати нові військові об'єкти було б абсолютно неприпустимо», – сказав Тамакі.

Коментарі Тамакі підкреслюють проблеми, що стоять перед США, оскільки Штати прагнуть розгорнути крилаті ракети наземного базування і балістичні ракети середньої дальності після виходу з договору з Росією, який забороняв їх.

Адміністрація Трампа скасувала угоду почасти через те, що вважає, що Китай, який не був пов'язаний договором, має широкий спектр подібних ракет, які можуть бути націлені на бази США і союзників в регіоні.

У Дрездені оголосили «надзвичайну нацистську ситуацію»

У німецькому місті Дрезден муніципальна рада ухвалила резолюцію, яка проголошує «надзвичайну нацистську ситуацію» (Nazinotstand).

Резолюцію схвалили 39 голосами «за», проти – 29. Ініціатори документу вважають, що проблема ультраправих у місті занадто серйозна.

«Надзвичайна нацистська ситуація за аналогією з кліматичною надзвичайною ситуацією означає, що у нас серйозні проблеми. Відкрите демократичне суспільство під загрозою», – сказав автор резолюції, член місцевої ради Макс Ашенбах.

Він є представником сатиричної політичної партії Die Partei – політичний проект з лівими поглядами, створений як «партія-жарт», однак на виборах у 2019 році його представники пройшли до Європарламенту. Ашенбах вважає, що політики роблять недостатньо для боротьби з ультраправими.

Проти резолюції були зокрема представники Християнсько-демократичної партії, політсили канцлерки Ангели Меркель. На федеральному рівні саме ХДС очолює правлячу коаліцію. Члени муніципалітету від ХДС назвали документ «страхітливим», а висловлювання у резолюції – «мовленнєвою помилкою».

Макс Ашенбах пояснив, що документ не зобов'язує вживати якісь дії, проте «в теорії, існуючим заходам треба приділити більше уваги, і, з урахуванням цього, повинні ухвалюватися майбутні рішення».

Тисячі шотландців вийшли на марш за незалежність

У Глазго у суботу, 2 листопада, тисячі людей вийшли на демонстрацію за незалежність Шотландії від Великої Британії.

За даними організаторів, в «Марші за незалежність» взяли участь близько 20 тисяч людей, багато з яких несли шотландські прапори.

На мітинг, зокрема, вперше за останні п'ять років вийшла і очільниця уряду Шотландії Нікола Стерджен. Напередодні вона закликала провести новий референдум щодо незалежності вже до Різдва.

Під час референдуму у вересні 2014 року 55 відсотків шотландців, які взяли участь у голосуванні, висловилися проти проголошення незалежності регіону.

Прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон виключив надання дозволу на повторне голосування щодо незалежності Шотландії, поки він перебуває на прем’єрській посаді.

«Я не думаю, що люди в цій країні думають, що референдуми дуже хороші для гармонії. У нас був один референдум в 2014 році, британському народу, народу Шотландії, сказали тоді, що такі події відбуваються раз у покоління», – сказав він.

Перший міністр Шотландії Нікола Стерджен назвала позицію блокування чергового референдуму про «неприйнятною».

Саміт АСЕАН відклав створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі

Учасникам триденного саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) у Бангкоку не вдалося підписати угоду про створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі.

«Учасники переговорів не змогли дійти єдиної думки через Індію, яка висловила стурбованість наслідками можливого припливу недорогих китайських товарів для місцевих компаній. Індійська сторона висунула нові вимоги, яким "важко відповідати"», – йдеться в повідомленні.

Як наголошується, підписання угоди про створення зони вільної торгівлі, ініціатором якого виступив Китай, відкладено до лютого 2020 року.

Угода охоплює десять членів АСЕАН, а також Австралію, Індію, КНР, Нову Зеландію, Південну Корею і Японію – на частку цих країн припадає третина світової економіки та майже половина населення планети.

Гостем на саміті виступив генеральний секретар ООН. Він закликав до конкретних заходів для захисту клімату. Зокрема, міжнародній спільноті слід припинити використовувати вугілля як енергоносій, підкреслив Антоніу Гутерреш.

За його словами, мільярди доларів грошей платників податків неприпустимо спрямовувати на субсидування отримання електроенергії з викопних видів палива. Це призведе лише до збільшення числа ураганів, тропічних захворювань і конфліктів, додав генсек ООН.