Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин за вихідні

У Баку поліція не дала провести акцію щодо захисту прав жінок

У столиці Азербайджану, Баку силовики не дозволили провести акцію щодо захисту прав жінок.

В акції взяли участь близько 60 осіб – жінки та чоловіки, що їх підтримали – вони планували пройти вулицями міста. Однак поліція перегородила їм шлях та виривала плакати з рук.

Активісти змогли пройти маршем близько ста метрів, скандуючи «Ні насильству над жінками!», «Ні раннім шлюбам!». Декількох учасників силовики затримали, але згодом відпустили.

У своїй заяві учасники акції заявили, що активісти вийшли на протест проти убивств жінок, випадків фізичного та психологічного насильства, які останнім часом почастішали.

До того у Баку перед запланованою, але не узгодженою владою акцією протесту поліція затримала десятки опозиційних активістів.

Організатори мітингу – Національна рада демократичних сил – вимагають звільнення політв’язнів, створення умов для демократичних виборів, скасування ліміту на користування електроенергією і природним газом, відновлення виплати дитячої допомоги і вирішення карабахської проблеми.

Лондон запустив надзвичайний план на випадок Brexit без угоди

Уряд Великої Британії запустив надзвичайний план дій під назвою Yellowhammer («Операція "Вівсянка"»), розроблений на випадок виходу Сполученого Королівства зі складу ЄС без угоди.

Про це в етері одного з телеканалів заявив Майкл Гоув – канцлер герцогства Ланкастерського, який виконує у британському уряді обов’язки міністра з особливих доручень і є відповідальним за підготовку Brexit без угоди.

«Ми запускаємо операцію Yellowhammer. Це означає, що ми готуємося вийти без угоди, якщо відтермінування Brexit (з боку ЄС – ред.) надано не буде», – зазначив він.

Британія таки планує вийти з ЄС 31 жовтня.

Гоув додав, що Лондон не може гарантувати, що Брюссель погодиться на продовження переговорів щодо Brexit.

Як повідомлялося, 19 жовтня Палата громад парламенту Великої Британії вирішила відкласти голосування щодо схвалення нової угоди про Brexit, доки не буде прийнято законодавство, яке регулює вихід країни з ЄС. Таким чином голова уряду Великої Британії Борис Джонсон був змушений просити ЄС про відтермінування Brexit.

Згодом Джонсон направив до Брюсселя лист із проханням відтермінувати Brexit, але без власного підпису. В іншому листі – до голови Європейської ради Дональда Туска – Джонсон стверджує, що відтермінувати Brexit було б помилкою.

Тим часом головний парламентер ЄС щодо Brexit Мішель Барньє зустрівся з постпредами і високопоставленими дипломатами країн Євросоюзу.

Дипломати говорили про подальші кроки в процесі ратифікації угоди з Великою Британією про її вихід з союзу. Вони готові дозволити уряду Великої Британії відтермінувати вихід Сполученого Королівства з Європейського союзу до лютого 2020 року.

Також Європарламент у понеділок розгляне підсумки суботнього голосування щодо угоди про вихід Британії з Євросоюзу у Палаті громад. Про це повідомив офіційний представник Європарламенту Жауме Дук у своєму Твітері.

Анкара закликає Вашингтон вплинути на курдські формування

Туреччина просить США використати свій вплив на курдські «Загони народної самооборони», щоб ті відійшли від сирійського-турецького кордону. Курди та Анкара обвинувачують один одного у порушенні перемир'я.

Курдські формування на півночі Сирії покинуть райони поблизу кордону з Туреччиною після того, як Анкара дозволить евакуювати курдські загони та цивільних осіб, що залишилися в місті Рас-ель-Айн.

Туреччина закликала США використати свій вплив для забезпечення виведення курдських «Загонів народної самооборони» (YPG) з півночі Сирії після того, як було оголошено перемир'я на 120 годин. «Їх відхід передбачений протягом п'яти днів, і ми попросили наших американських колег використати свій вплив та зв'язки, щоб вони вийшли без інцидентів», – заявив у суботу, 19 жовтня, речник турецького президента Ібрагім Калін.

Одночасно він заявив, що Туреччина виконує свою частину угоди з США. За військові інциденти, які відбулись з 17 жовтня, за словами представника турецького президента, несуть відповідальність виключно підрозділи YPG. «Наш президент доручив нашим військам залишатися на місці і нікого не атакувати», – заявив він.

У разі невиконання зобов'язань перемир'я Ердоган пообіцяв лідерам Європейського союзу і США відновити військову операцію в Сирії.

Тим часом урядові війська президента Сирії Башара Асада взяли під контроль покинуту американську військову базу в районі Аль-Саїдія на південний захід від Манбіджа.

Марін Ле Пен закликала вигнати Туреччину з НАТО

Перший номер французької партії Національне об'єднання Марін Ле Пен закликала виключити Туреччину з НАТО через проведення на території Сирії військової операції «Джерело миру».

Марін Ле Пен вважає, що Туреччина порушила критерії перебування в НАТО. Також вона розкритикувала Євросоюз.

«Євросоюз нічого не робить щодо військової операції Туреччини в Сирії», – заявила Ле Пен.

Політик також запропонувала зупинити надання фінансової допомоги Туреччині як потенційному кандидату в ЄС.

НАТО створять кризовий штаб з оцінювання турецької операції в Сирії і заявили, що Туреччина може не очікувати підтримки в наступі на північ Сирії.

Група займатиметься турецькою військовою операцією на півночі Сирії та її можливими наслідками. До складу групи увійдуть експерти з розвідки і безпеки, військові експерти і політичні радники.

Влада Іспанії відмовилася від переговорів з Каталонією

Уряд Іспанії відхилив пропозицію про переговори, висунуту главою Каталонії, де з середини жовтня не припиняються акції протесту.

Виконуючий обов'язки голови іспанського уряду Педро Санчес висловив переконання, що спершу глава кабміну цього автономного регіону Кім Торра має засудити заворушення.

Між тим, за версією Торри, протести не відображають мирного характеру сепаратистського руху.

Мер Барселони Ада Колау закликала жителів до спокою на тлі протистояння між протестувальниками і поліцією, що тривають ось уже п'яту ніч. «Подібне не може продовжуватися. Барселона на це не заслуговує», – наголосила вона.

Але не всі підтримують позиції про незалежність Каталонії. У Барселоні після шести днів протестів пройшов антисепаратистський мітинг із закликом покласти край насильству.

Мітинг був організований супротивником каталонського націоналізму і лідером партії Громадяни Альбертом Ріверою. Він заявив, що іспанський уряд не справляється з заворушеннями в Каталонії.

Одна з мітингувальниць підкреслила, що «важливо, щоб люди бачили, що не всі підтримують незалежність».

У Гондурасі спалахнули протести після засудження брата президента за торгівлю наркотиками

У Гондурасі тисячі жителів вийшли 19 жовтня на протести після того, як в США суд Нью-Йорка засудив брата президента Гондурасу за торгівлю наркотиками.

Протести почалися після того, як у п'ятницю Хуан Антоніо «Тоні» Ернандес (молодший брат президента Гондурасу Хуана Орландо Ернандеса) був засуджений судом Нью-Йорка в рамках справи про торгівлю наркотиками, яку було названо американською прокуратурою «справою про незаконний обіг наркотиками, спонсорований державою (Гондурасом – ред.)». Тоні Ернандесу загрожує довічне ув'язнення.

Після визнання Ернандеса молодшого винним тисячі жителів Гондурасу вийшли на вулиці. Протестувальники перекрили ключові дороги в половині з 18 провінцій країни. Заворушення охопили кілька населених пунктів, але поліція не повідомляє про затриманих.

Президент Ернандес наполягає на тому, що вирок не проти Гондурасу і уряд країни бореться з незаконним обігом наркотиків. У суботу він взяв участь в параді на честь збройних сил країни і розмістив в соціальних мережах свої фотографії, на яких він посміхався поруч з Тимчасовим повіреним у справах США в Гондурасі. Ернандес заявив, що працює над зміцненням зв'язків між двома державами для боротьби з наркоторгівлею.

Президент Гондурасу заявив, що звинувачення його брата в участі в торгівлі наркотиками були інспіровані гондураськими наркоторговцями, екстрадованими в США.

Протести в Лівані: кілька міністрів вийшли з уряду

У Бейруті та інших ліванських містах тривають антиурядові протести. Внаслідок цього урядову коаліцію залишила християнська партія «Ліванські сили».

У Бейруті та інших містах Лівану тривають масові протести, вимогою яких є відставка уряду та оголошення нових виборів. У неділю, 20 жовтня, на центральній площі столиці зібрались тисячі людей. Вони розмахують прапорами та скандують «Народ хоче повалити режим». Перед цим десятки волонтерів приїхали в центра міста та очистили його від сміття після вчорашніх заворушень.

Напередодні під час протестів стались сутички. Демонстранти намагалися прорватися до урядового кварталу. Правоохоронці застосували сльозогінний газ, а мітингарі кидали в них каміння та пляшки. Вони також зводили барикади та підпалювали шини. Під час сутичок в Бейруті загинули двоє людей, ще десятки дістали поранень. Правоохоронці затримали 70 осіб.

Реагуючи на вимоги вулиці, урядову коаліцію залишила християнська партія «Ліванські сили». «Ми переконані, що уряд не здатен вжити належних заходів для того, щоб взяти ситуацію під контроль», – заявив лідер партії Самір Джааджаа. За його словами, на цій підставі уряд залишають віцепрем'єр-міністр та кілька міністрів-членів партії.

Протести в Лівані почались 17 жовтня після того, як ліванський уряд оголосив про запровадження збору на користування месенджерами, як-от WhatsApp, для здійснення телефонних дзвінків.

На виборах у Швейцарії перемогли націоналісти

За результатами парламентських виборів у Швейцарській Конфедерації, які пройшли в неділю, 20 жовтня, перемогу отримали націоналісти.

«Як і очікувалося, Швейцарська народна партія у порівнянні з виборам 4-річної давнини опинилася у найбільшому програші; вона втрачає 3,6 процентних пункту або 11 місць у Національній раді. Однак, очевидно, залишається найсильнішою партією з 54 місцями», – повідомляє одне зі швейцарських видань.

SVP отримала 25,6% голосів у «великій палаті» Федеральних зборів, яка нараховує 200 депутатів.

На другому місці Соціал-демократична партія з 16,6% або 38 мандатів.

Ліберально-демократична партія посіла третє місце з 15,3%, що складає 28 мандатів.

Стільки ж крісел відійшло Зеленим? Це стало основною несподіванкою виборів, які ЗМІ вже назвали «кліматичними». Партія захисників природи покращила свій результат на 5,9% і отримала 13%.

Зелені вперше випередили Християнсько-демократичну партію, яка набрала лише 11,4% голосів.

Також у Національну раду пройшли Зелено-ліберальна партія, Бюргерсько-демократична партія, Євангелістська народна партія, «Ліга Тічіно».

У Раду Кантонів (верхню палату, яка складається з 46 депутатів) пройшли християнські демократи, радикальні ліберали націоналісти, соціал-демократи та зелені.

У Пентагоні хочуть досягти мирної угоди з Талібаном

Військовослужбовці США, які покидають Сирію, будуть передислоковані в північний Ірак, де продовжать боротися проти «Ісламської держави».

Про це заявив міністр оборони США Марк Еспер, який прибув до Афганістану 20 жовтня.

Водночас міністр оборони зазначив, що ситуація в регіоні нестабільна, і плани американських військових можуть змінитися.

Еспер також заявив журналістам, що США, на його думку, могли б скоротити кількість своїх військовослужбовців в Афганістані до 8,6 тисяч осіб без шкоди для проведення контртерористичних операцій в регіоні. Однак, за його словами, будь-яке виведення військ можливе тільки в рамках мирної угоди з Талібаном.

«Мета – домогтися мирної угоди, кінець кінцем, це кращий варіант просування вперед», – уклав Еспер.

Конгресмени вимагають в Держдепу визнати «Азов» терористичною організацією

40 членів Палати Представників США підписали звернення до Держсекретаря США Майка Помпео з вимогою внести полк «Азов» та дві праворадикальні організації в Європі до списку іноземних терористичних організацій.

Крім автора звернення, лист підписали 39 конгресменів з різних американських штатів, усі вони належать до Демократичної партії.

«Сьогодні, якщо американський громадянин присягає на вірність Ісламській державі та поширює їхні повідомлення терору, в уряду є декілька інструментів, як протистояти загрозі. Однак якщо той самий американський громадянин присягає на вірність насильницькій білій екстремістській групі закордоном і розповсюджує їх терористичну риторику, федеральний уряд не має доступу до тих же інструментів», – йдеться в листі.

Конгресмени також звертають увагу на зв'язок між «Азовом» і терористом, який влаштував стрілянину в місті Крайстчерч у Новій Зеландії у березні 2019 року.

«У своєму маніфесті стрілець згадував, що тренувався разом з «Батальйоном "Азов"» в Україні та постійно носив символ, пов'язаний із ними. Обидва стрільці в містах Повей (Каліфорнія) та Ель-Пасо (Техас), казали, що на них прямо вплинув теракт у Крайстчерч. Зв'язок між «Азовом» і терактами в Америці очевидний», – переконані конгресмени.