Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин
Внутрішній дворик
«Не будь дурнем»: Трамп написав лист президенту Туреччини
Президент США Дональд Трамп написав лист президенту Туреччини Реджепу Тайіпу Ердогану, в якому закликає зупинити вторгнення Туреччини до Сирії.
16 жовтня Дональд Трамп розповів журналістам, що він написав президенту Туреччини «дуже потужного листа з попередженням».
Пізніше низка американських видань опублікували у себе лист, про який, ймовірно, говорив президент Трамп.
«Давайте розробимо гарну угоду! Ви не хочете нести відповідальність за вбивство тисяч людей, а я не хочу нести відповідальність за руйнування турецької економіки – а я зроблю це», – пише американський президент.
«Я наполегливо працював, щоб вирішити деякі з ваших проблем. Не підведіть світ. Ви можете укласти відмінну угоду. Генерал Мазлюм (командувач курдських Сил демократичної Сирії – ред.) готовий вести з вами переговори і готовий піти на поступки, які вони ніколи б не зробили в минулому. Я конфіденційно додаю копію його листа, щойно отриманого», – продовжив Трамп.
«Історія буде прихильно ставитися до вас, якщо ви зробите правильно і гуманно. Він буде дивитися на тебе вічно, як на диявола, якщо хороші речі не відбудуться», – йдеться в листі.
«Не будь крутим хлопцем. Не будь дурнем! Я подзвоню тобі пізніше», – написав Трамп.
США атакували свою колишню базу в Сирії
Американські винищувачі завдали удару по своїй колишній базі в Сирії, де зберігалися боєприпаси та військове спорядження.
Полковник Майлс Кеггінс, який відповідає за зв’язки з громадськістю в штабі коаліційного угруповання в Іраку, повідомив, що авіаудар був нанесений за допомогою двох літаків F-15.
Метою атаки був цементний завод компанії Lafarge неподалік від Алеппо, в якому раніше знаходився склад боєприпасів.
Після того, як американські війська покинули базу в Манбіджі, вона опинилася під контролем російських найманців, що підтримують режим Башара Асада та його іранських союзників, які тепер готуються до атаки турецької армії.
Конгрес США засудив рішення Трампа вивести війська з Сирії
Палата представників Конгресу США більшістю голосів схвалила резолюцію, в якій засудила виведення американських військових з північної Сирії. Рішення про виведення військ з регіону на тлі турецької військової операції проти курдів, союзників Вашингтона по коаліції, ухвалив президент США Дональд Трамп.
У резолюції також мовиться, що Туреччина повинна припинити військову операцію в Сирії. Конгресмени закликали Білий дім представити план ліквідації угруповання «Ісламська держава».
Рішення Трампа про виведення військ в Конгресі розкритикували як представники Республіканської партії, так і демократи. Депутати побоюються відродження джихадистського руху в регіоні. Про загрозу відродження «Ісламської держави» заявляв Пентагон.
Президент Трамп зазначив, що американські військові не повинні брати участь у військових операціях у Сирії, так як глава країни Башар Асад «не є союзником США. Він припустив, що союзником курдів може стати Сирія, яка «не хоче, щоб Туреччина захопила її землю».
Дональд Трамп вважає, що його країна має дистанціюватися від військової операції Туреччини на півночі Сирії, оскільки це відбувається далеко від кордонів США.
«Туреччина й Сирія, маймо надію, розберуться в цьому питанні між собою», – зазначив американський президент.
Посли країн Заходу попросили переглянути судову реформу Зеленського – заява
Посли Канади, Великобританії, Німеччини та Євросоюзу звернулися до спікера Дмитра Разумкова, прем'єра Олексія Гончарука та голови Офісу президента Андрія Богдана з проханням переглянути окремі положення законопроекту про реформу судової системи.
Підписанти висловили бажання зустрітися з адресатами заяви, щоб пояснити загрози окремих положень ухваленого Радою законопроекту цілям запропонованої урядом реформи.
Крім того, автори документу порадили співпрацювати з Венеціанською комісією з метою приведення закону «у повну відповідність нашим спільним цінностям».
У додатку до заяви викладені зауваження до законопроекту від ЄС, USAID та експертів з Канади.
Новий склад Єврокомісії розпочне роботу на місяць пізніше
Новопризначена Єврокомісія приступить до виконання обов’язків не 1 листопада, як планувалося, а 1 грудня.
Як повідомив у Твітері речник Європарламенту Жауме Дук, це пов'язано з бажанням провести ретельні слухання щодо кандидатур на посади єврокомісарів.
«Президент Європарламенту та лідери політичних груп підбили підсумок парламентських слухань (кандидатів до нової Єврокомісії – ред.) 2019. Це демократичний та прозорий процес. Парламент має бажання проголосувати вчасно, щоб дозволити новій Єврокомісії розпочати з 1 грудня», – йдеться в дописі.
Дюк також зазначив, що Європарламент прагне чимскоріше призначити трьох кандидатів на посади єврокомісарів.
На офіційному сайті Європарламенту інформація щодо рішення про відтермінування поки що відсутня.
На слуханнях у комітетах Європарламенту депутати з різних причин відвели кандидатури трьох кандидатів на посади єврокомісарів – Ровани Плумб (Румунія), Ласло Трочані (Угорщина) та Сильві Гулар (Франція). Вони претендували, відповідно, на портфелі єврокомісарів з питань транспорту, сусідства й розширення, а також внутрішнього ринку.
Урсула фон дер Ляєн, яка має очолити Єврокомісію, проводить інтенсивні переговори з урядами згаданих країн для призначення альтернативних кандидатур, котрі також муситимуть пройти етап слухань у комітетах перед формальним затвердженням усього складу ЄК.
Юрген Шток переобраний на посаду генерального секретаря Інтерполу
Генеральна асамблея Інтерполу проголосувала за переобрання генсека Юргена Штока на другий п’ятирічний термін. Про це йдеться в поширеному в середу повідомленні організації.
«Генеральна асамблея Інтерполу проголосувала за призначення Юргена Штока генеральним секретарем на другий термін», – наголошується в повідомленні.
«Я з нетерпінням чекаю роботи з усіма державами-членами протягом наступних п’яти років, я буду домагатися того, щоб позиція організації звучала в РБ ООН, перед учасниками Саміту G7 і на інших майданчиках», – зазначив у своїй промові Шток.
Генасамблея організації проходить в Чилі.
Нагадаємо, у Китаї заявили, що колишній голова Інтерполу Мен Хунвей визнав свою провину на судовому засіданні після того, як прокурори звинуватили його в отриманні хабарів у 14,5 млн юанів (2,11 млн доларів США).
Меркель і Макрон дали позитивні сигнали щодо угоди про Brexit
Лідери Німеччини та Франції висловили позитивні сподівання щодо можливості укладення угоди про вихід Великої Британії з Євросоюзу.
«Євросоюз та Британія, схоже, близькі до того, щоб нарешті укласти угоду щодо Brexit, якраз напередодні ключового саміту ЄС», – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що Макрон, Меркель та інші лідери ЄС вирушать до Брюсселя 17 жовтня, щоб вирішити, чи слід європейським чиновникам укладати нову угоду про Brexit з Британією.
«Основа угоди з Великою Британією готова, й теоретично у четвер ми могли б укласти її та уникнути хаосу, пов'язаного з неконтрольованим Brexit», – заявив у зв'язку з цим президент Європейської Ради Дональд Туск.
Окрім того президент Франції Еммануель Макрон та канцлерка Німеччини Ангела Меркель після переговорів 16 жовтня привітали «позитивні зрушення в імплементації Мінських угод».
США провели секретну кібератаку на Іран після нападу на саудівські НПЗ
Сполучені Штати провели секретну кібероперацію проти Ірану після 14 вересня, коли були атаковані нафтопереробні заводи в Саудівській Аравії.
Джерела, що виступили на умовах анонімності, повідомили, що операція відбулася в кінці вересня, а її основною метою стала здатність Ірану поширювати «пропаганду». Один зі співрозмовників додав, що в результаті атаки збиток був нанесений фізичному обладнанню, проте в деталі вдаватися не став.
Коментуючи в середу це повідомлення, міністр зв'язку та інформаційних технологій Ірану Джавад Азарі-Джахромі, сказав: «Вони можуть тільки про це мріяти». Раніше, відповідальність за атаку взяли на себе хусити, що діють в Ємені за підтримки Ірану.
У Пентагоні повідомлення про кібератаку коментувати відмовилися.
«З точки зору політики та операційної безпеки, ми не обговорюємо операції, розвідку або планування в кіберпросторі», – сказала офіційний представник Пентагону Елісса Сміт.
Арештовано четвертого партнера Джуліані у справі, що пов'язують із Луценко
ФБР арештували Девіда Коррея – четвертого партнера Руді Джуліані, який є особистим юристом Дональда Трампа. Коррей фігурує у справі щодо фінансування передвиборчих кампаній. Він прилетів із Флориди до Нью-Йорка, аби здатися владі.
Ім'я 44-річного Коррея фігурує в обвинуваченні проти американських бізнесменів – уродженців України Льва Парнаса та Андрія Кукушкіна і уродженця Білорусі Ігоря Фрумана.
Їх арештували минулого тижня. Зокрема, їм закидають змову для «перерахування коштів з іноземних джерел кандидатам на державні посади федерального рівня і рівня штатів для того, щоб обвинувачені могли отримати потенційний вплив на кандидатів».
Однак Парнас та Фруман діяли не лише у власних інтересах, а і в інтересах українського чиновника, «члена українського уряду, який домагався звільнення посла США в Україні», однак його ім'я прокурор не називає. Йдеться про колишнього генерального прокурора України Юрія Луценка.
Американське законодавство забороняє іноземцям жертвувати кошти на користь федеральної та місцевої влади, а американським громадянам – робити це від їхнього імені. Обвинувачені приховали цю схему від кандидатів та влади, роблячи внески від імені компанії, яка були створена з цією метою, та через осіб, які робили ці внески від свого імені. Окремо Фруман з допомогою Парнаса перевищив встановлену законом межу на політичні пожертви.