Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин за вихідні

Путін має намір ратифікувати Паризьку кліматичну угоду

Президент Росії Володимир Путін за три з половиною роки вирішив ратифікувати Паризьку кліматичну угоду від 2015 року.

Як стверджують співрозмовники агентства, угоду буде затверджено розпорядженням уряду, а не шляхом прийняття відповідного закону в парламенті. На їхню думку, ратифікація в обхід Держдуми не дозволить оскаржити позицію Кремля депутатам, які підтримують супротивників угоди в тому числі у сфері енергетики і металургії.

Джерела інформагентства додали, що ратифікація може збігтися з самітом Генасамблеї ООН з питань зміни клімату, який пройде в понеділок, 23 вересня, в Нью-Йорку.

Угоду, спрямовану на боротьбу з глобальним потеплінням, було прийнято в грудні 2015 року в Парижі. 195 країн-учасниць цієї угоди зобов'язалися скоротити парникові викиди, щоб не допустити зростання середньорічної температури в світі більш ніж на два градуси Цельсія. В ідеалі зростання температури в середньому не повинне перевищувати півтора градуса. У той же час кожна з країн повинна самостійно визначати свою політику по скороченню викидів вуглекислого газу.

Щоб угода набула чинності, вона повинно пройти ратифікацію в 55 країнах, що разом виробляють мінімум 55% світового обсягу парникових газів.

Юнкер: «жорсткий» Brexit призведе до появи кордону на острові Ірландія

Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер вважає, що вихід Британії з Європейського союзу (Brexit) без угоди призведе до появи фізичного кордону між республікою Ірландією і Північною Ірландією (Велика Британія).

За словами голови Єврокомісії, йому не подобається такий розвиток ситуації.

«Мені не подобається жорстка межа, тому що угода Страсної п'ятниці (Белфастська угода 1998 року) повинна виконуватися у всіх частинах (острова). Ситуація в Ірландії покращилася, і ми не повинні жартувати з цим. Іноді у мене складається враження, що деякі люди забувають уроки історії, але історія (конфлікту) повернеться негайно», – заявив він.

На запитання ведучої, чи означає це, що на острові Ірландія з'явиться жорстка межа в разі «жорсткого» Brexit, Юнкер відповів ствердно.

У той же час дипломат підкреслив, що відповідальність за такий розвиток подій буде повністю лежати на уряді Великої Британії.

Президент Ізраїлю закликав до формування широкої коаліції

В ізраїльську урядову коаліцію мають увійти партія чинного прем'єра Біньяміна Нетаньягу «Лікуд» та опозиційний блок партій «Кахоль-Лаван».

Про це президент Ізраїлю Реувен Рівлін заявив на зустрічі з представниками політичних партій країни.

Раніше Біньямін Нетаньягу закликав блок «Кахоль-Лаван» («Біло-блакитні») сформувати разом з «Лікуд» «уряд широкої єдності». У відповідь на це лідер «Кахоль-Лавану» Бені Ганц заявив, що його політична сила отримала в Кнесеті на два місця більше, тому очолити кабінет має саме він. Перед виборами він також відхилив можливість формування уряду на чолі з Нетаньягу – через те, що проти чинного прем'єра висунуто обвинувачення в корупції.

Своєю чергою Авігдор Ліберман, очільник партії «Наш дім Ізраїль», яка отримала вісім місць у парламенті, заявив, що не підтримає ані Біньяміна Нетаньягу, ані Бені Ганца на посаді очільника уряду країни.

Офіційні результати виборів мають бути оголошені 25 вересня. За даними екзит-полів «Біло-блакитні» здобули у Кнесеті 33 місця, а «Лікуд» – 31. Для формування більшості партіям необхідно мати щонайменше 61 мандат (загалом у парламенті Ізраїлю 120 місць). Кандидат на посаду прем'єра, визначений президентом, матиме шість тижнів для формування коаліції.

Іран представить в ООН план із посилення безпеки в Перській затоці

Президент Ірану Хасан Рухані має намір на Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку представити план із посилення безпеки в Ормузькій протоці та Перській затоці. Виступ президента Ірану на Генасамблеї ООН заплановано на 25 вересня.

«Ініціативою «Коаліція надії» ми хочемо представити в ООН мирний план для Перської затоки та Ормузької протоки», – сказано у повідомленні.

Іран пропонує, щоб за безпекою судноплавства стежила коаліція країн Перської затоки без участі інших держав, оскільки їхня присутність «посилить невизначеність у регіоні».

«Зовнішнє втручання є проблематичним і небезпечним для Перської затоки», – наголосив Рухані. На його думку, питання слід вирішувати виключно на регіональному рівні.

Рухані стверджує, що для цього Іран готовий врегулювати всі розбіжності з країнами Перської затоки.

За його словами, Тегеран прагне дружби та братерства з усіма країнами регіону та «простягає їм свою руку».

Нагадаємо, у липні США оголосили про наміри створити коаліцію, учасники якої патрулюватимуть стратегічні води біля Ірану та Ємену.

Адміністрація президента США Дональда Трампа звинувачує Тегеран у нападах на комерційні кораблі в районі Перської затоки. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Джозеф Данфорд повідомив, що Пентагон розробив спеціальний план, за яким збройні сили США мають забезпечувати розвідувальною інформацією щодо ситуації в регіоні кораблі союзників, які здійснюватимуть патрулювання.

Також президент Дональд Трамп заявив у неділю, що не має наміру зустрічатися з представниками Ірану на Генеральній Асамблеї ООН, через декілька днів після того, як Тегеран заперечив причетність до нападу на саудівські нафтові об'єкти.

Помпео впевнений, що президент США Дональд Трамп вживе заходів якщо ситуація в регіоні буде загострюватися.

«Наше завдання – уникнути війни», – сказав Помпео. «Ви бачили, що оголосив держсекретар Еспер в п'ятницю, ми вводимо додаткові сили в регіоні з метою стримування і оборони», – сказав він.

Помпео: Саме Трамп вирішив надати військову допомогу Україні

Держсекретар США Майк Помпео заявив, що саме президент США Дональд Трамп вирішив надати військову допомогу Україні.

За словами американського держсекретаря, переговори про надання військової підтримки Україні завжди були «на 100% відповідні, на 100% законні і на 100% забезпечували захист американських платників податків у доцільному використанні їх коштів».

За його словами, минула адміністрація Барака Обами дозволила Володимиру Путіну «забрати п’яту частину України».

Наприкінці серпня адміністрація Трампа призупинила допомогу, щоб здійснити тиск на президента України Володимира Зеленського для відновлення корупційного розслідування стосовно колишнього віце-президента Джо Байдена та його сина.

Але вже 20 вересня Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроект, який передбачає виділення Україні військову допомогу на суму 250 мільйонів доларів.

«На запитання, чому він відклав військову допомогу Україні, Трамп відповів, що це не має ніякого відношення до родини Байденів», – пише американське видання.

При цьому Трамп наголосив: «Я хочу, щоб і Німеччина, і Франція, і Європейський Союз вкладали гроші. І я нічого не затримував. Ми виплатили військову допомогу, наскільки мені відомо».

Водночас президент США Дональд Трамп не проти, щоб його адвокат Руді Джуліані свідчів у Конгресі щодо його ролі в історії про розслідування в Україні справи газодобувної компанії Burisma, до ради директорів якої раніше входив Хантер Байден – син екс-віцепрезидента США Джо Байдена.

З понеділка, 23 вересня, президент Зеленський має бути у Нью-Йорку для участі у Генасамблеї ООН, що триватиме до 26 вересня. Там же він може зустрітися із Дональдом Трампом.

На відновлення видобутку нафти Саудівській Аравії можуть піти не тижні, а місяці

Державній нафтовій компанії Саудівської Аравії Saudi Aramco можуть знадобитися місяці на відновлення діяльності після атаки дронів на їхні нафтові об'єкти.

«Може знадобитися багато місяців, а не максимум 10 тижнів, які обіцяли керівники компанії, щоб відновити роботу до повного робочого порядку», – заявили підрядники.

На даний час керівництво Saudi Aramco веде термінові переговори з виробниками обладнання і пропонує їм підвищену плату для прискорення відновлення виробництва.

За словами джерел, представники нафтокомпанії «засипали» підрядників, зокрема General Electric, електронними повідомленнями, і телефонними дзвінками з проханням надати екстрену допомогу.

За словами місцевих чиновників, ціни за ці послуги можуть досягати сотень мільйонів доларів.

Джонсон і Трамп домовилися укласти торговельну угоду до липня 2020 року

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і президент США Дональд Трамп домовилися укласти торговельну угоду до липня 2020 року.

«Угода може бути підписана наступного літа, проте її реалізація має чекати завершення перехідного періоду Brexit у грудні 2020 року», – йдеться у повідомленні.

Ця угода про вільну торгівлю стане найбільшою, яку США будь-коли укладали з іншими країнами.

Як зазначається, спочатку Джонсон скептично ставився до бажання Трампа укласти угоду всього за дев'ять місяців. Однак його переконали через високий ризик, яким є президентські вибори в США: у цей період американські політики будуть занурені у кампанію за Білий дім, а новий президент може не поділяти думку Трампа з приводу угоди.