Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин

Гібралтар вирішив відпустити затриманий іранський танкер

Гібралтар вирішив відпустити іранський танкер Grace 1, який був затриманий 4 липня за підозрою у перевезенні нафти до Сирії у порушення санкцій ЄС.

Рішення про звільнення судна було прийнято за кілька години після того, як США в останній момент застосували юридичні кроки з метою подальшого затримання танкера.

Уряд Гібралтару опублікував пояснення, у якому зазначив, що у нього були вагомі документальні докази того, що судно прямувало до Сирії, перш ніж його затримали після входу у британські територіальні води. Втім, зазначили в уряді, від іранського уряду надійшли «офіційні письмові запевнення», що судно не буде вивантажуватися у Сирії.

На цьому етапі незрозуміло, коли корабель відпливе з Гібралтару, та чи США офіційно звернуться до суду з проханням затримати його до того, як це станеться

Нафтовий танкер Grace 1 був захоплений королівськими морськими коммандос при висадці в темряві біля берегів Гібралтару 4 липня.

Туреччина розкритикувала Ізраїль щодо зміни статусу-кво на Храмовій горі в Єрусалимі

МЗС Туреччини розкритикував заяву міністра громадської безпеки Ізраїлю Гілада Ердана щодо доцільності змінити статус-кво на Храмовій горі в Єрусалимі.

«Ми рішуче відкидаємо заяви міністра громадської безпеки Ізраїлю щодо зміни статусу-кво мечеті Аль-Акса. Це ознака спотвореного мислення. Очевидним є те, що будь-яка інсинуація та ініціатива щодо утисків історичного та правового статусу Єрусалиму ще більше посилить напруженість у регіоні», – вказано в заяві МЗС Туреччини.

Також у документі міститься заклик до керівництва «покласти край незаконній діяльності на окупованих палестинських територіях та уникати безвідповідальних дій та заяв, які посилять напругу в регіоні».

Як відомо, унаслідок масових заворушень на Храмовій горі в Єрусалимі в неділю, 11 серпня, постраждали понад 60 осіб. Цього року день національної жалоби за зруйнованим Храмом, який відзначають євреї, збігся з мусульманським святом Курбан-байрам. Аби уникнути заворушень, поліція заборонила вхід на гору для євреїв та туристів.

Від ранку на святкову службу в мечеті Аль-Акса на Храмовій горі прийшли тисячі вірян. Водночас на вході на гору зібрався натовп євреїв, і серед палестинців стали поширюватися чутки про те, ніби їх пропускають усупереч забороні. У результаті мусульмани почали протестувати, поліції довелося застосувати світлошумові гранати.

Шість країн ЄС готові прийняти 147 біженців з судна Open Arms

На тлі політичної кризи в Італії шість європейських країн заявили про готовність прийняти біженців з судна Open Arms. Голова італійського МВС Маттео Сальвіні виступає проти дозволу біженцям зійти на італійський берег.

Напередодні адміністративний суд у Римі дозволив судну Open Arms з врятованими у Середземному морі біженцями на борту увійти в територіальні води Італії. Відповідне рішення суд ухвалив за позовом організації Proactiva Open Arms.

Міністр Сальвіні, відомий своєю ворожою до біженців та їхніх рятувальників позицією, повідомив, що буде подавати апеляцію на рішення суду. На початку серпня Сальвіні видав наказ, що забороняв судну Open Arms входження в італійські територіальні води з метою «захистку громадського порядку». Невиконання цього наказу загрожувало організації штрафом до 1 мільйона єврота конфіскацією судна.

Північна Корея запустила ще дві ракети

Наголошується, що запуск відбувся у п'ятницю вранці. Об'єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї заявив, що Північна Корея випустила два невпізнаних снаряда в морі біля свого східного узбережжя.

Запуск відбувся незабаром після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що отримав дуже гарне лист від північнокорейського лідера Кім Чен Ина.

Це вже шостий запуск, здійснений Пхеньяном за останні три тижні. Останній з них проводився 10 серпня. Тоді, за даними японських і південнокорейських військових, були запущені дві балістичні ракети малої дальності, які пролетіли близько 450 км.

Трамп обговорює можливість купити Гренландію

Президент США Дональда Трамп виношує ідею викупити у Данії острів і вже обговорював таку можливість з своїми радниками і адвокатами та з цікавістю слухав обговорення ресурсів острова і його геополітичного значення.

Видання Wall Street Journal повідомляє, що серед ключових обговорюваних питань – можливість розширити американську військову присутність в Арктиці. Зазначається, що президент навіть попросив юрисконсульта Білого дому провести правову експертизу проекту.

Деякі з радників Трампа підтримали таку його ідею, назвавши її економічно доцільною, в той час як інші вважають, що мова йде про «швидкоплинне захоплення» президента, яке ніколи не реалізується. Наскільки серйозно сам Трамп ставиться до цієї ідеї, невідомо.

У травні Гренландію повинен був відвідати держсекретар США Майк Помпео, проте поїздка була скасована через ескалацію напруги в стосунках з Іраном.

Це не перша спроба Вашингтона купити Гренландію. Після Другої світової війни президент Гаррі Трумен пропонував Данії за острів 100 мільйонів доларів, але отримав відмову.

Також можливість придбати острів у 1867 році вивчав держдепартамент США.