Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник новин за вихідні

Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник новин за вихідні

Внутрішній дворик

Угорщина викликала посла України через заборону в’їзду лідеру союзу угорців Румунії

Лідер Демократичного союзу угорців Румунії Хунор Келемен
Фото: PestiSrácok

МЗС Угорщини викликало посла України Любов Непоп через заборону в’їзду лідеру Демократичного союзу угорців Румунії (RMDSZ) Хунору Келемену.

Прес-секретар МЗС Угорщини Тамаш Менцер назвав крок української влади неприйнятним і антиугорським.

У суботу Хунор Келемен намагався перетнути кордон України з румунським дипломатичним паспортом, однак отримав заборону в'їзду.

За його словами, він прямував до Ужгорода на святкування 30-річчя місцевої угорської організації «Товариство угорської культури Закарпаття». Келемен заявив, що отримав заборону на в'їзд до України до 13 жовтня 2020 року.

Помічник голови Держприкордонної служби України Олег Слободян пояснив, що Хунора Келемена не пустили в Україну «через доручення правоохоронних органів».

Слободян додав, що не може розкрити інформацію, у зв'язку з чим було таке доручення і який орган видав його.

Посол України в Румунії Олександр Банков пояснив, що заборона на в'їзд для лідера Демократичного союзу угорців Румунії діяла ще з 2017 року.

«З того часу він вже намагався в'їхати в Україну з угорським паспортом і йому було відмовлено, тож він точно знав про ухвалене українською стороною рішення», – заявив Олександр Банков.

США розширили санкції проти нафтового сектора Венесуели

Чинний президент Венесуели Ніколас Мадуро
Фото: Fox Business

США запровадили санкції проти 34 нафтових танкерів венесуельського державного нафтового концерну PDVSA. Під дію оголошених у п'ятницю, 5 квітня, обмежувальних заходів потрапили також ще дві фірми й один танкер, що в лютому та березні цього року перевозили нафту з Венесуели на Кубу.

У заяві міністра фінансів США Стівена Мнучіна наголошується, що ці санкції покликані обмежити фінансування «нелегітимного режиму» глави Венесуели Ніколаса Мадуро.

Розширення американських санкцій проти Венесуели прокоментував також і віце-президент США Майкл Пенс. «Венесуельська нафта належить венесуельцям», – сказав Пенс під час виступу в Техасі.

«Куба продовжує отримувати вигоду від нелегітимного режиму Ніколаса Мадуро і підтримує його через схеми "нафта для репресій". Сполучені Штати залишаються прихильними до переходу до демократії у Венесуелі та до притягнення кубинського режиму до відповідальності за його безпосередню участь у кризі в Венесуелі», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучін.

Додамо, що у Венесуелі десятки тисяч людей вийшли на протест проти режиму Мадуро.

У Руанді почалися заходи до 25-річчя геноциду

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер разом з першими особами Руанди запалили полум'я на меморіалі в Кігалі
Фото: Vaaju

У Руанді розпочалися офіційні заходи з нагоди 25-ї річниці геноциду, в результаті якого загинуло близько десятої частини населення країни.

100 днів – це час, за який в 1994 році в результаті геноциду загинули 800 тисяч руандійців, або 70 відсотків представників цієї національної меншини в Руанді. Більшість з них були з народності тутсі, яких вбивали екстремістсько налаштовані представники хуту.

Початком трагічних подій вважається загибель президента Руанди Жувенал Хабіарімана, який був представником біль чисельної народності хуту. 6 квітня 1994 року Хабіарімана загинув в авіакатастрофі. За результатами слідства, проведеного французькою прокуратурою, наказ збити літак президента видав нинішній президент Руанди і представник тутсі Пол Кагаме. У 1994 році він був лідером збройного опору Хабіарімане. Свою причетність до замаху на колишнього президента Кагаме заперечує.

Президент Поль Кагаме, який очолив повстанські сили, що закінчили геноцид, запалив полум'я на меморіалі в столиці Кігалі. Вогонь на меморіалі, де поховано близько 250 тисяч жертв геноциду, горітиме 100 днів.


У Польщі готуються виставити Німеччині рахунок на $900 млрд в якості репарацій

Канцлер Німеччини Ангела Меркель і прем`єр-міністр Польщі Беата Шидло
Фото: Agencja Gazeta

Польща має намір отримати від Німеччини компенсацію за Другу світову війну. Депутат від правлячої в країні партії «Закон і справедливість» Януш Шевчак вважає ганьбою, що це питання не піднімалося останні 30 років.

«До тих пір, поки Німеччина не погасить заборгованість Польщі за Другу світову війну, а йдеться про принаймні 900 мільярдів доларів, вона повинна зберігати виняткову стриманість, коли йдеться про напади на польський уряд» – наголосив він.

Раніше Німеччина відхилила вимогу Польщі щодо нових переговорів про виплату додаткових репарацій за роки Другої світової війни, зазначивши, що ця проблема вже була врегульована в 1953 році.

Прем’єр Британії заявила про ризик, що Brexit взагалі не відбудеться

Прем'єр-міністер Великобританії Тереза Мей
Фото: The Independent

Прем'єр-міністер Великобританії Тереза Мей вважає, що вихід Великобританії зі складу ЄС може не відбутися, якщо парламенту та уряду в Лондоні не вдасться досягти компромісу щодо відповідного договору з Брюсселем.

«Оскільки парламент дав чітко зрозуміти, що зупинить вихід без угоди, ми маємо гострий вибір: залишити Європейський Союз з угодою або взагалі його не залишати» – стверджує Мей.

Мей зазначила, що після того як зробила все від неї залежне, щоб підтримати угоду з Брюсселем вона була змушена вдатися до нового підходу і домовлятися з лейбористами. Вона підкреслила, що будь-які зволікання з Brexit збільшують ризик того, що країна залишиться в Євросоюзі.

Видання The Sunday Times в номері за неділю, 7 квітня, повідомляє про те, що Тереза Мей планує законодавчо закріпити угоду з ЄС про митні збори, щоб досягти компромісу з лейбористами.

Раніше Мей попросила про відстрочення Brexit до 30 червня, але Європейська Рада розглядає можливість набагато більш тривалого 12-місячного продовження, яке може бути скорочено в разі потреби.

Велика Британія також почала готуватися до проведення виборів до Європейського парламенту на тлі перспективи довгої відстрочки для Brexit.

США вивели свої війська з Лівії з метою безпеки

Члени «Лівійської національної армії» на шляху до Тріполі
Фото: Reuters

Американські військові тимчасово залишають Лівію з міркувань безпеки. Тим часом військові уряду національної єдності почали контрнаступ проти «Лівійської національної армії» генерала Халіфи Хафтара.

Увечері в неділю, 7 квітня, «Лівійська національна армія» під командуванням маршала Халіфи Хафтара завдала першого авіаудару по передмістю Тріполі.

У свою чергу, військові уряду національної згоди Лівії під керівництвом Фаєза Сараджа оголосили контрнаступ по захисту лівійської столиці.

В Лівії зберігається двовладдя. На Заході країни розташований сформований за підтримки ООН уряд національної єдності. Натомість, на сході, у місті Тобрук, розташований парламент. Влада у цій частині країни функціонує незалежно від Триполі та спирається на «Лівійську національну армію» на чолі з Хафтаром.

Сам Хафтар отримує військову підтримку з боку Єгипту та ОАЕ, які за допомогою ЛНА прагнуть здолати лівійських ісламістів. 4 квітня Хафтар оголосив про початок наступу на Триполі.

Рада безпеки Організацї об’єднаних націй закликає лівійського військового командира Халіфу Хафтара зупинити наступ своїх військ на столицю країни Тріполі, яку контролює визнаний ООН уряд Лівії.

У Судані тривають масові антипрезидентські демонстрації

Учасники антипрезидентських протестів у Судані
Фото: The Guardian

У столиці Судану тривають масові акції протесту з вимогою відставки нинішнього президента країни Омара аль-Башира, який перебуває при владі майже 30 років. Під час виступів загинув один цивільний.

Поліція неодноразово вдавалася до жорстких заходів проти демонстрантів. Утім, армію для придушення виступів населення влада країни поки що не застосовувала.

Згідно з офіційними даними, під час антипрезидентських акцій загинули вже 32 особи. Натомість правозахисна організація Human Rights Watch наводить інші цифри – 51 жертву, в тому числі медпрацівників та дітей.

До акцій протесту в грудні минулого року призвело подорожчання цін на хліб, але вже невдовзі мітингарі стали вимагати відставки президента, котрий авторитарно керує країною з кінця 1980-х років.


Ізраїль може анексувати єврейські поселення на Західному березі річки Йордан

Президент США Дональд Трамп та прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху в Єрусалимі
Фото: АР

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху пообіцяв у разі своєї перемоги на виборах анексувати єврейські поселення, розташовані на окупованих територіях Західного берега річки Йордан.

На тлі цього Нетаньяху нагадав, що саме він посприяв визнанню президентом США Дональдом Трампом Голанських висот невід'ємною територією Ізраїлю. Тож тепер настав час «перейти до наступного етапу» і поширити суверенітет Ізраїлю на єврейські поселення в Західному березі річки Йордан.

Парламентські вибори в Ізраїлі відбудуться 9 квітня.

На відміну від Голанських висот і Східного Єрусалиму, які Ізраїль захопив 1967 року в ході Шестиденної війни проти коаліції арабських держав і пізніше анексував, він досі не поширив свого суверенітету на єврейські поселення Західного берега, де проживають понад 600 000 тисяч людей.

Щодо самих поселень, то ізраїльська влада проводить між ними чіткий розподіл: є ті, котрі отримали законний статус, а є й такі поселення, які влада Ізраїлю вважає нелегальними. Водночас з точки зору міжнародного права всі без винятку ізраїльські поселення на територіях Західного берега річки Йордан є нелегальними.



Report Page