Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин
Внутрішній дворик
Серби хочуть вийти зі складу Боснії та Герцеговини
Республіка Сербська, яка є складовою частиною Боснії та Герцеговини, взяла курс на вихід з цієї держави.
Про це заявив член Президії Боснії та Герцеговини серб Мілорад Додік.
«Сербський член президії Боснії та Герцеговини Мілорад Додік заявив, що Республіка Сербська стала на шлях виходу з держави, і повернення назад не буде», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, Додік сказав, що у республіки є два варіанти: тихо піти геть - або ж бути знищеною з допомогою «смертельного» пакету, сформованого міжнародним співтовариством разом із боснійською стороною.
«Ми це зробимо, і нас не зупинять ні США, ні хтось інший, бо ми вважаємо, що Дейтонська угода була порушена, насамперед втручанням міжнародного чинника», – додав Додік.
Дейтонська угода – мирний договір, підписаний з ініціативи Великої Британії та США між учасниками громадянської війни в Боснії та Герцеговині у листопаді 1995 року в американському місті Дейтон. За цією угодою Боснія та Герцеговина залишалася єдиною державою, що складається з двох суб’єктів з єдиними інститутами влади: Федерації мусульман і хорватів та Республіки Сербської.
США звинуватили Huawei у допомозі Ірану в стеженні за протестувальниками
Міністерство юстиції США звинуватило китайську компанію Huawei Technolohies у допомозі Ірану в стеженні за протестувальниками.
За даними прокурорів, Huawei надавала Ірану обладнання для спостереження, яке дозволило стежити за протестувальниками на антиурядових мітингах у Тегерані у 2019 році.
«В оприлюднених 13 лютого висновках Huawei також звинувачують у змові з метою викрадення торговельних секретів шести американських технологічних компаній та порушенні законодавства про вимагання», – пише видання.
Huawei уже має звинувачення в наданні недостовірної інформації банкам про угоди, які порушують економічні санкції проти Ірану.
13 лютого компанія назвала всі звинувачення «необґрунтованими».
Адміністрація США закликає своїх західних партнерів заблокувати доступ Huawei до бездротових швидкісних мереж.
Трамп продовжив на рік режим надзвичайного стану на кордоні з Мексикою
Президент США Дональд Трамп повідомив Конгресу про продовження на рік з 15 лютого режиму надзвичайного стану на кордоні з Мексикою.
Президент публікує документ в базі Федерального реєстру і передає в Конгрес повідомлення про те, що режим надзвичайного стану продовжить діяти після того, як вступив в силу рік тому.
«Подальша гуманітарна криза на південному кордоні та ситуація з безпекою продовжують загрожувати національній безпеці. Виконавча влада вжила заходів щодо стримування цієї кризи, – йдеться в тексті документа. – Необхідні подальші заходи для врегулювання гуманітарної кризи, стримування нелегальної міграції та поширення наркотиків, тому я вирішив продовжити режим надзвичайного стану на південному кордоні. Відповідно до статті 202 закону про надзвичайний стан я продовжую на рік режим надзвичайного стану».
Сенат і Палата представників Конгресу США в минулому році намагалися скасувати відповідний режим, але не змогли подолати вето президента.
Через протести у Канаді зупинилася залізниця
Усі пасажирські залізничні перевезення у Канаді припинені на невизначений час через протести корінних народів.
«Після отримання інформації від власника інфраструктури, що він не здатний підтримувати роботу на нашій мережі, у VIA Rail не залишається іншого вибору, окрім як негайно припинити надання послуг», - повідомили у компанії.
Залізничному сполученню між Торонто та Оттавою й Монреалем ще з минулого четверга перешкоджають представники індіанського народу тиєндінага-могавк. Таким чином вони підтримують плем'я ветсуветен з провінції Британська Колумбія, яке виступає проти будівництва трубопроводу на своїй землі.
Установивши табір поблизу залізниці у місті Бельвіль в провінції Онтаріо, індіанці перекрили єдину залізничну гілку, що сполучає захід і схід країни. У компанії-власника залізниці CN скінчилися вільні місця для відстою вагонів, тож вона була змушена закрити рух усіх поїздів на схід від Торонто. Це спричинило припинення роботи VIA Rail, а також зупинило рух сотень вантажних поїздів.
Україна очікує рішення НАТО щодо Програми розширених можливостей у жовтні
Рішення щодо участі України у Програмі розширених можливостей НАТО (Enhanced Opportunity Partnership, ЕОР) можуть ухвалити у жовтні цьогоріч.
Про це 13 лютого у Брюсселі заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк.
Загороднюк узяв участь у засіданні міністрів оборони країн-членів НАТО з країнами-партнерами – учасницями операції в Афганістані.
За його словами, більшість країн-членів НАТО вже висловилися на підтримку приєднання Україні до Програми, проте ще є деякі країни, які досі не визначилися. При цьому Загороднюк категорично відкинув наявність політичного контексту в такій позиції.
Також Загороднюк провів двосторонні зустрічі колегами з Польщі, Латвії, Литви, Туреччини, Великої Британії, Канади, США, Грузії, Угорщини.
Нагадаємо, у січні віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба звернувся до НАТО з проханням розпочати офіційну процедуру розгляду заявки України на приєднання до Програми розширених можливостей НАТО.