Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник новин за вихідні

У Північній Кореї призначили нового главу МЗС

У Північній Кореї призначили нового міністра закордонних справ – колишнього голови Комітету з мирного возз'єднання країни Лі Сон Гвона.

Рі Енг Хо, який очолював міністерство з 2016 року, замінить колишній голова Комітету з мирного возз'єднання країни Лі Сон Гвон.

Офіційні північнокорейські державні ЗМІ ще не підтвердили заміну Рі Енг Хо.

Передбачається, що особистість нового глави МЗС буде розкрито на заході для дипломатів-резидентів, запланованому на 23 січня у Пхеньяні або перед ним.

Іран не буде укладати нову ядерну угоду – глава МЗС

В Ірані виключають можливість будь-яких переговорів щодо нової ядерної угоди, чинною лишається угода від 2015 року.

Під час візиту в індійське місто Мумбаї міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф виключив можливість проведення переговорів зі США та Європейським Союзом щодо нової ядерної угоди.

Нагадаємо, раніше заступник міністра закордонних справ Аббас Арагчі заявив, що Іран не виходить з ядерної угоди, попри зняття обмежень щодо збагачення урану.

Крім того, постпред Ірану при ООН Маджид Тахтім-Раванчі заявив, що Іран не планує створювати і не потребує ядерної зброї.

Іран поки не віддасть Україні чорні скриньки з літака МАУ

Усупереч попереднім заявам, іранська влада заявляє, що намагається самостійно розшифрувати дані з бортових самописців зі збитого українського літака.

Тегеран вирішив поки не передавати Києву бортові самописці зі збитого іранськими військовими українського Boeing 737. Про це у неділю, 19 січня, заявив очільник відділу розслідування подій організації цивільної авіації Ірану Хасан Резаіфар.

«Ми намагаємось розшифрувати чорні скриньки в Ірані. Іншими опціями є Україна чи Франція. Однак поки не ухвалено жодного рішення щодо передачі їх до іншої країни», – заявив він.

При цьому напередодні Резаіфар заявляв прямо протилежне. «Використовуючи експертизу таких країн, як Франція, Канада та Америка, ми спробуємо прочитати (бортові самописці – Ред.) у Києві», – сказав він.

Україна та Угорщина домовилися спільно виявляти загрози світовій безпеці

Керівники військових розвідок України та Угорщини домовилися розширити свою взаємодію і спільно виявляти загрози світовій та регіональній безпеці.

Зазначається, що співпрацю буде організовано за кількома напрямами та у різних форматах партнерства.

«Під час переговорів начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-полковника Василя Бурби з начальником Головного управління воєнної інформації Угорської Республіки генерал-лейтенантом Яношем Берешем було досягнуто домовленостей щодо об'єднання зусиль та розширення взаємодії зі зміцнення регіональної колективної безпеки», – йдеться у повідомленні Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Бурба та Береш також узгодили першочергові спільні кроки, які дадуть змогу підвищити якість обміну розвідувальною інформацією та рівень поінформованості безпекових структур НАТО.

Джонсон – Путіну: Нормалізації відносин не буде, поки РФ не припинить погрожувати

Нормалізації відносин між Великобританією та РФ не буде, поки Росія не припинить підривати колективну безпеку і вести дестабілізуючу діяльність, яка загрожує Англії та її союзникам.

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним в кулуарах Берлінської конференції по Лівії.

Джонсон заявив, що позиція Великобританії щодо подій у Солсбері залишилася незмінною і застосування хімічної зброї з боку РФ було «було безрозсудною і нахабною спробою вбити невинних людей». «Подібні атаки не мають повторитися», – заявив Джонсон.

«Нормалізації наших двосторонніх відносин не буде, поки Росія не припинить дестабілізуючу діяльність, яка загрожує Великобританії і нашим союзникам і підриває безпеку наших громадян і нашу колективну безпеку», – додав він.

Також прем'єр-міністр Великобританії заявив, що обидві країни мають займатися питаннями міжнародної безпеки, такими як Лівія, Сирія, Ірак і Іран.

Кількість загиблих внаслідок ракетного обстрілу у Ємені зросла до 83 осіб

Внаслідок ракетного удару в єменській провінції Маріб 18 січня загинули щонайменше 83 військовослужбовці урядової армії. Ще 148 людей дістали поранень.

Ракета влучила в мечеть під час вечірньої молитви у військовому таборі, що розташований в 170 кілометрах від Сани. Ця масштабна атака стала першою в Ємені за останні відносно спокійні місяці.

Президент країни Мансур Хаді звинуватив в нападі повстанців-хуситів, повідомив в неділю, 19 січня.

«Ганебні дії загонів хуситів, без сумніву, підтверджують їхнє небажання досягти миру, оскільки вони не знають нічого, крім смерті та знищення, і є дешевим інструментом Ірану в регіоні», – заявив він. Хусити поки не взяли на себе відповідальність за ракетний удар та його наслідки.

Американці заблокували військових РФ, які прямували до нафтового родовища у Сирії

Американські військові зупинили російських солдатів, які прямували до нафтового родовища Румейлан у Сирії.

Інцидент стався в суботу, 18 січня, на території, підконтрольній курдським військовим формуванням (американські союзники в регіоні). Солдати США попросили російських військових повернутися в район Амуда, який, як і нафтове родовище, знаходиться на північному заході провінції Ель-Хасака.

У результаті російські військові повернулися назад, бо американські солдати заблокували їм шлях. Агентство зазначає, що в районі Румейлан розташовується авіабаза США.

Аналогічний інцидент стався 16 січня, коли росіянам не дали пройти курди.

На берлінській конференції щодо Лівії не вдалося досягти примирення сторін

Учасникам міжнародної конференції щодо Лівії в неділю, 19 січня, не вдалося досягти примирення сторін громадянської війни в країні. Світові лідери домовилися не надавати подальшої військової підтримки сторонам лівійського конфлікту задля запровадження тривалого режиму припинення вогню. Про це заявила канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час прес-конференції за результатами зустрічі в Берліні.

Німецька канцлерка також зазначила, що учасники конференції домовилися уважніше стежити за дотриманням ембарго на постачання зброї до Лівії. «Ми можемо стверджувати, що всі єдині щодо того, що хочемо дотримуватися ембарго на зброю», – наголосила вона. Також учасники зустрічі переконані, що в лівійського конфлікту не може бути вирішення військовим шляхом, оскільки це лише посилить людські страждання.

За словами Меркель, продовженням нинішньої конференції мають стати швидкі кроки щодо впровадження досягнутих домовленостей. У той же час очільниця німецького уряду наголосила, що нинішня конференція є лише першим кроком у довготривалому процесі врегулювання ситуації.

Своєю чергою прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте заявив, що «всі зацікавлені сторони, включаючи світове співтовариство, готові вжити заходів», щоб запобігти зовнішньому втручанню у лівійський конфлікт. А генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосив, що майбутні реформи у Лівії мають бути прийняті обома сторони конфлікту і заявив про заплановане засідання військового комітету щодо Лівії найближчими днями.

Між тим міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після конференції заявив, що «зав'язати стійкий діалог» між сторонами лівійського конфлікту поки не вдається через «надто великі розбіжності в підходах», але в цілому він вважає зустріч досить корисною.

«Я щойно повернувся із зустрічі в Берліні за участі більшості сторін, які мають можливість покращити життя лівійського народу. Був досягнутий прогрес щодо сталого припинення вогню, перемир'я», – зауважив держсекретар США Майк Помпео. Водночас він зазначив, що попереду залишається ще багато роботи.