***

У моєму світі навкруги

Квітне весняне свято.

Всі подвиги нам до снаги

І сил у нас багато.

Коли забудеш ти мене,

То хай усе лихе мине.

Насправді ти, лиш ти, повір,

Можеш скорить вершини гір.

У цьому святі майбуття 

Смутку уже не буде.

Коли народиться дитя,

То створить воно чудо.

Але Ісус уже помер,

Не буде в нього тіла.

Час тоді зовсім не завмер,

Наче в нього немає діла.

Як фенікс, можеш ти згоріти,

Тебе відродять твої діти,

Чи діти твого брата.

Природа дивна і завзята.