Женя Балбєс Нагорний
All That Swing
Ти хто і з якого району?
Я Балбєс з Києва. Народився на Лук'янівці, в 4 рочки мене перевезли жити на Лівобережку. Там я прожив більшість свого життя. Взагалі мені у Києві комфортно в будь-якому районі. Але якщо кудись поїхати, неважливо по Україні чи за кордон, вже за тиждень починаю сумувати за домом. Багато часу працював на фрілансі системним адміністратором, комп'ютерним майстром, монтажником комп'ютерних мереж тощо. 3 2017 року почав опановувати професію ДевОпса. Зараз працюю ДевОпсом на американську галєру. Танцюю бугі, лінді, блюз.
Як довго це з тобою?
Танцювати, а точніше навчатись танцям, я почав 21 червня 2008 року. Це була друга група, яку набрав Андрій Терентьєв коли відроджував бугі-вугі у Києві.
Але рокабілі і ретро стилем захопився ще року з 2003-го. Довгий час я ходив із музлом та на стилі в одне рило і зовсім не знав про існування якоїсь тусівки. А тоді познайомився з Маріо, який грав у сайкобіллі банді Outer Space. Він розказав мені про двіж Украбіллі і я почав ходити на концерти які влаштовував Олександр “Тварина” Кравченко. Так я дізнався, що в Києві і Україні є рокабільні та сайкобільні гурти, і навіть комьюніті танцюристів.
Після багатьох спроб навчитись танцювати самотужки, я зрозумів що щось іде не так і доведеться йти вчитись. Але між усвідомленням і діями пройшло таки досить багато часу. Я дійшов до танців тоді, коли упадав за однією дівчиною (автор каже, що правильне слово "пиздостраждав", але редактор вважає, що такого дієслова нема, є тільки іменник - Прим. ред). Вирішив що прийшов час привнести у життя щось, що може допомогти відволіктись від невдалих відносин та моїх самодеструктивних намагань повернути ці відносини. Але тоді я геть не вірив, що з мене вийде щось путнє, не кажучи вже про викладання.
Навіщо воно тобі треба?
Мені подобається перетворювати музло на рухи. Я обожнюю моменти, коли всі акценти — паузи, окремі ноти, поодинокі удари, або вокальні ходи — підкреслюються рухами у танці. А ще можна у кабаках на мєдляках чіплять тьолочок, бо коли ти починаєш вести музично нетанцюючу партнершу, це завжди спочатку паніка, а потім вона розтікається по твоїх плечах, і кадрьож вже майже успішно закінчено.
Чого тебе називають Балбєс? Ти взагалі як до цього ставишся?
Це історія зі школи, коли я подивився кіно "Операция Ы и др приключения Шурика". Наступного дня у школі я всіх заїбав цитатами Нікуліна, який грав Балбєса, і так воно причепилось. Ставлюсь я до цього… та я взагалі ніколи не думав як я до цього ставлюсь.
У тебе колись була своя школа. Я навіть ходила на заняття. Розкажи, з чого це почалось і чому закінчилось?
Школа не була, школа є, Kiev Rebel Dance, приходьте займатись, шо ви як шльоцики.
Все почалось з набору бугі-вугі у КСДК це був листопад 2009 року. Тоді Андрій сказав мені, шо харош вийо, настав час викладати. З цієї першої групи до речі залишились Бєзуглий Серьожа, Анічка Огороднік та Наталка Чєрнишова, а сама група була нереально велика, під 60 людей. Потім були ще набори під крилом КСДК, поки в мене не трапилося чергове пиздостраждання, яке ще було підкріплене парой кидків з боку Катрунова. Це було моє перше "я їбав ці танці, прощавайте".
Далі три місяці я займався всілякою хєрньою. Потім одна дівчина, яку підставила одна викладачка, попросила мене провести у її школі заняття з бугі для новачків. Я провів і вона запросила мене викладати. На той момент мене трохи попустило і я погодився. Пройшло майже півроку і вона запропонувала мені стати співвласником її студії, але, як виявилось, лише для того щоб не платити мені за викладання, та розділити її витрати на студію. На той час в мене вже сформувалась мрія про власну школу, її назву і таке інше. Тож я забрав всіх своїх учнів, знайшов приміщення та 21 січня 2013 року провів перше заняття у Kiev Rebel Dance.
У 2015 році здійснилась моя чергова фатальна мрія: я знайшов приміщення де можна було створювати свою школу, своє комьюніті тощо. Фатальна — тому що це повністю поглинуло всі мої фінанси, весь мій час, та весь мій психологічний ресурс. Пізніше дуже серйозно захворіла моя мама, потрібно було робити термінову операцію. Тому я закинув на себе ще два чималих кредити, які віддавав близько двох с половиною років. Основна робота приносила мені дуже мало, тож весь цей час я знаходився у стані ніщєброда, підсиленого затягнутою депресією. В квітні 2018 я нарешті знайшов роботу яка дозволила мені спокійно лягати ввечері спати, не замислюючись, чи буде завтра на що пожерти. Я думав що я вивезу одночасно працювати і займатись школою. Але майже півроку життя за схемою с понеділка по четвер прокинувся-на роботу-в школу-додому-заснув, не дивлячись на піднесений моральний стан, вбили мене фізично. До того ж у мене з’явились можливості витрачати гроші на всякі цікаві штуки, хобі тощо. Тому я вирішив залишити школу.
(Зараз нею займається Аркадія Полянська - Прим. Ред)
Чому вирішив повернутись до викладання?
Тому що Макс Болгов виявився тим про кого дівчата кажуть “Йому простіше дати, ніж пояснити чому ти не хочеш йому давати”.
Навіщо йти до тебе на заняття? Чого ти хочеш навчити?
По-перше, я завжди намагаюсь донести, що ми керуємо своїм тілом, а не тіло нами, треба максимально розслабитись. По-друге, викладач не бог і не треба на нього рівнятись, тим більше намагатись його копіювати. Треба робити так як комфортно та плекати свій індивідуальний стиль. По-третє, імпровізація. Якщо ти хочеш щось зробити в танці, але сцикотно що хтось скаже “це не свінгово”, то пішов той, хто це сказав у сраку, танцюймо далі.
Що для тебе важливо в танці?
Максимум фану, мінімум задротства. Ну і музло звичайно. Я впродовж життя пробував танцювати ще латину і танго але я не можу танцювати під музло яке мені не подобається. Ну і в танго багато нудотства, а в латині гамасятини.
Не пам’ятаю, щоб бачила тебе на змаганнях. Як ти до них взагалі ставишся?
Був час коли я змагався у бугі-вугі. Але для змагань я досить лінива срака. І змагання для мене це все ж таки задротство, див вище.
Що ти думаєш про київську бугі тусовку. Та і свінгову взагалі.
Люди як люди. Зі своїми тарганами та проблемами. Як у будь-якому комьюніті є нормальні, а є *** (сорян, редактор не може залишити всю-всю нецензурну лексику, хоча і старався). Є потенційні чемпіони, а є довічні бєгінери. Хтось працює над собою, хтось “і так покатить”. Є свої інтриги та заколоти. Треба просто бути собою та не намагатися виглядати гіршим чи кращим як людина.
Питання від дорогої редакції: з чого ти вариш свій бріолін? Як ти взагалі вирішив його варити?
Я роблю його за класичними рецептами бріоліну 20-50х років. Основа - продукти нафтопереробки, так звані petrol-based компоненти. На сайті є детальни опис кожної баночки.
Варити я почав для себе, тому що одного разу в мене майже закінчилася банка Даксу (Dax - марка бріоліну. Прим.ред), а грошей купити наступну не було. Я прочитав склад на банці, сходив в інтернет, потім сходив в аптеку, купив мінімальний набір та вперше наробив варива. Через рік користування помітив, що волосся не випало і не стало ламким, і вирішив що цим можна барижити. У 17-му році мені потрібні були гроші на школу, а в доступі були лише оборотні кошти бріоліна, тож я взяв їх, і бріолінова тема заглохла. Але минулого року, сидячи на карантині, я зрозумів що у мене зараз достатньо грошей щоб почати цю історію заново, і зараз все йде набагато краще. До речі скоро буде новий дизайн.
Без чого ти не виходиш з дому?
Ого… Ну дивись. Ключі від квартири та машин, гаманець з документами та картками, телефон, два гаєчних ключа, ніж маленький багатофункціональний, балон, шокер, навушники, павербанк, цигарки, запальничка, флешка, рукавички для брудної роботи, баф або маска в залежності від пори року, гребінець, платок, маленька баночка бріоліна.
Твоє найбільше досягнення?
Не став шльоциком!
Я хз як на це відповідати, бо якщо казати за життя, то найбільшим досягненням я вважаю те що мама не померла. А якщо за танці, то напевно те, що я навчився танцювати, бо я був пиздець який рагуль.
Які плани?
Працювати і заробляти більше. Розвивати бріолін, та увірватись з ним у Європу. Купити третю ретро тачку бо дуже хочеться Форд чи Додж 70-х років. Жити так щоб у будь який момент мати право сказати “йди у сраку” всім хто намагається довести що я роблю щось не так.
Шо бісить?
Москалі та сєпари у Криму та на Донбасі. Недолуга влада та совок у головах. Коли не деплоїться апка на стейдж. Задроти на танцполі.
Чого дуже хочеться?
Форд чи Додж 70-х років))) І ремонт в квартирі нарешті закінчити. А ще щоб кордони відкрили бо вже срака як хочеться кудись поїхати.
