АП

    Аудит ефективності винагород означає оцінку продуктивності і ефективності інформаційних систем і процедур. Отже, оцінюється економічна ефективність (зіставлення результату із загальним обсягом витрат) і ефективність інформаційної системи (оцінка якості і достовірності відображення досліджуваного явища). Аудитор виконує ці дві оцінки одночасно, порівнюючи взаємовплив кожного елементу.

    В аудиті ефективності винагород відокремлюють так названі місії, а саме:

   1)Аудит класифікації і кваліфікації означає перевірку правильності виконання класифікації робочих місць та кваліфікаційних характеристики працівників.
Дослідження аудитора стосується наступних питань:

⦁ наявність труднощів у застосуванні існуючої тарифної сітки, проблем, скарг, невідповідностей у її дотримуванні, реагування відповідальних осіб на виявлені проблеми;

⦁ проведення експертизи тарифної сітки, її перегляду щодо змін у законодавстві та кваліфікаційному рівні працівників, можливість впровадження необхідних змін;

⦁ оцінка ймовірних ризиків організації через недостатню рухливість сітки (дрібні і великі конфлікти, диспропорція, звільнення або відмовлення у прийомі на роботу, погіршення економічних показників і т.д.)

   2) Аудит індивідуалізації винагород. Головна ідея політики індивідуалізації заробітної плати полягає ось у чому. Працівники фірми, які мають однакову кваліфікацію та посідають ту саму посаду або виконують однакову роботу, завдяки своїм природним здібностям, мотивам, стажу, настановам тощо можуть досягати різних результатів у роботі. Ця різниця має відображуватись і в рівні заробітної плати конкретних працівників.
Під час аналізу індивідуалізації оплати праці аудитор аналізує:

⦁ обґрунтування виникнення і використання системи індивідуалізації (час створення, сприйняття колективом, основні елементи, правила застосування і т.д.);

⦁ регулювання застосування в організації (відповідальні за встановлення та розподіл, обґрунтованість надання, наявність процедур оцінки показників, системи контролю);

⦁ отримані результати функціонування (вага індивідуальних надбавок в загальній системі оплати праці, частка працівників, охоплених цією системою, значущість та важливість існування, наявність проблем);

⦁ вплив на рівень продуктивності праці і соціальну ситуацію (регулярність визначення впливу індивідуальних надбавок на продуктивність праці, пошук реального взаємозв’язку та можливих причин конфліктності в колективі).

     3) Аудит соціальних виплат. Регулювання соціального забезпечення є важливим напрямом формування загальної системи оплати праці. Наявність та досяжність для працівника соціальної допомоги є важливим фактором стимулювання праці, а також прихильності до підприємства. Аудит соціальних виплат включає:

⦁ наявність та функціонування фондів соціального страхування;

⦁ інформованість працівників про можливість користування соціальною допомогою;

⦁ регулярність соціальних виплат та надання допомоги;

⦁ значимість системи соціальних виплат для робітників;

⦁ використання напрямів вдосконалення існуючих систем та схильність керівництва до цього і т.д.

     4) Аудит стимулюючих винагород. Використання різноманітних систем преміювання та бонусів додатково стимулює працівників до кращого виконання своїх функцій. Аудитор перевіряє ефективність використання подібних систем, співвідношення правил нарахування премій до підвищення продуктивності праці, обґрунтованість коефіцієнтів преміювання, своєчасність та справедливість у нарахуванні премій, нагальні проблеми та конфлікти.

     5) Аудит участі в доходах. При наявності в організації систем участі у розподілі прибутку аудитор має перевірити також і їх ефективність. Для цього він визначає легітимність документів про участь у розподілі доходів, значення цієї участі для працівників, її стимулюючої ролі та побудови ієрархії виплат і можливості зміни цієї системи.

    6) Аудит винагороди співробітників відділів продажу. Часто в організаціях, безпосередньо пов’язаних із продажем продукції використовується метод нарахування винагороди, пов'язаний із кількістю реалізованого товару. Отже, аудитор має ознайомитись із цією системою, її загальною відповідністю основній документації з оплати праці в організації, задоволеність працівників існуючою системою, наявність скарг та незадоволень і т.д.