АП

Вимірювання витрат на персонал базується на використанні двох підходів:

1)  витратний підхід, який полягає в тому, що витрати на персонал виміряються в грошовому вимірі інвестиційних витрат на поточне утримання персоналу. Таким чином намагаються підрахувати яким коштом обійдеться утримання персоналу на підприємстві. На рахунках, відповідно до розроб­леного переліку, обліковуються витрати на формування людських ресурсів, які, залежно від змісту, відображаються або як довгострокові інвестиції, що збільшують розмір функціонуючого “людського капіталу”, або списуються на поточні витрати.

2)       підхід приблизної оцінки поточної вартості персоналу базується на створені зразкової оцінки поточної вартості персоналу. Це досягається шляхом оцінки поточної вартості окремого працівника, вираженої в гривнях, і її множать на число років, протягом яких робітник, ймовірно, залишиться як робоча сила. Цей спосіб спрямований на оцінку вартості на основі того, які витрати будуть понесені під час переміщення найнятого персоналу. Таким чином оцінка є приблизною і залежить від узагальненого підходу до оцінки середньооблікової вартості одного працівника для організації.

Недоліком цих двох методів є те, що визначити цінність людського капіталу на практиці виявляється досить складно, оскільки на рівень показників їх вартості впливає значна кількість факторів, які правильно оцінити взагалі виявляється іноді неможливо.

3)  метод економічного аналізу й обліку людських ресурсів (human resources accounting). Цей метод базується на тому, що врахування витрат на персонал ведеться двома паралельними методами − звичайною витратною оцінкою, та методом спеці­ально затвердженого переліку витрат на "людські ресурси", що в залежності від змісту або розглядаються як довгострокові вкладення, які збільшують розмір функціонуючого "людського капіталу", або списуються як втрати. При такому підході звіль­нення цінного працівника з організації, хвороба або передчасна смерть відображають на рахунках як втрата капіталу. Витрати на навчання розглядаються як відновлення первісної вартості капіталу. Встановлюється поняття "амортизації людського капіталу", за яким усі витрати, пов’язані з відновленням, заміною і т.п. визначаються як витрати на амортизацію устаткування. Метод обліку людських ресурсів є складним у розрахунку, особливо у визначенні різних нор­мативів, оцінці ефективності вкладень. Сьогодні його засто­совують лише деякі компанії, але сам принцип порівняння витрат і результатів у практичній роботі з персоналом стає загальноприйнятим.

4)    метод, що базується на оцінці витрат на придбання персоналу і його заміну. Базується на детальній оцінці елементів витрат як з боку працівників кадрової служби, так і загалом на виконання необхідних процесів.

У процесі калькуляції прямі витрати обчислюються безпосередньо на калькуляційну одиницю згідно з чинними нормами й цінами. На не прямі витрати спочатку складають кошторис на певний період, після чого витрати розподіляють між різними виробами за відомою методикою.