АП

Значення аудиту інтелектуального капіталу визначається тим, що він надає інформацію для прийняття рішень практично на всіх рівнях:

-   стратегічному − під час вироблення більш ефективних способів використання знань;

-   людському − для визначення інтенсивності обміну знаннями, інформаційних перевантажень або "недовантажень";

-   організаційному − для оцінки типів управлінських рішень, питань щодо власників знань;

-   структурному − з метою інтеграції внутрішніх і зовнішніх джерел корисної інформації;

-   системному − при розробці рішень, орієнтованих на користувачів (типи баз даних, ефективні комунікації, стратегії пошуку і т.п.).

Як відзначають фахівці, вигоди у результаті аудиту інтелектуального капіталу часто бувають досить відчутні − як в організаційному плані, так і в матеріальному вираженні.

Необхідність аудиту інтелектуального капіталу можна обгрунтувати також за рахунок:

-    підтвердження здатності організації досягнути своїх цілей (визначення, оцінка, розвиток та облік наявного інтелектуального капіталу, існування служб управління його стабілізацією, вивчення динаміки розвитку та формування стратегічних програм − все це є основою для ефективного досягнення стратегічних цілей підприємства);

-    планування досліджень і розробок (створення умов для ефективного планування, розвитку і впровадження новаторських ідей, ноу-хау, раціоналізаторських досліджень і т.п. є важливим кроком у формуванні конкурентоспроможності підприємства на ринку);

-    акумулювання вихідної інформації для складання програми із реорганізації (аналіз вихідної інформації дозволяє аудиторові зробити висновки щодо правильності оцінки інтелектуального капіталу і його потенційних можливостей в організації, обґрунтування необхідності реорганізації існуючої структури, впровадження додаткових заходів для стимулювання його розвитку);

-    постановка цілей навчальних програм і програм підготовки для співробітників організації (визначення головних напрямів розвитку інтелектуального капіталу, його освітній, кваліфікаційний рівні та ступінь оволодіння спеціальними навичками і знаннями дозволяє аудиторові сформувати або скорегувати цілі і завдання навчальних програм підготовки персоналу в організації);

-    оцінка вартості підприємства (при оцінці вартості підприємства потрібно оцінювати також рівень використання нематеріальних активів, а отже, інтелектуального капіталу, робота аудитора дозволяє часто внести корективи в класифікацію та виявити ще невиявлені активи, які підвищують цінність організації взагалі);

-    розширення кордонів корпоративної пам’яті (при проведенні оцінки аудитор може запропонувати організації напрями вдосконалення системи передачі та зберігання корпоративних знань, або іншими словами системи управління знаннями).

В сучасних компаніях аудит ІК відіграє ключову роль під час вироблення рішень із приводу економії або інвестицій, а також під час розробки нових проектів з управління знаннями, показуючи, наскільки ефективно використовуються знання організації. На відміну від фінансового аудиту, який оцінює ефективність роботи підприємства відповідно визначеним формальним стандартам, аудит ІК виступає якісною оцінкою. У цілому ж аудит ІК допомагає організації підтримувати її глобальні цілі, а також індивідуальну і командну активність.