АА

Стаття I

Розділ I. Українська Держава — Республіка віртуального простору, що функціонує на базі Спільноти, зосередженої в Телеграм-бесіді з ідентифікатором 1001364608866.

Творцями всіх державних бесід і каналів Української Держави мають бути автори цієї Конституції. Обліковому запису «Республіка», власниками якого є автори Конституції, належить мати повні права адміністратора в усіх державних бесідах та каналах, окрім Фрументаріату. Автор Конституції не може бути заблокований в публічних державних бесідах без одноголосної підтримки решти авторів.

Головним способом повідомлення рішень влади є Урядовий вісник, що має містити всі прийняті ключові правові акти.

Розділ ІІ. Спільнота Української Держави є цілісним суб’єктом права Республіки — єдиним джерелом влади, що виражається через волю носіїв громадянства. Спільноту складають усі учасники основної бесіди, цілеспрямоване зменшення кількості яких може здійснюватися в законних межах тільки за згоди Гетьмана, Канцлера та Принцепса.

Розділ III. Українська Держава є країною Українського народу, її офіційна мова — українська. Кожен службовець має послуговуватись українською задля спілкування в межах простору Української Держави. Висловлювання, напрямлені проти українства, є неприйнятними для Спільноти.

Кожен носій громадянства має права на самовираження та політичну діяльність, що не можуть безпідставно обмежуватись з боку Держави. Усім учасникам Спільноти належить бути рівними у можливості реалізовувати свої конституційні та законні права. Державна влада не може бути узурпована.

Стаття II

Розділ I. Найвищим органом влади в Українській Державі є Сенат, що складається з парної кількості сенаторів, яка визначається спільним рішенням Гетьмана, Канцлера та Принцепса. Сенатор утримує свій мандат таку кількість тижнів, що дорівнює кількості членів Сенату розділеній на два.

Половина складу Сенату обирається Активними членами Спільноти, половина — загальним голосуванням. Вибори відбуваються на базі єдиного багатомандатного округу з-поміж кандидатів, які висунули претензію на один із сенаторських мандатів. У разі, коли претенденти набирають рівну кількість голосів, переможця обирає Сенат. Якщо на мандат сенатора не оголошується претензії, він утримує його ще один термін. Сенатор має право передати свій мандат іншому громадянину, коли той не підпадає під законні обмеження та відповідає вимогам мандату. Недоторканність при цьому не передається.

Вибори до Сенату організовуються та призначаються Генеральною Виборчою Комісією, голова якої обирається за погодженням Гетьмана, Канцлера та Принцепса.

Розділ II. Кожен сенатор має недоторканність. Сенатор може бути позбавлений свого мандату голосуванням двох третин складу Сенату. У такому разі, або якщо сенатор добровільно склав повноваження, Сенат має передати його мандат іншому громадянину.

Розділ III. Організаційні повноваження Сенату належать його Спікеру, що обирається або двома третинами складу, або більшістю за погодження кандидатури Гетьманом. Спікер подає на затвердження Сенату кандидатуру Віцеспікера, що виконує його повноваження за відсутності першого або в інший умовлений спосіб. У разі, якщо сенатори порівну розділені між двома позиціями, перемагає та, бік якої прийняв Спікер.

Право скликати Сенат належить Спікеру, Канцлеру, Гетьману та Принцепсу. Засідання не може проводитись частіше, ніж раз на пів доби. Засідання розпочинається тільки після встановлення кворуму й триває не більше трьох годин. Пропуск сенатором трьох засідань поспіль є підставою для позбавлення його мандату Верховним Судом.

Голосуванням більшості складу Сенат може тимчасово позбавляти особу права надсилати повідомлення до основної бесіди, коли таке рішення не має політичного підґрунтя й здійснюється в інтересах Спільноти. Термін такого блокування не може перевищувати трьох діб, а щодо однієї особи його допустимо застосовувати не частіше, ніж раз на місяць.

Розділ IV. Закони регулюють будь-які сфери діяльності в Українській Державі у відповідності до Конституції. Використання казни Української Держави можливе тільки на основі прийнятого Сенатом закону. Законопроєкт приймається більшістю голосів складу Сенату. Прийнятий законопроєкт надсилається Гетьману для затвердження. Гетьман може сформулювати зауваження до законопроєкту та повернути його на доопрацювання. Після цього або зміст законопроєкту змінюється й надається на розгляд Гетьману повторно, або законопроєкт приймається голосуванням двох третин Сенату.

Якщо з моменту подання Гетьману законопроєкту він не висловив до нього зауважень протягом доби, законопроєкт вважається прийнятим законом.

Розділ V. Сенату належить право оголосити війну іншій віртуальній країні з подання особи, що має право його скликати.

Розділ VI. Бесіда Сенату має складатися з усіх його членів, членів Верховного Суду, членів Кабінету, Директора Державної Варти та Гетьмана. Названі посадовці мають право законодавчої ініціативи.

Стаття III

Розділ I. Гетьман та Канцлер є співуправителями Української Держави. Їм належить направляти й підтримувати розвиток та розширення Держави та Спільноти.

Розділ II. Гетьман обирається шляхом таємного голосування повноправних носіїв громадянства Української Держави за представлених кандидатів. У разі, якщо жоден з кандидатів не набирає більшості голосів, проводиться другий тур між двома кандидатами з найбільшою кількістю голосів. У разі, якщо голоси громадян розділяться порівну, переможця обирає Сенат. Вибори призначаються Сенатом на останній тиждень каденції Гетьмана.

Одна каденція Гетьмана триває два місяці. Особа не може утримувати посаду Гетьмана більше двох разів поспіль.

Гетьман може бути звільнений, коли його діяльність є шкідливою або неприйнятною для Спільноти або Республіки. Звільнення відбувається в особливому порядку імпічменту. Імпічмент оголошується трьома четвертями голосів Сенату. У разі імпічменту, повноваження Гетьмана переходять Спікеру Сенату, що утримує їх до чергових виборів незалежно від свого сенаторського мандату.

Розділ III. Канцлером є голова коаліції, до якої входить більшість сенаторів. Проголосити коаліцію має право будь-який сенатор. У разі, коли коаліція не утворена, повноваження Канцлера належать Спікеру Сенату.

Канцлер є очільником Кабінету, котрому належить забезпечувати роботу основних державних функцій та процесів. До Кабінету входять Писар, Скарбничий, Цензор та керівник державного новинного видання. Писар є очільником Канцелярії, що служить організації та забезпеченню стабільної роботи системи Республіки.

Члени Кабінету призначаються й звільняються Сенатом з подачі Канцлера. Вони втрачають посади разом зі зміною Канцлера.

Розділ IV. Гетьман є представником волі народу Української Держави. Гетьману належить виключне право на звинувачення від обличчя Республіки, яке він може делегувати іншим посадовцям. Гетьман подає Сенату на затвердження кандидатуру Директора Державної Варти.

Гетьман є недоторканним, а його честь та гідність знаходяться під захистом Республіки. Звання Гетьмана зберігається за особою довічно, коли вона не втратила посаду внаслідок імпічменту.

Розділ V. Гетьман та Канцлер виконують свої повноваження через видачу указів. Укази діють в межах закону, а в разі його відсутності визначають законний порядок у сфері, яка ними регулюється. Гетьман та Канцлер мають право блокувати укази один одного, якщо через них реалізуються повноваження, визначені цим розділом.

Стаття IV

Розділ I. Принцепс є захисником Республіки та Конституції Української Держави. Призначення Принцепса здійснюється голосуванням двох третин складу Сенату за подачею Гетьмана. Принцепс за своєї ініціативі може перебувати в будь-якій бесіді, що належить простору Української Держави. Принцепс є очільником Фрументаріату, що є органом представництва Української Держави на віртуальному міжнародному просторі. Діяльність Фрументаріату, спрямована на захист інтересів Республіки, може виходити за рамки положень цієї Конституції та законодавства Української Держави.

Розділ ІІ. Принцепс та Претори є носіями судової влади. Кількість Преторів визначає Сенат. Претор призначається більшістю Сенату з подачі Гетьмана. Принцепс має право заблокувати призначення Преторів та зміну їхньої кількості. Принцепс та Претори є недоторканними. Звільнення Претора здійснюється шляхом голосування двох третин складу Сенату, затвердженого Гетьманом та Принцепсом.

Розділ III. Судова влада поширюється на всі справи, що розглядаються щодо загального права та права справедливості й виникають на базі чинної Конституції та законів Української Держави. Суд приймає рішення від імені Української Держави й зобов’язує всіх представників влади до його виконання.

Розділ IV. Носії судової влади уповноважені здійснювати судочинство та проводити трибунали державницької юрисдикції, а також вирішувати питання на місці за умов очевидності порушення, якщо вироком не є надання блокування тривалістю більше однієї доби. Трибунал державницької юрисдикції проходить щодо справ, що стосуються захисту Спільноти та Республіки як таких. Рішення трибуналу державницької юрисдикції приймається одноосібно та видається в аргументаційній формі. Судочинство здійснюється щодо всіх справ, окрім тих, що підлягають розгляду трибуналом державної юрисдикції. Судочинство проходить на засадах рівності сторін, ґласності та змагальності процесу. Суду належить виключне право на трактування законів Української Держави. Рішенням суду створюється правовий прецедент.

Розділ V. Носії судової влади разом формують Верховний Суд. Він є апеляційною інстанцією щодо одноосібних судів та трибуналів державницької юрисдикції та першочерговою при розгляді справ про відповідність рішень і дій представників влади Конституції. Верховний Суд уповноважений скасувати будь-яке рішення, коли воно не відповідає Конституції, моральним принципам чи принципам верховенства права або становить загрозу для існування Республіки як такої. Верховний Суд приймає свої рішення голосуванням більшості своїх членів. Верховному Суду належить виключне право трактувати Конституцію, право оцінювати розподіл державних коштів на справедливість та доцільність та вирішувати питання сумісності одних державних посад з іншими. Принцепсу належать організаційні повноваження Верховного Суду та судочинства загалом.

Усі члени Верховного Суду, якщо вони дотримуються принципів моралі та етики і вправно захищають справедливість у Республіці, зберігають свої посади довічно.

Верховному Суду належить визначення списку осіб з адміністраторськими правами в основній бесіді.

Розділ VI. У випадках, коли Верховний Суд вирішить необхідним, рішення про винуватість чи невинуватість особи може бути винесене на розсуд Спільноти. Рішенням Спільноти особа може бути або перманентно заблокована, або повністю помилувана по конкретному звинуваченню. У прийнятті рішення беруть участь громадяни, що належать до цього стану більше двох тижнів. Рішення про винуватість приймається трьома п'ятими голосів за, інакше — особа визнається невинуватою. Рішення про винуватість може бути скасоване тільки голосуванням двох третин складу Сенату.

Стаття V

Розділ I. Повноцінний член Спільноти, коли він не вчинив злочинів проти Української Держави, має право на набуття громадянства.

Особа може мати тільки одне громадянство Української Держави й не може мати громадянств інших віртуальних країн. Використання однією особою декількох облікових записів для набуття більше ніж одного громадянства є злочином проти Республіки.

Особа не може втратити громадянства, окрім випадків передбачених Законом з відповідним рішенням Суду.

Розділ II. Носій громадянства Української Держави, у залежності від свого правового статусу, належить до різних станів. 

Резидентом належить бути кожному носію громадянства, що вперше його набуває. Резидент не має права голосувати та обіймати державні посади, окрім винятків, що визначаються Верховним Судом.

Громадянином належить бути особі, що була носієм громадянства більше трьох діб та не підпала під законні обмеження з боку Держави. 

Діячем належить бути особі, що виконала встановлені Верховним Судом умови з ведення активної діяльності в країні.

Недоторканцем стає носій громадянства, що в законний спосіб набуває посади, яка гарантує йому недоторканність. Недоторканець може бути позбавлений цієї посади та переведений до іншого стану лише в спосіб, визначений Конституцією. Недоторканець не може бути заблокований в основній бесіді.

Недоторканці та Діячі належать до Активних членів Спільноти.

Відлюдником стає носій громадянства, котрий з причин, пов'язаних з прямим чи непрямим нанесенням шкоди Спільноті чи Республіці та визначених законом, має бути обмежений у своїх правах голосувати та обіймати державні посади. Носії судової влади мають право задіювати будь-які санкції до Відлюдників у разі необхідності. 

Утворення й впровадження інших станів може здійснюватися Сенатом із затвердження Верховного Суду. 

Розділ III. Зміна стану носія громадянства можлива виключно після рішення Колегії, суду або набуття чи втрати недоторканності. Колегія приймає рішення голосуванням більшості членів. До Колегії входять Писар, Гетьман, Канцлер, Спікер, Цензор та Принцепс. Рішення Колегії має спиратися на міру відповідності носія громадянства умовам набуття відповідного стану.

Стаття VI

Сенат, якщо дві треті його складу так вирішать, може запропонувати зміни до цієї Конституції, передавши їх на розгляд до Верховного Суду. У разі ратифікації повним складом, зміни передаються Гетьману. У разі підписання змін, вони публікуються й вважаються такими, що є частиною Конституції.