Онлайн реєстрація SIM-карт: Як буде здійснюватись і що дасть нововведення українцям
БізнесінформаторЧитати: 7 хв.
В Україні не перший рік намагаються ввести норму про обов’язкову “паспортизацію” абонентів мобільного зв’язку. Ті, хто при владі, переконані, що це необхідний крок для підвищення рівня національної безпеки і оборони країни, зважаючи на продовження російської агресії і часті кібернетичні загрози.
Примітно, що заговорили про масову реєстрацію номерів телефонів за паспортом в Україні ще до Революції гідності, окупації Криму та бойових дій на Донбасі, однак найбільш близькою до реалізації ініціатива стала тільки влітку минулого року, коли, незважаючи на обурення громадськості, Національна комісія з питань регулювання зв’язку (НКРЗІ) схвалила з деякими зауваженнями відповідний проект закону.
Зокрема, цим документом пропонується зберегти за клієнтами мобільних операторів право укладати договір у письмовій або будь-який іншій формах, але при цьому зобов’язати телеком-компанії збирати персональні дані всіх без винятку користувачів.
Також проектом закону відроджується практика ведення бази унікальних ідентифікаторів IMEI-кодів, яка була визнана необов’язковою і скасована в Україні в 2014 році.
При цьому наголошується, що діючі абоненти будуть зобов’язані реєструватися. На все про все відведено три місяці з дня набрання законом чинності.
Досі документ до розгляду парламентом не дійшов. Проте вже восени поточного року українців чекають новації в сфері реєстрації абонентів мобільного зв’язку.
Що зміниться?
НКРЗІ вирішила не чекати схвалення Верховною Радою проекту закону про обов’язкову “паспортизацію” абонентів і перешкоджати анонімній передачі інформації в країні шляхом спрощення добровільної реєстрації користувачів телекомунікаційних послуг і відповідно надання їм додаткових можливостей.
“Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації… затвердила Порядок реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Рішення НКРЗІ набирає чинності через 9 місяців з дня його офіційного опублікування”, – йдеться в повідомленні, розміщеному на сайті відомства.
Іншими словами, з вересня 2018 року абоненти мобільного зв’язку зможуть реєструватися без обов’язкового раніше укладення письмового договору в офісі оператора.
Спрощення процедури добровільної реєстрації, переконані в НКРЗІ, призведе до зменшення в країні кількості знеособлених абонентів. Люди будуть за власним бажанням реєструватися, щоб отримувати ширший спектр послуг, вважають у відомстві.
Зокрема, при знятті маски анонімності стануть можливими повернення невикористаної частини коштів з особового рахунку абонента в разі відмови від передплачених телекомунікаційних послуг, перенесення абонентського номера при переході до іншого оператора зв’язку тощо.
Крім цього, в НКРЗІ вважають, що реєстрація абонентів дозволить уникнути шахрайства, пов’язаного з використанням абонентських номерів, забезпечить більш ефективну роботу поліції і в загальному підвищить рівень нацбезпеки країни при кіберзагрозах.
В подальшому не виключено, що стануть можливими також електронна торгівля і розрахунки через sim-карти.
Як зареєструвати SIM-карту онлайн?
Згідно з оновленим порядком реєстрації абонентів, заяву про реєстрацію sim-карти можна подати в електронній формі через особистий кабінет на сайті оператора або через мобільний додаток.
У запропонованому шаблоні заяви фізичним особам потрібно буде вказати свої дані: прізвище, ім’я, по батькові; серію і номер паспорта або індивідуальний номер платника податків; номер телефону або IMEI телефону.
Водночас юридичні особи повинні будуть вказати найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ, номер телефону або мережевий ідентифікатор кінцевого обладнання, за яким отримуються послуги, або особовий рахунок абонента.
Сам документ потрібно підтвердити через цифровий підпис або BankID.
Згідно з оновленим порядком, оператор повинен буде прийняти таку заяву протягом робочого дня і після перевірки даних повідомити клієнта про внесення його в свою базу.
При цьому варто зазначити, що реєстрація sim-карти безкоштовна і не змінює умов тарифу без згоди абонента.
Цікаво, що інформацію про абонента оператор може розміщувати в телефонних довідниках, базах даних інформаційно-довідкових служб за згодою клієнта.
Чому українці не поспішають реєструвати SIM-карти?
Незважаючи на риторику влади про необхідність підвищення рівня національної безпеки і оборони країни, а також перераховані бонуси, які відкриваються перед зареєстрованими абонентами мобільного зв’язку, українці добровільно реєструвати sim-карти не поспішають. За даними НКРЗІ, 90% користувачів мобільного зв’язку в країні анонімні.
Пов’язано це не тільки з тим, що процедура реєстрації донині була можлива лише при укладанні письмового договору в офісі оператора мобільного зв’язку, що для багатьох незручно. Справа в тому, що велика кількість українців вважають “паспортизацію” абонентів, а особливо обов’язкову “паспортизацію”, поверненням до диктатури, мовляв, під виглядом безпеки ім подають обмеження прав і свобод. Люди бояться, що в певний момент за чиєюсь вказівкою вони можуть залишитися без засобу зв’язку.
Що говорить світова практика?
За останні десятиліття “паспортизація” абонентів стала нормою в понад півсотні країн. Вперше до такої практики вдалися в 2003 році в Німеччині і Швейцарії.
Зараз купити SIM-карту без паспорта неможливо в Росії, Норвегії, Австралії, Індії, Бразилії, Болівії, Перу, Еквадорі, майже у всій Африці і багатьох інших країнах. Однак бували випадки, коли держави, зваживши всі плюси і мінуси ініціативи, відмовлялися від неї. Наприклад, таке рішення ухвалили в Канаді, Чехії, Новій Зеландії, Румунії.
У світі вважають, що найбільшими мінусами введення “паспортизації” абонентів є: втрата доступу до послуг зв’язку через несвоєчасну реєстрацію користувача; виникнення чорного ринку SIM-карт, зареєстрованих шахраями на підставних осіб; виникнення проблем зі свободою слова і приватним життям користувачів; додаткові витрати мобільних операторів, які вони могли б направити на розвиток інфраструктури та інноваційні послуги.
А ось серед явних плюсів називають розширення доступу користувачів до послуг електронного уряду шляхом ідентифікації за мобільним телефоном; розширення доступу до електронної комерції шляхом використання мобільних гаманців та запобігання шахрайству в електронній комерції; полегшення переходу користувачів від одного оператора до іншого зі збереженням абонентського номера; додаткові можливості для субсидування жителів слаборозвинених регіонів, які мають проблеми з відкриттям звичайних банківських рахунків.