Китайские Голые

🛑 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻

AdMe.ru - Сайт о творчестве•4,5 млн просмотров
Кот Пёс И Команда•1,2 тыс. просмотров

Китай — східноазійська країна, що знаходиться на сході континенту Євразія . Загальна площа країни 9 596 960 км² (4-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 9 326 410 км², а на поверхню внутрішніх вод — 270 550 км²[1]. Площа країни трохи менша, ніж площа США.
гористий на півдні й заході,
рівнинний на півночі й сході
Офіційна назва — Китайська Народна Республіка, Китай, КНР (кит. 中華人民共和國, 中國)[2]. Китайська назва країни Чжун-го складається з двох ієрогліфів, що позначають 国 — центр, середину[джерело?] і 中 — люди, народ[джерело?], тобто Центральний народ[джерело?], Серединна держава. Назва країни Китай походить від назви монгольського племені киданів (кит. 契丹 — цідань), які заснували державу Ляо в північному Китаї у X-XI століттях[3]. Термін Катай на позначення цього регіону ввів Марко Поло на противагу південному Китаю — Манджі (кит. 蠻子 - південні варвари). Стародавні греки та римляни називали країну Серес (дав.-гр. Σηρες). Цей термін походить від китайського слова «сі» кит. 丝, що означало шовк. Власне, лат. sērĭcă теж означає шовк. Топонім європейськими мовами Хіна, Чина, Чайна, Сіна (англ. China, фр. China, нім. China, італ. Cina, фін. Kiina) походить від перської назви країни — Цин (перс. چین‎). Цю назву у Європі з 1555 року популяризувала книга подорожей Марко Поло. Слово запозичено з санскриту (санскр. चीन) і походить, імовірно, від назви китайської династії Цінь, що правила у 221-206 роках до н. е.), хоча сам термін використовувався і до того часу[3].
Китай — східноазійська країна, що межує з 14 іншими країнами: на заході — з Таджикистаном (спільний кордон — 477 км), Киргизстаном (1063 км) і Афганістаном (91 км), на південному заході — з Бутаном (477 км), Індією (2659 км) і Непалом (1389 км), на північному заході — з Казахстаном (1765 км), на півдні — з М'янмою (2129 км), Лаосом (475 км) і В'єтнамом (1297 км), на півночі — з Монголією (4630 км), Пакистаном (438 км), на північному сході — з Російською Федерацією (4133 км на сході + 46 км на північному заході) і КНДР (1352 км). Загальна довжина державного кордону — 22 457 км. Внутрішні кордони з Гонконгом — 33 км і Макао — 3 км[1]. Китай на сході омивається водами Жовтого, Східно- і Південнокитайського морів Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 14,50 тис. км[1].
Порівняння розмірів території Китаю та США
Територіальні претензії країн у Південнокитайському морі
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6][1].
Час у Китаї: UTC+6 (+4 години різниці часу з Києвом)[7].
Середні висоти — 1840 м; найнижча точка — Турфанська западина (-154 м); найвища точка — гора Джомолунгма (8850 м), найвища гора Євразії і світу. Територія Китаю характеризується складною орографією і значними амплітудами висот. Дві третини займають гори і пустелі (на півночі і заході), включаючи пустелю Гобі на півночі, на сході рівнина зрошується з річок Хуанхе (Жовта річка), Янцзи і Сіцзян.
Супутниковий знімок поверхні країни
Територія Китаю лежить у трьох кліматичних поясах, з півночі на південь: помірному, субтропічному мусонного типу, субекваторіальному[9].
На півночі, в Манчжурії цілий рік превалюють помірні повітряні маси, західний масоперенос[10]. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Вологе дощове літо, холодна посушлива зима. Зволоження достатнє, сніговий покрив[10]. На півночі у Внутрішній Монголії та Джунгарії суворий континентальний тип помірного клімату[9]. Дуже значні сезонні амплітуди температури повітря. Спекотне посушливе літо, морозна зима. Зволоження недостатнє[10].
Центральна частина країни у межиріччі Хуанхе й Янцзи лежить у субтропічному мусонному кліматі[9]. Влітку спекотно й волого, сезон дощів, взимку — відносно прохолодно й посушливо. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[10].
Кліматична карта Китаю (за Кеппеном)
Далі на південь субтропічний клімат переходить у субекваторіальний, минаючи тропічний[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період ненабагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні тайфуни, вдалині від моря взимку бути помітним сухий сезон[10].
Западини Цайдам і Таримська лежать у посушливому субтропічному кліматі різко континентального типу[9]. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[10].
Високогір'я Тибету лежать у субтропічному кліматичному поясі високогірного типу[9]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, значне накопичення снігу, утворюються льодовики[10].
Китай є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2840 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 690070 км² зрошуваних земель[1].
Річки країни належать басейну Тихого океану; на заході великі масиви безстічних областей пустель.
Земельні ресурси Китаю (оцінка 2011 року):
У зоогеографічному відношенні більша частина територія країни відноситься до
Китай є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
Серед екологічних проблем варто відзначити:
У фізико-географічному відношенні територію Китаю можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Узбережжя Південнокитайського моря, Гуансі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Китаю
Вміст доступний на умовах CC BY-SA 3.0, якщо не вказано інше.

Свежее Порнофото
Русские Порно Рисунки Комиксы
Смотреть Онлайн Порно Мультфильмы Бесплатно
Смотреть Порно С Казашками
Скачать Порно Частное
20 самых красивых китайских актрис (21 фото)
Географія Китаю — Вікіпедія
Китайские хохлатые: все о собаке, фото, описание породы ...
Китайские Голые