Глава lifecell: «Коли VR й AR масово увійдуть у наше життя – чи захочемо ми повертатись у реальність?»
БізнесінформаторЧитати: 10 хв.
Ісмет Язиджи
Перспективи та унікальні можливості 5G, інтернету речей, VR/AR і Big Data стали ключовими темами Mobile World Congress 2018. Ця найбільша міжнародна виставка мобільної індустрії відбулася нещодавно в Барселоні. Понад 2400 компаній – мобільних операторів, виробників обладнання, гаджетів, софта – демонстрували відвідувачам, як технології майбутнього незабаром змінять наше життя. Присутній на міжнародній виставці головний виконавчий директор lifecell Ісмет Язиджи розповівMind, коли нові технології та сервіси можуть стати доступними українцям.
– На Mobile World Congress багато говорили про можливості 5G. Ваші партнери-вендори вже готові постачати обладнання. Коли українські мобільні оператори будуть зацікавлені у запуску зв'язку п'ятого покоління?
– Коли це стане комерційно можливим. Перехід до нової генерації, звичайно, порадує наших партнерів, які виробляють обладнання. Для них відкривається величезний ринок. Але питання, наскільки зараз споживачі готові використовувати всі можливості, які пропонуватиме нова технологія. Поки в Україні практично немає ринку.
Безумовно, новий стандарт зробить життя людей краще, легше та різноманітніше. З приходом 5G користувачі отримають швидкість від 1 Гбіт/с. На MWC ми бачили багато пропозицій як для В2С-, так і для В2В-сегментів. Наприклад, нова технологія дозволить дистанційно керувати автомобілем, віддалено проводити медичні операції. Підвищена пропускна здатність 5G-мереж дасть можливість здійснювати голографічні відеодзвінки, у абонентів виникатиме відчуття, що співрозмовник сидить поруч.
Разом з тим 5G не буде покрита вся територія України, а лише певні локації, в яких виникне необхідність передачі великої кількості даних. Після запуску 4G ми зрозуміємо, де і як краще використовувати 5G.
– Вендори та мобільні оператори, зокрема ваша материнська компанія Turkcell, демонстрували на MWC безліч цікавих і вже впроваджених IoT-кейсів. Запуск 4G, напевно, дозволить і українським гравцям істотно підвищити доходи від телематики. Які рішення ви маєте намір пропонувати ринку?
– Так, з приходом 4G з'являться мільйони девайсів, які будуть пов'язані один з одним. У абонентів буде можливість використовувати набагато більше мобільних сервісів. Ми хочемо запропонувати споживачам багато нових послуг у сферах розваг, безпеки, транспорту, agritech тощо. Будуть фундаментальні проекти в Smart City. Деталі зможу розповісти після запуску. Поки не хочу розкривати карти перед конкурентами (сміється).
– Коли українці зможуть масово користуватися VR- і AR-технологіями?
Mobile World Congress, Фото прес-служба lifecell
– Поки в Україні дуже мало контенту. Навіть у сфері туризму, де користувач міг би надіти VR-окуляри і пройтися готелем, який він хоче забронювати, або погуляти Лувром, який бажає відвідати. Я був одним з піонерів VR і AR. Постараюся просувати ці сервіси і в Україні. Але ринок має прийти до певного рівня, на якому ми ще не перебуваємо. Використання збільшилося, однак все одно воно дуже мале.
У цієї теми є й зворотний бік. Людям подобається отримувати нові враження і досвід. Якщо VR і AR масово проникнуть у наше життя, чи залишиться у нас бажання «повертатися» в реальність? Це велике питання.
– Неукраїнські мобільні оператори вже давно заробляють у ніші мобільних грошей. Як справи у вашої фінансової компанії Paycell, зареєстрованої восени 2017 року?
– Поки запущений тільки сервіс «мобільні гроші», через який можна здійснювати деякі платежі. Наприклад, скидати гроші на мобільний номер іншого абонента.
А у ІІ кварталі цього року буде повний запуск Paycell. Абонент зможе оплачувати всі свої покупки і комунальні послуги через наш сервіс, пересилати гроші з мобільного номера на будь-яку карту. Фактично у нього буде мобільна кредитна карта в телефоні. Крім того, Paycell планує реалізувати можливість перераховувати гроші з-за кордону. Думаю, в умовах, коли багато українців живуть і працюють в Європі, ця послуга стане актуальною.
– Комісію за послуги станете вводити?
– Ні. Абоненти платитимуть стільки ж, як при оплаті послуг через банк. У нас буде тристороння угода між покупцем, банком і мобільним оператором.
– Існує думка, що фінансові послуги не «підуть», бо багато українських абонентів побоюються довіряти свої гроші мобільним операторам.
– Одне з основних завдань lifecell – бути прозорим і відвертим з нашими абонентами. Наші тарифи відкриті та прості. Для нас важливо, щоб не було, як у інших операторів. Наприклад, коли заявлений «безлім» виявляється обвішаний різними обмеженнями. Ми таких трюків не робимо.
– Ще одна перспективна ніша підвищення монетизації операторів – Big Data. Які кейси хочете запускати?
– У цій сфері також безліч ідей. Адже смартфон завжди з нами. По суті, кожен крок людини – це Big Data. Наведу кілька прикладів. Зараз ведемо переговори з однією з туристичних компаній, якій ми зможемо «підказувати», які користувачі цікавляться турпослугами. Наприклад, людина шукає в мережі тур до Таїланду. Датчик це бачить, і користувачеві направляється спеціальна пропозиція – поїздка в цю країну.
Ще приклад. Після запуску 4G ми зможемо запропонувати менеджменту великих підприємств системи загального моніторингу. Інформація про безпеку, про те, де знаходяться співробітники, чим вони зайняті, що відбувається на заводі, збиратиметься в аналітичний центр. Керуючий в режимі реального часу зможе бачити аналіз на екрані. Такі системи можуть бути актуальні, наприклад, для шахт, керівництву яких важливо негайно отримувати інформацію про витоки газу, місцезнаходження робітників тощо, щоб контролювати безпеку життя і здоров'я своїх співробітників. Разом з тим запуск подібних систем буде можливий тільки у разі добровільної згоди персоналу: якщо абоненти не стануть блокувати такі можливості на своєму смартфоні.
Але поки ринок невідрегульований, нам складно відкривати інформацію, оперативно просувати Big Data.
– Ви натякаєте, що поки багато абонентів не бажають «паспортизуватись»?
– Ідентифікація дозволить користуватися безліччю сервісів. Якщо абонент не зареєстрований – його можливості будуть лімітовані здійсненням дзвінків і отриманням інтернет-трафіку. Більшість додаткових послуг та переваг абонент, на жаль, не зможе отримувати. Він ізолює себе від великого обсягу можливостей, які стануть доступні після запуску 4G.
На сьогодні лише 10% наших абонентів в Україні зареєстровані. Ми сподіваємося, що їхнє число зросте. Восени 2018 року наберуть чинності розроблені телеком-регулятором спрощені правила реєстрації припейд-абонентів. Вони зможуть дистанційно ідентифікувати себе за допомогою ЕЦП, BankID або MobileID.
– НКРЗІ пішла на компроміс: комісія пропонує добровільну ідентифікацію. Колишні спроби ввести обов'язкову паспортизацію наштовхувалися на бурю протесту абонентів, які побоюються за збереження своїх персональних даних.
– Я не хочу коментувати збереження даних у інших мобільних операторів. lifecell гарантує, що дані наших абонентів залишаться в Україні і не підуть в Росію та інші країни.
– Деякі користувачі вважають, що їхні дані можуть потрапити до шахраїв і спамерів усередині країни.
– Зараз технології такі розвинені, що для розсилки спаму не потрібні персональні дані. Користувача можна ідентифікувати на етапі запуску браузера і відправити йому все, що необхідно. Google, Facebook, App Store, Google Play, Viber тощо мають величезний масив даних про користувачів. А не довіряють тільки мобільним операторам (сміється)...
Mobile World Congress, Фото прес-служба lifecell
– В Україні бази даних клієнтів часом продають самі співробітники компаній.
– У нас дуже добре захищені дані. До персональної інформації абонентів є доступ тільки у певного числа співробітників. Спеціальна програма не дозволить будь-кому з них зробити нецільову дію, наприклад, скопіювати дані.
Набагато цікавішим є питання, хто може попросити вкрасти таку інформацію. Якщо мені хтось запропонує купити непублічну інформацію моїх конкурентів – я не стану навіть слухати. Все має бути законно. Це імідж компанії. Сподіваюся, наші конкуренти дотримуються такої ж позиції.
– Нові послуги не будуть доступними для жителів маленьких населених пунктів, де взагалі немає доступу до інтернету. Коли ви покриєте всю країну 3G-мережею?
– Ви не знайдете жодної країни у світі зі 100%-м покриттям. Навіть у США є мертві зони. Для виконання ліцензійних умов у 3G нам залишилося доставити ще 20 базових станцій. Але це не буде 100%-м покриттям країни. Для максимального проникнення нам потрібні дві речі. По-перше, найкращий інструмент – спільне використання інфраструктури мобільними операторами. Але я не побачив підтримки цього питання від колег по ринку.
– Як думаєте, чому?
– Через структуру ринку. Конкуренти знають, що в них у володінні є мережа, їхні користувачі не можуть від них піти, бо немає MNP, і абоненти не хочуть втрачати свій номер. Українці стали рабами своїх номерів. Спільна ж інфраструктура – це доступ до нових територій і абонентів. Конкуренти мають можливість інвестицій, щоб покрити всю Україну, але не хочуть цього робити. Подивіться на їхні фінансові результати, прибутковість. Ви ніде у світі не знайдете такої прибутковості. Ми пропонували їм спільно інвестувати в інфраструктуру, але вони відмовилися. Питання: чому вони далі не інвестують у країну, в якій отримують прибуток?
По-друге, для максимального покриття нам потрібні більш низькі діапазони.
Ісмет Язиджи, Фото прес-служба lifecell
– Що ви чекаєте від держави в діапазоні 900 МГц?
– Спочатку справедливого розподілу спектра між операторами, і тільки потім впровадження технейтральності у цьому діапазоні. Вважаю, «Київстар» повинен здати частину своїх частот.
– Ви вірите в те, що це може статися?
– Подивіться, що сталося в 1,8 ГГц. «Київстар» був власником значної частки спектра. І здав частину на 4G-тендер. Я не знаю, скільки вони до цього платили державі за користування частотами. Але не повинно бути монопольного володіння державним ресурсом. Не повинно бути такої ситуації, коли «Київстар» «виб'є» технейтральність у 900 МГц і практично ексклюзивно використовуватиме спектр. Ми не повинні забувати про те, що у цій країні – один з найнижчих рівнів ARPU.
– Поки технологічну нейтральність вам дадуть тільки в діапазоні 1,8 ГГц?
– Так.
– Чому?
– Ви у мене це питаєте? (сміється) Це не моє рішення. Ми хочемо технейтральність для всіх діапазонів. Держава повинна сфокусуватися на тому, що потрібно її громадянам, а не окремим компаніям. Тому сподіваюся, що у нас прийматимуться рішення в інтересах абонентів, і учасникам ринку дозволять розвивати 3G і 4G на всіх придбаних частотах.