FreeСХІД.ua#29 Як дитині-переселенцю стати першокласником, історії сімей ромів з окупації, і що відбувається на єдиному курорті в "ДНР"

Ми намагалися в цей дайджест вмістити багато корисної інформації:

- за якими критеріями цього року в школи прийматимуть дітей-переселенців;

- як випускникам шкіл з тимчасово непідконтрольної території Луганської області дистанційно навчатися в українських закладах профтехосвіти;

- хто з переселенців позбудеться субсидії, а хто зможе її оформити заново, і як це зробити.

Починаємо!

#FreeОСВІТА

У квітні 2018 року Міністерство освіти і науки України затвердило Новий порядок прийому до першого класу загальноосвітньої школи. Нововведення викликали занепокоєння в родинах переселенців: мовляв, відтепер в ЗОШ прийматимуть тільки за місцем «постійної прописки». А вона в таких сім'ях - на тимчасово окупованій території. Там же, де вони живуть зараз - звичайно, «прописки» немає.

Але, як ми з'ясували, особливості проживання дітей-переселенців враховані у відповідних документах, і відмов у прийомі в школу таких дітей бути не може.

Ми знайшли відповіді на всі питання, які, можливо, турбують батьків майбутніх першокласників.

#FreeЗОНА

У курортному селищі Сєдове на тимчасово окупованій території Донецької області відпочивальники обурюються закритим доступом до пляжної зоні. Щоб потрапити до води, потрібно пройти лабіринтом з огорож і хвірток, а іноді - лізти через паркан.

Справа в тому, що розташовані на березі приватні міні-готелі і пансіонати не пускають на свою територію місцевих жителів. На деякі пляжі за плату впускають через територію пансіонатів. Відпочивальники обурені й цим.

Селище Сєдове - одне з небагатьох місць, куди жителі непідконтрольної території Луганської та Донецької областей можуть поїхати на відпочинок до моря, не перетинаючи при цьому лінію розмежування. Більшістю пансіонатів, які до початку конфлікту належали українській державі, сьогодні розпоряджається угруповання «ДНР».

___________________________________________________________________________

Як бути переселенцем-ромом в Україні? Історії сімей, які переїхали з Стаханова, Докучаєвська, Донецька.

У матеріалі наголошується, що ромам важче, ніж іншим переселенцям: їм складніше орендувати житло, працевлаштуватися, третина з них традиційно не мають документів і не можуть довести, що дійсно жили в зоні АТО.

Багато з гуманітарних організацій, що працюють з переселенцями, не розглядають ромів як свою цільову групу.

Роми, які переїхали із зони АТО в інші області, стикаються з високим рівнем дискримінації. За даними Інституту соціології НАН України, роми є однією з двох національностей, чиїх представників українці взагалі не хочуть бачити в країні (інші –чеченці).

Складний, але потрібний до прочитання матеріал.

___________________________________________________________________________

«Що ховається за високими парканами баз «Азова »?», - з таким заголовком вийшов репортаж на сайті 0629. Журналісти побували в полях на кордоні Донецької та Запорізької областей, де розташувалися тренувальні бази «азовців» - полку особливого призначення, сформованого 2014-го року з добровольців.

Ми обрали кілька епізодів з репортажу, що показують, в яких умовах проходять службу бійці «Азова».

- З серпня 2015 року "Азову" довелося докласти чимало зусиль, щоб всі документи на землю відновити заново. Зараз землю повертають через суд, і на цьому місці буде відновлений полігон Міністерства збройних сил, а "Азов" буде знаходитися поруч.

- Матраци для ліжок не передбачені, замість них - спальні мішки, які боєць бере з собою. Це дозволяє не використовувати постільну білизну і економити на пранні.

- На базі обладнаний навчальний клас, є модульна їдальня. І кухня, і всі ці необхідні в житті на полігоні місця також розташовані в модульних будиночках.

- На території пробурена свердловина і встановлено електрогенератор, тож в літній період бійці кілька разів на тиждень можуть скупатися в пересувній лазні.

- Гордість полігону «кілер-рум» з лабіринтами і дверима. Тут бійці тренують свої навички ведення бою. Тренувальний майданчик розташовується на 6 метрів нижче рівня моря і розміром 20 х 40 метрів. Приховувати майданчик військові не стали, тому що зовсім недавно він з'явився на google-мапах.

- Годують бійців на базі в селищі Урзуф. 26 травня 2014 батальйон "Азов" разом з бійцями батальйону "Україна" взяли її штурмом. Це, як відомо, колишній пансіонат "Чайка" і дача сім'ї втікача, екс-президента України Віктора Януковича.

 - У бійців ще одного відділення "Азова", розташованого на базі "Трансгазу" в Юр'ївці, є ще й критий басейн. У ньому бійці проводять тренування. На базі в Юр'ївці є спортзал, для якого звели окрему будівлю, а також кінологічна служба.

#FreeНОВИНИ

У Слов'янську депутати виділили землю для Української автокефальної церкви. Раніше на депутатській комісії це питання викликало неоднозначну реакцію у деяких депутатів міської ради. Були сумніви в тому, що питання включать до порядку денного на сесію цього разу. Тому в залі були присутні міські активісти, які прийшли підтримати розгляд цього питання.

Жителям Бахмута і Бахмутського району, які хочуть з'їздити до Польщі на заробітки або подорожувати, тепер буде легше це зробити. З середини липня відкривається прямий автобусний рейс "Бахмут-Варшава".

У Троїцькому на Луганщині відкрили міст через річку Луганка, відновлений військовими. Він знаходиться на автодорозі місцевого значення КПП «Танюшівка» - Старобільськ - Бахмут (Комишуваха - Попасна - МиронГРЕС). Це єдина асфальтована дорога, яка з'єднує село Троїцьке з населеними пунктами Луганської області, підконтрольними українській владі.

Випускників шкіл з тимчасово непідконтрольної території Луганської області запросили дистанційно навчатися в українській системі профтехосвіти.

Цього року Золотівський професійний ліцей проводить експеримент всеукраїнського рівня. Мета - забезпечити якісну професійну освіту для дітей з окупованих територій. Тепер учні можуть освоювати теорію за фахом дистанційно, а приїжджати в ліцей тільки на час виробничої практики. Для цього розробили спеціальні підручники, посібники, контрольні та самостійні роботи.

#FreeЦИТАТА

Переселенці – найбільш дискримінована категорія українців, оскільки ця група людей не має електоральної сили. Так вважає аналітик Громадської мережі «Опора» Олександр Клюжев.

На його думку, така ситуація пов'язана з тим, що дана група населення не має електоральної сили. Зокрема, мова йде про виборче право і пенсійне забезпечення.

 #FreeЦИФРА

Повернутися на колишнє місце проживання після поліпшення ситуації готові далеко не всі внутрішньо переміщені особи. Про це свідчать результати соціологічного дослідження Міжнародного фонду електоральних систем IFES.

Результати опитування розподілилися таким чином:

· 3% поїдуть додому, навіть якщо ситуація покращиться, але ще не буде всіх умов для життя;

· 5% готові повернутися додому, навіть якщо на Донбасі все буде погано;

· 28% згодні повернутися на колишнє місце проживання, якщо ситуація покращиться;

· 36% залишаться жити на новому місці.

Опитування проводилося в лютому 2018 року серед 2048 внутрішніх переселенців по всій Україні за вибіркою, яка відображає присутність ВПЛ в різних регіонах України.

#FreeІНФОГРАФІКА

 В Україні 27 квітня 2018 року були внесені зміни до Порядку надання населенню субсидій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848.

Громадські працівники розповіли, хто з переселенців позбудеться субсидії, а хто зможе її оформити заново, і як це зробити.

 #FreeІНІЦІАТИВА

У селі Боброве, що в Луганській області, збираються відкрити соціальний будинок для дітей-сиріт з тимчасово непідконтрольних українській владі територій. У ньому зможуть безоплатно жити 12 осіб.

Проект ініціювала благодійна організація «Карітас Сєвєродонецьк». Мешканців будинку будуть навчати новим професіям з подальшим працевлаштуванням. Тут можна буде не тільки жити, але й навчатися, отримувати допомогу психологів і юристів, співпрацювати з місцевими підприємцями. Зараз будинок для сиріт ремонтують - він постраждав під час обстрілу, а до зими в ньому вже можна буде жити.

___________________________________________________________________________

Випускники гімназії з міста Золоте Луганської області мріють побачити Україну, а благодійний фонд Сергія Жадана та ГО "Українські рубежі" хочуть їм в цьому допомогти.

Так почався проект "Мандрівники зі Сходу", мета якого - допомогти школярам з прифронтового міста побачити Україну, аби вони розуміли, за що боротися і свідомо могли обрати власне майбутнє: де жити, чим займатися, де вчитися.

Поки маршрут виглядає так: Золоте - Харків - Львів - Чернівці - Одеса - Запоріжжя - Золоте. У випускників немає ані грошей, ані навичок організації подібної поїздки, ані знайомих в інших містах. Тому волонтери допомагають з цим. У благодійному фонді не хочуть, щоб відвідування кожного міста складалося з формального походу по музеях. Організатори поїздки хочуть зацікавити дітей чимось новим, познайомити зі знаковими людьми, поговорити про важливе. Так, наприклад, в Харкові гімназистів вже готові зустрічати в Plarium - це міжнародна компанія-розробник мобільних і браузерних ігор, в Чернівцях - в Університеті та в Літературному центрі, в Одесі - в художньому музеї.

#FreeЛЮДИ

Станіслав ЧЕРНОГОР, Краматорськ

Досвідчений мандрівник, керівник ГО «Фонд розвитку громади» розповів, чи змінюється ставлення мешканців Донеччини до виїзду за кордон після введення безвіза.

Він свої подорожі починав з Польщі, потім поїхав до Італії, США, розробив маршрут Туреччиною та балканськими країнами: в Боснію і Герцеговину, Чорногорію, Албанію.

   - Жителі Донецької області наддають перевагу автобусним турам. Серед країн-лідерів, наприклад, Франція. І якщо для жителів західної частини країни Угорщина і Польща - це майже не закордон, то для донеччан і луганчан - це справжня, повноцінна подорож.

Ніна РАДЧЕНКО, Горлівка - село Олександрівка

Переселенка з Горлівки Ніна Радченко з початком війни змушена була покинути місто і разом з чоловіком залишити успішної бізнес. Подружжя переїхало в село Олександрівка неподалік від Святогірська і відкрило садовий центр.

#FreeКНИГА

 «Стіна» - роман українського журналіста Андрія Цаплієнка в жанрі пост-апокаліпсис. А ще це книга про Донбас майбутнього.

Отже, 2054 рік. Россі розпалася,  а на її теренах з'явилося непривітне і небезпечне Дике Поле. Від нього весь цивілізований світ захищає Стіна - гігантське спорудження з бетону і броньованого скла. І саме Україна несе дозор біля стіни, захищаючи решту світу від дикунів, які знаходяться за стіною і у яких є залишки сучасних військових технологій. Однак стіна - це не тільки матеріальний об'єкт або межа між цивілізованим і варварським світом. Це межа між переконаннями і душами. Героям роману належить долати не тільки відчутні, але і моральні стіни.

Роман Андрія Цаплієнка цікавий ще й тим, що це один з перших в українській літературі творів (якщо не перший), який переосмислює війну на Донбасі не в реалістичному, а фантастичному ключі.

Гарних святкових днів!