FreeСХІД.ua #8 Скільки коштують квартири в Донецьку, зв'язок із Луганськом і як зменшити відтік людей з Донбасу

#FreeДонецьк

Хто продає та купує квартири в Донецьку сьогодні? Заможні дончани та приїжджі з Росії — таку відповідь на це питання дає одна з місцевих газет.

Скільки це коштує: порівняно з довоєнними, ціни впали процентів на 70. Відповідно до реальних запитів продавців, середні ціни на квартири в Донецьку («хрущовки», у придатному для життя стані) наступні:

·1-кімнатні – 9800 дол.;

·2-кімнатні – 14500 дол.;

·3-кімнатні – 16000 дол.

До речі, оформити продаж на підконтрольній Україні території сьогодні практично не реально. Угруповання «ДНР» такі угоди не визнає, доводиться укладати договори в місцевих «нотаріусів».

#FreeЛуганськ

Новина, що дарує надію мешканцям окупованих міст і районів Луганської області, прийшла з Мінська. Представники компанії «Vodafone-Україна» стверджують, мовляв, вони домовились із представниками угруповання «ЛНР» про початок масштабних ремонтних робіт мережі мобільного оператора на непідконтрольній території. Для цього до ОРЛО планується ввезти близько 8 тонн обладнання.

Чому це важливо для нас? Ремонт мереж має покращити якість мобільного зв'язку — це одна з найважливіших «ниточок», які єднають людей в окупації з їх друзями та рідними на «великій землі». Та хочеться вірити, що хоча б у Луганській області цей зв'язок почне працювати без збоїв. Спеціалісти компанії «Vodafone-Україна» не мали доступу до своїх вишок майже 4 роки.

Наскільки це реально? Завезення техніки й обладнання потрібно узгодити перш за все з українською владою, щоб силовики не розцінили це як «фінансування сепаратистів». Друга проблема — вантаж необхідно провезти територією, що підконтрольна угрупованню «ДНР», яке має не найкращі стосунки з українським мобільним оператором.

#FreeЗОНА

Жителі прифронтової Трьохізбенки, що на Луганщині, змушені часто перетинати «прикордонну» річку Сіверський Донець — незважаючи на те, що село знаходиться під контролем України, більшість селян до цих пір працюють в окупованому Слов'яносербську. В місцевому психоневрологічному диспансері. Іншої роботи в селі просто немає. Лікуються також переважно на окупованій території — до райцентру Новоайдар їхати довше.

Ціна питання: «Щоб дістатися до роботи, треба серйозно витратитися: спочатку дістатися Донця, якщо не маєш власного човна – заплатити за переправу 100-150 гривень. Потім, вже на тому боці, заплатити ще 50 рублів за таксі». 

___________________________________________________________________________

Цікава дискусія відбулася в Краматорську, де міські активісти обмінювалися думками про те, як жителі міста можуть впливати на владу. Наводимо декілька висловлювань учасників.

Андрій Романенко, журналіст, мережа центрів громадського контролю «Дій»

"Є, на мій погляд, одна велика проблема, це те, що містяни слабко себе уявляють, хто та, власне, за що в місті відповідає. В результаті виходить, умовно кажучи, щоб замінити лампочку в під'їзді , ми телефонуємо на гарячу лінію Президента, при цьому питання щодо пенсій ми адресуємо меру, про медицину – губернатору тощо."

Ірина Сергієнко, Клуб підприємців Краматорська:

"Є гарний приклад цієї роботи. Ми виступали за зниження податку для другої групи підприємців по єдиному податку. Нас почули, і місцеві депутати знизили ставку податку"

Світлана Чепелєва, голова Громадської ради при виконкомі Краматорської міської ради:

"Є селище міського типу в Івано-Франківській області – Долина, в ньому мешкають 20 тис. осіб. У них є документообіг, у них немає паперів, які б вони носили з кабінету до кабінету. На папері в них лише ті документи, котрі готуються «за межі влади». В них є портал, через який вирішуються всі питання жителів, і немає черг під жодним з кабінетів. Немає паперів також на столах у чиновників Івано-Франківської мерії, тому що працює електронний документообіг"

#FreeНОВИНИ

На Донбасі перевіряють торговельні центри на пожежонебезпеку — трагедія в Кемерові спонукала вдатися до позапланових перевірок не лише МНС-ників, але й активістів із журналістами. Перевірки відбудуться навіть на непідконтрольній території.

В ОБСЄ запропонували відкрити ще 3 нових КПВВ. Всі – у Луганській області: між Попасною та Первомайськом, між Щастям і Луганськом, а також багатостраждальний пункт пропуску в Золотому.

У Бахмуті створять козацький сквер, що буде вписаний до ландшафту Алеї троянд. На окремих локаціях скверу планується встановити макет Бахмутської фортеці 1741 року та три конструкції історичних гербів Бахмуту, створивши тим самим Алею розвитку міста різних епох.

#FreeЦИФРИ

Згідно з умовами тендеру, підрядник до кінця 2018 року повинен виготовити і розташувати на території області 1839 білбордів і 1525 плакатів. Зміст і пріоритетні місця розміщення в умовах тендеру не вказані, проте є уточнення: рекламні матеріали повинні бути виготовлені “за макетами замовника”.

Початкова ціна лоту складає 629 тисяч гривень: 91 тисяча за розміщення плакатів і 537 тисяч – за виготовлення та розташування бордів.

#FreeІніціатива

Як зменшити відтік ініціативних людей з Донбасу? Якщо особливих перспектив у місті не видно, то це означає, що варто створювати їх самим. Такої думки дотримуються молоді люди з промислового Лисичанська, які об'єдналися в амбіційний проект — «LSK Youth».

Ініціатива існує приблизно місяць, але вже встигла прославитися на локальному рівні. В першу чергу — соціальними роликами, в яких закликає містян відмовитися від шкідливих звичок, а також вийти з віртуального світу та роздивитися на всі боки.

У планах «LSK Youth»: створити волонтерську групу та відкрити у місті місце для «вільного простору», де будь-який охочий матиме можливість займатися творчістю та саморозвитком.

#FreеЛЮДИ

Василь Саляк і його життя після 2014-го

Оце так душевна історія! Читаєш, наче гостросюжетну стрічку дивишся.

Свого часу Василь Михайлович Саляк став наймолодшим директором школи №1 в Дебальцевому. Він навчав географії, виховував власних дітей і онуків, мав квартиру, дачу, машину.

Але коли в 2015-ому році українські військові були змушені залишити Дебальцеве, Василь Михайлович, як студент, без копійки в кишені, почав життя спочатку. І це на шостому десятку.

Коли приїхали до Києва, дружина влаштувалася на роботу до однієї зі шкіл, а він пішов працювати у приватну охоронну фірму, став охороняти – за іронією долі – навчальні заклади. Ось як сьогодні він згадує той період свого життя:

«Я майже не спав спочатку, але ж необхідно було виживати. Гроші мають властивість закінчуватися. А що робити? Я поважаю будь-яку професію. Кожна робота почесна. Врешті-решт, якою б не була робота, якщо виконуєш її добре, тебе завжди цінитимуть».

А минулого року в гімназії міжнародних відносин 323, де працює вчителькою дружина пана Василя, звільнилося місце викладача географії та економіки. Отже Василь Михайлович знову пішов до школи викладати. 

Тетяна Яловчак та її вершини

Альпіністка Тетяна Яловчак піднялася на 7 найвищих вершин семи континентів планети та підняла до неба вишитий український рушник на Евересті. Вона – перша жінка в історії України, якій вдалося це зробити. Її історію опублікували "Донецкие новости".

Відтоді ім'я уродженки м. Селидове Донецької області значиться в національній Книзі рекордів.

За 10 років занять альпінізмом нашій землячці вдалося піднятися на більш ніж 50 вершин.

Свій «гештальт» під назвою «7 вершин» Тетяна закрила у грудні минулого року після сходження на найвищу вершину льодового континенту – гору Вінсон (4 892 м, Антарктида).

На найвищу вершину планети – Еверест (8 848 м) наша землячка піднялася у травні 2016 року. Там вона розвернула українського рушника, що був вишитий її коханою бабусею. Також на честь ювілею улюбленої команди альпіністка на висоті семи тисяч нашивала на рукавички емблему «Шахтаря», у такий спосіб вона привітала футбольний клуб із 80-річчям.

#FreeАНОНС

3 та 4 квітня «Радіо Донбас.Реалії» вирушає до малих міст Донбасу – Мар'їнки та Горняка.

Мар'їнка – «частий гість» воєнних зведень, а от про Гірняк за межами Донбасу українці чули рідко: засноване у 1930-х на шахтному будівництві, місто знаходиться подалі від лінії фронту, а відтак журналістів цікавить менше. У лютому 2015-го року проросійські сили обстріляли Горняк з «Градів», на місто впали 22 снаряди, в тому числі – на школи та дитсадок. Загинуло 5 жителів. Сьогодні Горняк – це неглибокий тил. Тут видобувають вугілля, навчаються, отримують робочі спеціальності, навіть створюють музеї; уродженці міста є також серед бійців АТО. Мар'їнка вважається передмістям Донецька. Сьогодні місто відрізане від обласного центру лінією розмежування. Останні 4 роки Мар'їнка – «брама» на окуповану територію. Тут знаходиться КПВВ: десятки тисяч людей в обидва боки щоденно. Черги пенсіонерів біля «Ощадбанку», багато військових. І до цих пір – періодичні обстріли та руйнування.

Якщо ви живете у Мар'їнці, Горняку або прилеглих населених пунктах, «Радіо Донбас.Реалії» запрошує вас особисто взяти участь в ефірі.

►Мар'їнка: 3 квітня, 14.00, молодіжний центр «Вікторія»

►Горняк: 4 квітня, 15:00, професійно-технічне училище

#Ваш Донецький прес-клуб