FreeСХІД.ua #5 Що таке профайлінг, чим займається луганська Птаха та 12 нових книг про Донбас

Привіт, друзі! Озирнутися не встигли, а вже п'ятий дайджест підготували)). Якщо хтось вперше відкриває, то нагадаємо: ми виходимо двічі на тиждень - у середу та неділю, нас можна читати у Facebook на сторінці "Свободный Донбасс", в Telegram або підписатися на електронну розсилку, залишивши свій e-mail у коментарях або приватному повідомленні. Версія англійською є на сторінці "Free Donbas" також у Facebook.

В цьому дайджесті ми розповімо:

• про те, чи можна зробити кар'єру на непідконтрольній території та пояснимо, що таке регіональний профайлінг, з яким стикаються деякі переселенці;
• про людей, які надихають: фотографа Катерину Птаху, яка бере участь у соціальних проектах на підтримку нестандартних дітей; айтішника з Первомайська Луганської області (він прожив 12 років у Санкт-Петербурзі, але вирішив повернутися в Україну та повністю перейшов у спілкуванні на українську);
• про родини, які переїхали з окупації та створили бізнес на новому місці;
• про книжки, читання яких допоможе зрозуміти людей, які живуть на сході України, та добровольців з Донбасу, які воюють за звільнення своїм рідних міст.

Приємного читання!

#FreeЛУГАНСЬК

Чи можна зробити кар'єру на непідконтрольній території? Мешканка Луганська розповіла про розмір зарплат в окупованій частині Луганської області.

Так звані «держслужбовці» отримують в окупованому обласному центрі в середньому від 3,5 тис. гривень (звісно, у російських рублях), при цьому начальство часто примушує своїх підлеглих працювати понаднормово. Відносно високі зарплати у так званих "збройних силах": рядові одержують від 7 тис. гривень, але ризик втратити за ці гроші своє життя чи здоров'я досить великий.

Успішними луганчанами вважаються ті, хто спромігся налагодити власний бізнес, граючись на різниці цін на товари першої необхідності в ОРЛО та у "зовнішньому світі". Але й такий спосіб заробітку пов'язаний з великим ризиком.

#FreeЗОНА

«Донецьким та луганським прохання не турбувати!» Знайома фраза?

«Регіональний профайлінг» – таким специфічним терміном називають практику ріелторів та орендодавців відмовляти у наданні квартир вихідцям з певних регіонів. Та частіше за все у нашій країні з цим видом дискримінації стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО).

А ось чому та звідки береться такий стереотип? Зрозуміло, серед ВПО зустрічаються різні люди - люди взагалі кругом різні. Але, виявляється, у ріелторських групах циркулюють одні й ті самі анонімні публікації з історіями про "шахраїв з Донбасу", які запускаються з фейкових акаунтів. Міні-розслідування на цю тему зробило "Радио Свобода".

Що робити? Негативні стереотипи часто підтримуються штучно, хоча подібні "медійні факти" дивовижно живучі. На жаль, багатьом винаймачам квартир доводиться стикатися з недовірою до них через їхнє "походження". Радимо запастися терпінням та роз'яснювати, що далеко не всі "непридумані історії про поганих переселенців" є реальними.

#FreeНОВИНИ

Президент Петр Порошенко підписав закон, який знімає впроваджені раніше обмеження для кредитування малого та середнього бізнесу на підконтрольній Україні частині Донбасу.

На окупованій території почалися проблеми з дротовим інтернетом. За словами користувачів соцмереж, відбулася аварія на магістральному кабелі, що іде з Росії. Терміни усунення неполадок невідомі. Місцеві жителі занепокоєні, що у непідконтрольних районах інтернет може очікувати доля мобільного оператора Vodafone, який в окупованому Донецьку не працює з 11 січня 2018 р.

Італійський фотограф Джорджио Біанчі оприлюднив нові фотографії покинутого стадіону «Донбас Арена» в окупованому Донецьку. Влада «ДНР» його "націоналізувала" минулого року, але роботу спортивна арена так і не поновила. 

З 19 по 23 березня мобільний підрозділ «Ощадбанка» проведе виїзний прийом клієнтів поблизу лінії розміжування на Донбасі. З графіком можно ознайомитися за посиланням. 

#FreeПРАВО

«12днівВистачить!» Активісти продовжують боротьбу за право переселенців голосувати на місцевих виборах. Відповідний законопроект № 6240 щодо забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян було зареєстровано у Верховній Раді 27 березня 2017 р. І донині - жодних новин. Активісти почали у фейсбуці акцію #12ДнівВистачить, щоб привернути увагу до проблеми.

А 19 березня переселенці збираються на акцію «Невидимі виборці» вже «в реалі» – під стінами комітетів Верховної Ради о 10.30.

Чому це важливо? Через 4 року конфлікту правовий статус переселенців так і залишився невизначеним. Право обирати – це не тільки про участь у виборах, це невід'ємна частина відчуття себе повноцінним громадянином.

#FreeЛЮДИ

Андрій БЕРЗИНЬШ, айтішник

«Мені кортить зробити мову більш колоритною, щоби я міг розмовляти як люди, які перекладають кумедні мультики, щоби я розмовляв і було відчутно, що це – рідна для мене мова. Багато людей, які живуть в Україні і розуміють українську, не говорять нею. Їм здається, що це складно, на це треба витрачати час і зусилля. Я хочу своїм прикладом показати, що це можливо», – ділиться своєю історією айтішник з Первомайська Луганської області. Хлопець 12 років прожив у Санкт-Петербурзі, але вирішив повернутися в Україну з початком війни.

Чому люди переходять на українську мову? Як вони вивчають мову іноді в переважно російськомовному середовищі? Невидумані історії у матеріалі «The Village».

Катерина ПТАХА, фотограф

В житті цієї тендітної жінки переплилися одразу декілька складних історій. Спочатку діагноз у сина - аутизм. Потім війна у рідному Луганську, розрив з чоловіком, який залишився на окупованій території, та переїзд до Львова.

Зараз вона працює фотографом під псевдонімом Птаха. А ще бере участь у соціальних проектах на підтримку нестандартних дітей, про що розповіла в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

- Часто беру з собою на зйомки та зустрічі. Роблю це не тільки тому, що мені приємно, коли він поряд. Справа ще й у тому, це важливо для соціалізації Владика. Іноді він може закритися та взагалі нікого не бачити й не чути, і йому добре. Але це стало так часто проявлятися, особливо після того, як він бачив бойові дії та обстріли, що я для себе вирішила - треба щось робити. Необхідно, щоб наші діти соціалізувалися і розуміли: так, я нестандартний, незвичайний, але є суспільство, в якому я живу, і мені варто сказати цьому суспільству, що я такий, який я є, прийми мене.

- На сході України, на жаль, більшість матусь були закриті від суспільства. Їм легше було промовчати та сховати свою дитину, ніж відверто сказати, що вона - нестандартна. Львів навчив мене тому, що я не повинна соромитися свого сина.

#FreeБІЗНЕС

Родина НЕСВІТ, підприємці

Григорій Несвіт разом з дружиною Валентиною займаються виготовленням кисломолочних продуктів у селі Рибянцево на Луганщині. За його словами, вклали у бізнес приблизно 60 тис. гривень. Середній прибуток за місяць — 35 тис. гривень. У планах – придбання сироварного апарату та автоматизація виробництва.

Родина БРЮХОВЕЦЬ, фермери

Родина Брюховець у 2014 році переїхала з Донецька до Мирнограду та зараз успішно розвиває сільське господарство. Маючи ферму, де вирощують свиней, кролів, нутрій та птахів, вони працюють і над запуском продукції власного виробництва. Нещодавно зробили цех: за задумкою господарів, він буде облаштований так, що потенційні покупці зможуть спостерігати за процесом виготовлення пельменів, млинців та котлет.

До речі, переселенці можуть отримати до €2500 на розвиток бізнесу. Триває попередній відбір учасників на проект у Києві та Київській області за напрямками самозайнятість та мікропідприємництво.

Запрошуються внутрішньо переміщені особи з Донецької, Луганської областей, а також Криму, які проживають у всіх областях України.

#FreeБІБЛІОТЕКА

Маріуполь готується до традиційного міжнародного фестивалю -  книжкової толоки, яка в цьому році відбудеться 14-15 квітня у СК "Іллічівець". В ці дня до міста приїдуть відомі українські письменники, громадські активісти, діячі культури.

Напередодні толоки ми зібрали 12 книжок про Донбас, про людей та війну на сході України, виданих з 2014 по 2017 роки.

1)  «Трансформації українського Сходу». Волонтери київської громадської організації "Метамісто" протягом декількох місяців мандрували містами сходу України. Свої враження про шість міст Донбасу вони виклали у репортажах, есеях та статтях.

2)  «Інтернат», Сергій Жадан. Головний герой роману – учитель української мови Паша з Дебальцевого – опиняється в центрі воєнних дій на Донбасі.

3)  Антологія українських письменників Донбасу «Порода», укладач Станіслав Федорчук. Збірник поезії, прози та драматургії 63-х авторів зі Східної України. Укладачі антології хотіли показати різні покоління літератури, різні голоси, частина з яких – відверто антирадянські. Умовно авторів можна розділити на три групи: це класики, сучасні письменники та іноземці, які пишуть про Донбас (таких всього троє).

4)  «Піхота», Мартін Брест. Книга написана про войну на сході України безпосереднім її учасником, уродженцем Горлівки, сержантом спочатку 41о мпб, а потім 72-й ОМБр ЗСУ, бійцом з позивним «Мартін Брест». Автор розповідає про те, через що йому довелося пройти за 9 місяців життя на передовій, розповідає чесно, іронічно, смішно.

5)  «Абрикоси Донбасу», Любов Якимчук. Основу книжки склав останній цикл поетеси - "Розкладання", в якому вона у поетичній формі розповідає про АТО, про сьогоднішню ситуацію в країні та на малій батьківщині.

6)  "Довгі часи", Володимир Рафєєнко. Дилогія «Довгі часи» складається з двох частин. Одна - власне романне тіло. Друга - новели, автором яких є один з персонажів роману. Романне тіло уявляє собою казку про війну. Збірка новел, навпаки, витримана в традиціях реалізму.

Рафєєнко з легкістю поєднує здавалося б непоєднанне, використовує зухвалі риторичні прийоми, щедро розкидає по тексту алюзії, цитати та перефразування.

7)  «Війна з перших днів», Інна Золотухина. Підбірка репортажів та інтерв'ю, укладена військовим кореспондетом, відкриває очі на початок війни на Донбасі. Книжка розглядає основні події з моменту анексії Криму і до боїв за Донецький аеропорт.

8) «Художник війни» та «Три години без війни», Максим Бутченко

Колишній шахтар з Луганська, а нині кореспондент журнала "Новое время" Максим Бутченко видав вже дві книги, що розповідають про розлом свідомості на Донбасі, який відбувався на початку "русской весны".

«Художник війни» – це життєва історія рідних братів, які виявилися повною протилежністю один одного не лише зовнішньо, внутрішньо, але й війна розвела їх по різні боки лінії розмежування. Один з братів вирвався з перифірії та безпросвітних злиднів маленького луганського містечка, поїхавши до Києва, підтримавши Україну. Другий залишився, намагаючись реалізуватися як художник. Але пізніше став як усі, пішов працювати на шахту, почав пиячити, а після 2014 року реалізував себе на війні.

Друга книга «Три години без війни» розповідає про трьох принципово різних героїв, у яких є реальні прототипи. Перший приїхав на Донбас з Росії, але воював за Україну. Другий герой - українець, який воює проти своєї Батьківщини. І третій стає заручником ситуації. Три людини опиняються в камері слідчого ізолятора і раптом розуміють, що вони були по різні боки фронту. Стикаються декілька думок.

9) «Терикони під літаком», Світлана Єременко

Це друга книжка письменниці, яка більшу частину свого професійного життя присвятила роботі в медіа (була редакторкою інформаційно-аналітичного журналу "Схід" в Донецьку, співзасновниця Донецького прес-клубу) та продовжує займатися журналістикою і до нині в якості медіаексперта.

Це збірка оповідань допомагає зануритися у психологічні глибини жіночої душі, а ще - усвідомити, як мало знають, а ще менше розуміють Донбас.

10) «Протиріччя», Сергій Іванов

Зараз - популярний блогер, телеведучий, а у минулому - прокурор з Луганщини. У 2014 році Сергій виїхав зі свого рідного Луганська і тепер живе у Києві.

Книга носить назву "Протиріччя" і воно повністю відображає як систему правоохоронних органів, так і ставлення до життя героїв оповідань. На 200 сторінках - оповідання в стилі класичного реалізму та філософські есеї. Вони охоплюють період 2011-2014 роки.

«Протиріччя» – про правдиве життя системи та людей у системі, у тому числі в прокуратурі. Тут також особисті спостереження автора, пошук сенсу життя та правдивий опис наших реалій.

11) "Люди Донбасу. Життя спочатку", Вероніка Миронова

Журналіст Вероніка Миронова активно брала участь у донецькому Євромайдані, організовувала проукраїнські мітинги у Донецьку.

Її книжка - це історії про людей, які спростовують уявлення про біженців, які побутують у суспільстві. Переселенці не скаржаться і не скиглять, вони втратили свої домівки, але хочуть будувати нову Україну. 31 історія про людей, які подолали життєві труднощі, зуміли не лише самореалізуватися у непростих умовах, але й прагнуть допомагати іншим.

Приємних вихідних!

#Ваш Донецький прес-клуб