FreeСХІД.ua # 34 Про що думають люди в окупації, як живе "Ізоляція" в Києві, і на що подивитися в зимовому саду в Торецьку

Схід України продовжує залишатися темою для актуальних соцдосліджень, журналістських матеріалів та культурних експериментів. А міста і селища поблизу лінії зіткнення - все ті ж місцеві «Чорнобилі», в які важко повернути повноцінне життя. Приклад цього - історії про селище Чегірі і село Піщевик Донецької області, а також про місто Авдіївку.

Власне, третина нашого дайджесту і присвячена цьому.

#FreeСОЦІОЛОГІЯ

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів опитування серед жителів тимчасово непідконтрольних територій Донбасу, щоб дізнатися про їхні настрої. Ось про що говорять опитані:

· Найчастіше респонденти зберегли відносини з тими родичами і близькими, які живуть в ОРДЛО і мають спільні погляди. Щоб не посваритися з близькими, погляди яких відрізняються, жителі Донбасу вважають за краще не спілкуватися на політичні теми.

· Респонденти вважають, що з початку конфлікту на Донбасі стало жити краще військовим, силовикам, фейковим «міністрам» і місцевим рейдерам, які захопили чужий бізнес. Життя некваліфікованих працівників, вчителів, педагогів, лікарів погіршилося. Гірше за всіх - пенсіонерам, які за станом здоров'я не можуть виїхати на підконтрольну територію за пенсією.

· Респонденти розділилися в думках, намагаючись пояснити причини конфлікту на Донбасі. Серед можливих причин називали: прагнення до євроінтеграції, націоналізм, небажання Києва «почути» Донбас, прагнення Донбасу до автономії і т. д. Характерно, що ніхто не відзначав фактор агресії Росії як основну причину конфлікту, але деякі жителі непідконтрольної території вважають винними в конфлікті тих, хто обіцяв їм швидке «входження» до складу Росії.

· Головна проблема жителів ОРДЛО - це війна. Ті, хто живуть на непідконтрольною території, страждають від цілого комплексу проблем: руйнування, погана телефонний зв'язок, складності з працевлаштуванням і отриманням українських документів. Жителів ОРДЛО переслідують страхи за своє життя і життя рідних, страх перед СБУ і українськими військовими, страх цензури та репресій з боку незаконних збройних формувань.

· Надії на майбутнє жителі ОРДЛО пов'язують із якнайшвидшим досягненням миру і стабільності. Однак різні респонденти по-різному бачать майбутнє Донбасу. Деякі чекають на реінтеграцію. Деякі сподіваються на «приєднання» до Росії за кримським зразком. Є й такі, хто очікує визнання «республік» або набуття цими утвореннями широкої автономії в складі України.

· Основні джерела інформації для жителів ОРДЛО - російські або місцеві телеканали. Українське телебачення практично недоступне на непідконтрольній території. Тим часом досить поширена серед жителів ОРДЛО думка про те, що українські телеканали подають неправдиву інформацію, через що часто з'являється недовіра або негативне ставлення до українських ЗМІ.

До речі

У зв'язку з цим цікава колонка відомого українського журналіста Валерія Калниша, який недавно повернувся з Хорватії, де вивчав досвід мирної реінтеграції звільнених територій.

Калниш наводить слова колишнього президента Хорватії Франьо Туджмана: "Переможець не сіє насіння зла". До речі, "прощення" - процедуру, що включала в себе не тільки примирення народів, а й амністію, - Туджман оголошував чотири рази.

Якщо Україна захоче використовувати алгоритм хорватської мирної реінтеграції, то "вам буде потрібно хоробрість, мудрість, компроміс і терпіння", - сказав журналісту один з колишніх хорватських командирів.

#FreeЗОНА

Селище ЧЕГАРІ

Останнім часом селище Чегарі в Донецькій області з «сірої зони» перетворилося на «червону».

Поки було нічийним, то нікого не цікавило, і його жителі могли ходити як до окупованої Горлівки, так і у декомунізований Торецьк. Але, коли селище перейшло під український контроль, бойовики «ДНР» почали його активно обстрілювати. Зараз Чегарі закриті для сторонніх, а місцеві вважають за краще без необхідності туди не повертатися.

Що кажуть про те, що відбувається самі жителі Чегарей? Ми зібрали найяскравіші висловлювання людей, які живуть під обстрілами.

· «Раніше нас за списками пропускали - кажеш номер і пропускають. А коли списків ще не було, то зав'язували на голові хустку, надягали шапку і за руку вели. Щоб ми не бачили, де їхні позиції. Зараз нас просто за паспортами пускають. Зараз всі поховалися, нічого не побачиш».

· «Військові давненько зайшли. Місяць-півтора [назад]. До цього їх не було, і не стріляли. А потім вони оселилися в нашому селі. Стріляють по них, а влучають по наших будинках».

· «Давали коридор - люди виїжджали. Хтось вивіз найнеобхідніше, але в основному все покидали».

· «Легше стає, коли спиш. А прокидаєшся - і ти постійно в очікуванні. Спокій був до 21 травня. Ми почали вже звикати до тиші, а потім все. Як ми живемо? Я не знаю, як це сказати. Якось. Цього не поясниш. Я не виїжджала, я весь час тут. Рік і вісім місяців прожила в підвалі, жодного разу зоряного неба не бачила».

Селище ПИЩЕВИК

Пищевик - невелике селище, затиснуте між українським КПВВ «Гнутове» і блокпостом угруповання «ДНР». Щодоби його перетинають близько 4 тисяч авто і близько 1400 людей.

У селищі майже не залишилося житлових будинків. Зараз тут проживає близько 20 осіб. Їх головна проблема - це обстріли, від яких доводиться ховатися в підвалі. У селищі немає ані магазину, ані лікарні. За продуктами люди їздять до сусіднього крупнішого селища. А ось води тут взагалі немає. Через обстріли колодязі забруднилися, адже селище стоїть практично на лінії вогню.

Авдіївка

Місто розташоване в 13-ти кілометрах від окупованого Донецька. Сьогодні в Авдіівці живуть майже 26 тисяч людей. Переважна більшість з них працює на головному підприємстві міста - коксохімічному заводі.

Силами Держслужби України з надзвичайних ситуацій відновлюються будинки в найбільш постраждалій частині міста – Старій Авдіївці, що складається з приватного сектора. На її околиці розташована знаменита "промка", де досі спалахують бойові дії.

Однією з проблем, яку не в силах розв’язати авдіївська влада, залишається головний біль прифронтової зони - телебачення.

#FreeЦИТАТА

Координатор благодійного фонду «Право на захист» Еліна Шишкіна розповіла, що в Україні досі не створена підзаконна нормативно-правова база для компенсації збитків потерпілим від війни на Донбасі.  

«Мав бути створений механізм фіксації ушкоджень, визначено методику оцінки ступеня пошкодження і оцінки розрахунків у фінансовому еквіваленті заподіяної шкоди, а також як доводити, що ці будинки були зруйновані в результаті теракту, в результаті війни, а не в результаті пожежі або руйнування від старості», - каже правозахисниця.

#FreeЦИФРА

 Тривожні цифри: за червень в Україні фахівці Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і ВПО зафіксували понад 450 подій,  що свідчать про поляризацію настроїв в суспільстві.

Це неконтрольоване використання зброї для вирішення конфліктів, осквернення історичних пам'яток, а також інші інциденти. У Міністерстві відзначають, що це - частина методів гібридної війни, спрямованих на дестабілізацію українського суспільства. За даними моніторингу, в червні найбільшу кількість випадків, що можуть дестабілізувати ситуацію в українському суспільстві, зафіксовано у Львівській (47%), Харківській (12%), Київській та місті Київ (7%), Луганській (4%), Донецькій (4 %) і Одеській (4%) областях.

#FreeНОВИНИ

У Луганській області  розмір щомісячної готівкової виплати для надання пільг з оплати проїзду  всіма видами транспорту загального користування становить 108 грн.

 19 липня, під час переходу контрольного пункту в'їзду-виїзду (КПВВ) «Станиця Луганська», помер чоловік 1939 року народження, який прямував на контрольовану урядом України територію. Відзначається, що чоловікові стало зле під час перевірки документів на КПВВ. 

Торецьк 21 липня відзначив день звільнення міста від російських найманців. На запрошення місцевих активістів сюди приїхали делегації з різних міст України, відбувся автопробіг, виставка зразків військової техніки, святковий концерт, а ввечері - запуск повітряних куль з прапором України у бік сусідньої окупованої Горлівки.

Ми обрали одне фото для дайджесту, а, якщо ви бажаєте поринути в атмосферу цього дня, то дивіться  тут та тут.

У Бахмуті остаточно демонтували постамент, на якому до 2015 року стояла бронзова фігура засновника Донецько-Криворізької республіки Федора Сергєєва (Артема). Як це відбувалося - на відео. 

#FreeІНФОГРАФІКА

У Луганській області ціни на деякі продукти харчування нижчі, ніж в решті частини України. Виявилося, що продукти подешевшали на 1% щодо травня.

Найбільше знизилися ціни на яйця і молоко. Також стали менше коштувати овочі, фрукти, цукор, шоколад, рис, сало, сметана, сири – м’який та твердий –  і кава. А ось хліб, макарони, риба та кондитерські вироби подорожчали.

#FreeЛЮДИ

Світлана ЯКОВЕНКО, Волноваха

Після скорочення і втрати роботи мешканка Волновахи Світлана Яковенко вирішила зайнятися підприємницькою діяльністю й відкрити власний бізнес, який дозволяє не тільки заробляти гроші, але і допомагати військовослужбовцям на Донбасі.

Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання, в тому числі генераторів і газонокосарок, став для мешканки Волновахи тим бізнесом, бізнесом, який Світлана з травня 2018 року розвиває в рідному місті.  

#FreeІНІЦІАТИВА

Виявляється, в «сірій зоні» можна  знайти найсправжнісіньку тропічну екзотику. Наприклад, в Торецьку на Донеччині зберігся зимовий сад. А в ньому - монстера, фінікова пальма, інжир, шеффлера, гібіскус, аспарагус, хорофітум, клівія, бегонія, традесканція, кактус і багато іншого.

Зимовий сад знаходиться в Палаці культури «Україна». Ось уже кілька років приміщення не опалюється, і, щоб врятувати теплолюбні рослини від холодів, співробітники палацу гріють приміщення потужними тепло-вентиляторами, електро-котлами та конвекторами. Зараз обговорюється можливість відкриття саду для відвідувачів.

У декількох кілометрах від Торецька - селище міського типу Новгородське. Там є підлітковий клуб «Іскра», де вирощують птахів і золотих рибок. У приміщенні в кілька квадратних метрів стоять клітки з птахами, а навпроти - акваріуми з рибами. За ними доглядає Іван Тринько, один з керівників гуртків в клубі. Риб і птахів годує за свої гроші. Іван починав свій живий куточок з трьох пар птахів. Потім поставив ще клітки - щоб місце не пустувало. Тепер тут живуть кілька десятків золотих рибок і різнокольорових співочих птахів амадинів. Зоокуточок відвідують діти, які ходять в інші гуртки. Спостерігають, вивчають і годують.

Чому це важливо? Коли війна виявляється в безпосередній близькості, важливо мати місце (зимовий сад або тільки маленьку кімнату), куди можна прийти і розслабитися серед співу птахів або зелені. Іноді це просто необхідно.

#FreeКУЛЬТУРА

Проект культурних ініціатив, вигнаний бойовиками "ДНР", продовжує культурну інтервенцію в Києві, інших містах України та в Європі. Директор з розвитку I-ZONE "Ізоляції» Михайло Глубокий, арт-критик Катерина Філюк і менеджер з комунікацій Олександр Виноградов на Радіо Свобода говорили про те, як видозмінюється проект.

#FreeКНИГА

Ютта Зоммербауер, журналістка з Австрії, видала вже другу книгу репортажів з Донбасу.

Ютта Зоммербауер проїхала 450 кілометрів уздовж лінії зіткнення і в книзі "Сіра зона" розповіла історію життя людей по обидві сторони фронту.

На її думку, долі людей, яких вдалося зафіксувати на фото і описати в коротких оповіданнях, наближають розуміння російсько-українського конфлікту до західного читача через призму повсякденності війни.