Black list Євросоюзу: за якими критеріями компанії опинилися в списку

Black list Євросоюзу: за якими критеріями компанії опинилися в списку

Бізнесінформатор

Читати: 5 хв.

Наприкінці минулого року був опублікований так званий «чорний список офшорів ЄС». Він був затверджений Радою міністрів економіки і фінансів країн Європейського союзу (Ecofin. – Mind), і включає в себе 17 країн, що не оминули базові критерії. А саме – Американське Самоа, Бахрейн, Барбадос, Гренаду, Гуам, Південну Корею, САР Макао, Маршаллові Острови, Монголію, Намібію, Палау, Панаму, Сент-Люсію, Самоа, Тринідад і Тобаго, Туніс і Об'єднані Арабські Емірати.

При цьому слід мати на увазі, що процес моніторингу Ангільї, Антигуа і Барбуди, Багамських островів, Британських Віргінських островів, Домініки, Сент-Кітс і Невіс, островів Теркс і Кайкос, Віргінських островів США, буде завершено лише до кінця 2018 року, і країни, які не пройшли моніторинг, можуть поповнити список офшорів ЄС.

23 січня 2018 року Ecofin оголосив про виключення зі списку наступних країн – Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Панама, Барбадос, Гренада, Південна Корея, САР Макао, Монголія і Туніс, які, очевидно, прийняли на себе зобов'язання імплементувати необхідні заходи.

Додатково підготовлений список із 47 країн, які заявили про намір ці критерії імплементувати, але не виконали ці умови остаточно. Відносно країн другого списку додатковий моніторинг буде проведено до кінця року.

Три групи критеріїв, по яких країни відносять до «чорного списку»

Податкова прозорість. Даний критерій включає у себе імплементацію заходів з автоматичного обміну банківською інформацією (так званий Common Reporting Standard), коли інформація про залишки на рахунках резидентів інших країн і контрольованих ними компаній автоматично передається у податкові органи країни їх резидентства. А також участь у багатосторонній конвенції ОЕСР про адміністративну допомогу, яка передбачає в тому числі й обмін інформацією за запитом, а у майбутньому – обмін інформацією про бенефіціарів власників зареєстрованих в юрисдикції компаній.

Достатній рівень оподаткування. Цей критерій передбачає відсутність режимів оподаткування, які не відповідають стандартам ОЕСР/ЄС та розраховані на нерезидентів, які не ведуть у країні реальної діяльності.

Імплементація мінімального стандарту БЕПС (BEPS – base erosion and profit shifting – абревіатура, що означає «розмивання» податкової бази і виведення прибутку з-під оподаткування. – Mind). Мінімальний стандарт БЕПС – це чотири плани, найбільш важливі з яких для України – це боротьба зі зловживанням міжнародними податковими угодами і покраїнна звітність. Критерій спрацьовує, якщо юрисдикція не зобов'язана імплементувати ці стандарти до кінця 2018 року.

Значення для українських компаній

Тут можна розділити наслідки на заходи, що вживаються ЄС, і об'єктивну зміну ситуації, що має значення для України.

Щодо першої групи – заходи Євросоюзу – може бути вжито заходів неподаткового характеру на рівні ЄС. Найбільш очевидні з них – обмеження інвестицій через юрисдикції країн «чорного списку».

Країнам ЄС рекомендовано імплементувати заходи податкового характеру на національному рівні. Це можуть бути, зокрема, підвищені податки на репатріацію при виплаті в дані юрисдикції, що утруднить використання таких юрисдикцій в українських групах з європейським елементом.

Втім, у контексті імплементації Директиви про боротьбу з ухиленням від податків податки на репатріацію на виплати в офшорні юрисдикції повинні з'явитися у всіх країнах Європейського союзу з 2019 року. У цій частині «чорний список» не грає принципової ролі.

Але серйознішим наслідком буде імплементація всіх необхідних заходів самими юрисдикціями країн «чорного списку», і всіма іншими країнами, що не бажають у цей список потрапити.

Зокрема:

  • автоматичний обмін інформацією по банківському рахунку;
  • мінімальний стандарт BEPS, що утруднює використання міжнародних податкових угод для податкової оптимізації;
  • обмін інформацією щодо бенефіціарних власників компаній.

Усе це зробить українські групи та фінансові потоки всередині них набагато прозорішими для українських податкових органів. Це, у свою чергу, об'єктивно збільшить ризики висування претензій і вимог про сплату податків за поточний та минулі податкові періоди. Відповідно, до таких претензій необхідно готуватися вже зараз, аналізувати слабкі місця структур, модернізувати їх і налаштовуватися на оскарження можливих претензій/донарахувань.

Джерело

Report Page