Банківські війни за гроші. Як фінустанови заробляють на населенні

Банківські війни за гроші. Як фінустанови заробляють на населенні

Бізнесінформатор

Читати: 5 хв.

За останні чотири роки Україна звикла до негативних новин із банківського ринку. Але нещодавно НБУ опублікував інформацію, яка має надихати банкірів.

За даними регулятора, портфель банківських кредитів за минулий рік виріс на 13,1%. При цьому, найвищими темпами зростає кредитування населення – на 38,3%. Тобто майже втричі швидше, ніж кредитування в цілому.

Тому саме в роздрібному сегменті перед банкірами відкриваються широкі перспективи.

Згідно з даними Нацбанку, торік обсяг кредитування населення збільшився. Збільшенню попиту сприяло зниження вартості кредитів, покращення споживчих настроїв та пом’якшення стандартів кредитування, кажуть в НБУ.

Та це – лише початок, стверджують банкіри. На сьогодні в Україні банківськими послугами користуються близько 20 млн громадян. Всі вони – потенційні отримувачі нових кредитів.

Адже показник закредитованості населення до структури ВВП в Україні досі дуже низький (лише 6%). Тоді як у сусідніх країнах він в рази вищий: в Чехії, для порівняння, він становить 36%, а в Польщі – 60%, звертає увагу Світлана Черкай, директор із продажів та дистрибуції Альфа-Банку Україна.

Втім, кредити – не єдиний спосіб заробити на населенні. Сьогодні у людей на руках накопичилися величезні суми грошей. "Приблизно $20-25 млн знаходиться вдома під подушками у населення", – каже Черкай.

Як заохотити українців дістати гроші з-під подушок – у банках знають, каже Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України. Наприклад, за рахунок кеш-беку – коли клієнт розраховується карткою, а йому повертається певний відсоток. У деяких банках він може досягати навіть 20%.

Привчити більше користуватися картками і менше готівкою – в цьому полягає стратегія банків у роботі з населенням. "Це і збільшення кількості пластикових карток, і транзакційна активність, і всілякі комунальні платежі, які населення сьогодні в той чи інший спосіб може здійснювати онлайн", – розповідає Черкай.

"Якщо ви великий універсальний банк, який має амбіції з нарощування частки на ринку, – ви не можете не працювати з роздрібним сегментом", – каже Сергій Наумов, голова правління Піреус Банку в Україні. Адже юридичні особи не зможуть забезпечити банку ту довгострокову ресурсну базу, яка може формуватися за рахунок роботи з населенням.

Найбільші гравці ринку вже поступово скорочують надання інших видів послуг на користь роздрібного банкінгу. Зокрема державний Приватбанк, який сьогодні посідає перше місце в Україні за кількістю операцій із населенням, наразі очікує затвердження своєї нової стратегії з фокусом на роздрібний сегмент. За словами голови наглядової ради банка Енгіна Акчакочі, при цьому банк "прагне уникати корпоративного банкінгу за винятком випадків, коли це призводить до синергітичного ефекту".

Боротьба за "народні" гроші триватиме принаймні у двох напрямках. Перший - це класичний банкінг. Найбільш успішними тут в перспективі мінімум трьох років залишаться державні банки, які вже мають вагому базу клієнтів, каже Наумов. "Але я думаю, що успішними будуть і великі банки з достатньо широкою мережею філіалів", – додає він.

Проте, такі установи будуть цікаві клієнтам старшого віку, які звикли ходити до банку. "Для них похід у банк – це своєрідний моціон. Вони спілкуються одне з одним, зі співробітниками банку. І дуже важливо зберегти цю довіру між клієнтами та нашими співробітниками", – розповідає директор департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Валерія Малахова.

Проте молоде покоління таким "спілкуванням" точно не зацікавиш. "Вони нетерплячі, їм потрібно все й зараз. До того ж вони не настільки потребують людського спілкування, як більш літні люди. Тому для них дуже важливо бути в тренді і отримувати такий сервіс, якого вони хочуть – дистанційний і цифровий", – додає Малахова.

На цьому ринку завжди була і буде конкуренція. Тож фінустановам потрібно бути готовими до нових можливих банківських воєн.

Разом з тим, каже голова наглядової ради Приватбанку, конкуренція має бути раціональною. "Головне для нас – це уникати безглуздої конкуренції – боротьби за рахунок ставок. Війна за рахунок ставок (за депозитами – ред.) призведе до катастрофи. Ти платиш 20%, а я 22%. А потім ти 24, а я 26. Цьому кінця-краю не буде", – переконаний Акчакоча.

Втім, незалежно від відсоткової ставки, кредитних пільгових періодів, зрештою, виграє той, хто має найбільш цікаву пропозицію для різних клієнтів.

Роздрібний банкінг – це ніша на мільярди. І навряд чи варто сподіватися, що всі учасники ринку будуть поводитися раціонально. Тим більше, що у спину гігантам ринку дихають нові гравці – так звані фінтех-компанії, які взагалі не планують відкривати банківські відділення і фокусуються виключно на представниках покоління Z, народжених після 1995-го. Їм ще потрібно завойовувати місце під сонцем, тож конкуренція на роздрібному банківському ринку лише посилиться.

Джерело

Report Page