[73]

Їхній Наставник і Господь, улюблений Учитель і Друг, був для них дорожчий за життя ХНС 635.3

...Ісус перевів їхню увагу з "видимого" на "невидиме".3 Він спрямував їхні думки від земних поневірянь до небесної домівки. ХНС 635.4

Заради вас Я прийшов у цей світ. Я працюю для вас. ХНС 636.1

Я іду до Отця — співпрацювати з Ним заради вас. ХНС 636.1

Хоча Він принизив Себе, прийнявши людське єство, однак не втратив Своєї Божественної природи. ХНС 637.2

Серця учнів все більше горнулися до Нього. І чим сильнішою була їхня любов до Христа, тим більше вони наближалися один до одного. Учні відчували надзвичайну близькість Неба, і почуті слова були для них Посланням Небесного Отця. ХНС 637.5

Він прийшов у світ явити Божу славу, аби людина була піднесена її відновлювальною силою. Бог відкривався в Ісусі, щоб Він міг відкритися в учнях. У Своєму житті Ісус виявив такі риси і здібності, які люди можуть отримати лише через віру в Нього. Усі Його послідовники здатні досягти тієї ж досконалості в людській природі, якою володів Він, але за умови: якщо вони підкоряться Богові так, як це зробив Він… ХНС 637.6

Вони пересвідчилися в дослівному виконанні пророцтва. Оскільки учні раніше досліджували Писання, то тепер сприймали все, записане в них, з небувалою вірою та переконливістю. ХНС 638.2

Молитву покірного прохача Він подає як Своє особисте прохання. Кожна щира молитва буде почута на Небі. Вона може бути висловлена не так красномовно, але якщо в неї вкладене серце, вона здіймається до Святині, де служить Христос, і Він представляє її перед Отцем очищеною від незграбних та неясних слів, прекрасною мовою Божої досконалості. ХНС 638.4

За них була принесена велика жертва, і вони цінні в очах Господа. Оскільки їм зарахована праведність Христа, вони стали дорогими для Нього. Заради Христа Господь прощає усіх, котрі бояться Його. ХНС 639.2

Господь засмучується, коли Його народ недооцінює себе. Він бажає, щоб вибране насіння оцінювало себе відповідно до заплаченої за них ціни. Вони потрібні Богові, інакше Він не посилав би Свого Сина викупити їх ціною таких страждань. Він має справу для них, і Йому приємно, коли вони просять у Нього багато для прославлення Його Імені. Вони можуть сподіватися великих звершень, якщо вірять у Його обітниці.

Але молитися в Ім'я Христа означає набагато більше. Це значить прийняти Божий характер, виявляти Його дух і чинити Його діла. ХНС 639.3 - ХНС 639.4

Справжній послух іде від серця. Він виникає в серці під впливом Христа. І якщо ми не опираємося цьому впливові, то Він настільки зіллється з нашими думками і цілями, так узгодить наші серця і думки зі Своєю волею, що, підкоряючись Йому, ми будемо виконувати не що інше, як свої бажання. Очищена й освячена воля людини знайде найбільше задоволення в служінні Йому. Якщо ми пізнаємо Бога так, як нам це дано згори, тоді наше життя стане прикладом безперервного послуху. Завдяки правильному розумінню Христа і спілкуванню з Богом, ми починаємо ненавидіти гріх. ХНС 639.5

Якщо ми приходимо до Нього з вірою, Він відкриє нам Свої таємниці. Серця наші палатимуть, коли Господь наближатиметься, щоб спілкуватися з нами, як Він спілкувався з Енохом. Люди, які вирішили не робити нічого неугодного Богові, після спілкування з Ним знатимуть, яким шляхом іти далі. ХНС 640.1

Ісус читав майбутнє Своїх учнів... Він підбадьорював їх, обіцяючи, що в усякому випробуванні буде поряд з ними. ХНС 641.1

Коли, відстоюючи істину, віруючий опиняється перед несправедливим судом, Христос стоїть поруч із ним. Усі звинувачення, скеровані проти християнина, падають на Христа. Ісуса знову і знову осуджують в особі Його учнів. Якщо послідовник Христа кинутий у в'язницю, Спаситель з любов'ю потішає його. Коли людина приймає заради Нього мученицьку смерть, Христос говорить: "…І Живий. І був Я мертвий, і ось Я живий на віки віків. І Я маю ключі від смерті й від аду". Життя, принесене в жертву задля Ісуса, буде збережене для вічної слави ХНС 641.1

Істина приносить розраду і мир, чого не може дати омана. ХНС 642.3

Ісус сказав про Святого Духа: "Він Мене прославить". ХНС 643.2

Так і Дух повинен прославити Христа, відкриваючи світові Його благодать. ХНС 643.2

Ми не можемо використовувати Святого Духа, але Дух повинен використовувати нас ХНС 644.1

Дух дається лише тим, хто покірно покладається на Бога, чекає Його керівництва і милості. Люди повинні бути готовими просити й отримувати Божу силу — лише тоді вони керуватимуться нею. ХНС 644.1

Вони не були готові зустріти випробування; тільки коли їх здолає спокуса, вони усвідомлять свою немічність.

Коли Петро запевняв, що піде за своїм Господом і в темницю, і на смерть, він, безперечно, був упевнений в цьому, упевнений у кожному своєму слові, проте не знав самого себе. ХНС 645.1 - ХНС 645.2

Петро повинен був перестати довіряти собі, а більш глибоко повірити Христові. Якби він покірно прийняв застереження, то благав би Пастиря отари зберегти своїх овець. ХНС 645.2

Так само й тепер, якби він звернувся до Ісуса з благанням: "Спаси мене від мене самого", то отримав би допомогу ХНС 645.2

"Я є справжня Виноградна Лоза",28 — сказав Господь. Замість того, щоб вибрати Своїм символом граціозну пальму, гордовитий кедр чи міцний дуб, Ісус обирає виноградну лозу з її чіпкими вусиками. Пальма, кедр чи дуб виростають без усякої допомоги. Вони не мають потреби в опорі. А виноградній лозі потрібні підпорки, навколо яких вона обвивається і таким чином здіймається вгору. Так само й Христос у Своїй людській подобі залежав від Божественної сили. "Не можу Я Сам від Себе робити нічого",29 — говорив Він ХНС 646.2 - ХНС 646.3

Доки душа з'єднана з Христом, їй не загрожує небезпека засохнути або померти ХНС 648.2

Сатанинські сили постійно протидіяли Йому. Але Він не розчаровувався. ХНС 650.3

Так говорить Господь… стерегтиму Тебе, і поставлю Тебе у Заповіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину, щоб в'язням сказати: 'Виходьте', а тим, хто в темряві: 'З'явіться!'… ХНС 650.3

Господь знав, що життя Його вірних учнів буде таким же, як і Його, — низкою безперервних перемог, хоча й не завжди видимих тут, але відчутних у великому майбутньому. ХНС 651.2

Христос дивиться на Свій народ у його чистоті й досконалості як на нагороду за Своє приниження і бачить в ньому примноження Своєї слави. Адже Христос — це велике Джерело, з Якого випромінюється уся слава. ХНС 652.2

Говорячи, як Можновладець, Христос... ХНС 653.2

Як вірний Пастир, Він збирає Свою отару під тінь Всемогутнього — до міцного, надійного сховища. ХНС 653.2

.