7 відмінностей між професіоналами й аматорами
Почни Щось!
1. Аматори чекають ясності. Професіонали діють
Перш ніж визначитися, чим ви хотіли б займатися, дізнайтеся, ким ви є.
Самоусвідомлення є важливою частиною життя, і це особливо важливо для творчих особистостей. Через те, що більшість створеного вами пов’язане з тим, ким ви є, треба чітко усвідомлювати свою індивідуальність. Але існує як правильний, так і хибний спосіб зрозуміти себе.
Усвідомлення приходить, коли ти починаєш діяти
Я, до прикладу, занадто довго чекав, доки хтось назве мене письменником, аж поки почав діяти як письменник. Тепер я розумію, що усвідомлення приходить, коли ти починаєш діяти. Ми повинні прокласти власний шлях до професійності. Спочатку ми маємо визначити, ким прагнемо стати, а вже тоді працювати над вдосконаленням власної майстерності.
Впевненість у собі з’являється тоді, коли ви чітко знаєте, ким ви є, і зобов’язуєтеся діяти, опираючись на ті знання, що маєте.
2. Аматор прагне досягти цілі, професіонал — стати кращим
Перш ніж стати майстром, треба бути студентом.
«Ми всі — учні своєї справи, і нема серед нас жодного майстра», — якось сказав Хемінгуей. Іншими словами, ви повинні покладатися на знання тих, хто був перед вами. Ви маєте вивчити їхню роботу та намагатися перевершити їхні техніки, доки знайдете власний стиль.
Тривалий час я хотів, щоб у мені побачили генія. Так було до моменту, коли я почав потрапляти в оточення вчителів, справжніх майстрів. Серед яких я почав усвідомлювати, наскільки мало я знаю та як багато мені потрібно вдосконалюватися.
Хемінгуей також пройшов свій шлях до вдосконалення. Провівши декілька років поряд з Гертрудою Стайн і Шервудом Андерсоном у Парижі, із хорошого письменника він перетворився на справжнього майстра своєї справи.
Якщо ви не робите цього, то вводите себе в оману, бо вважаєте себе кращим від того, ким є насправді. А це — найшвидший шлях до невдачі.
3. Аматори практикуються стільки, скільки потрібно. Професіонали — ніколи не зупиняються
Ви повинні продовжувати працювати навіть — або особливо — тоді, коли вам складно.
Недостатньо просто приходити на роботу і працювати кожного дня. Ви повинні постійно кидати собі виклик, продовжувати рухатися вперед із усіх сил. Саме так ми вдосконалюємось.
Я писав тексти впродовж кількох годин кожної третьої суботи місяця. Але мені не вдавалося стати кращим і я не міг зрозуміти чому. Тоді я почав писати по 500 слів впродовж 20-30 хвилин щодня — і вже за рік мені вдалося знайти власний стиль.
Частота породжує якість. Краще потроху працювати над вдосконаленням власної майстерності щодня, аніж один раз впродовж тривалого періоду часу
Частота породжує якість. Краще потроху працювати над вдосконаленням власної майстерності щодня, аніж один раз впродовж тривалого періоду часу. Джону Грішему це було відомо: він писав свій перший роман невеликими уривками впродовж всього однієї вільної години, яка була у нього щоранку перед роботою. Через три роки, коли роман було завершено, він винайшов новий жанр: юридичний трилер.
Що було б, якби він вирішив, що прокидатися о п’ятій ранку кожного дня занадто складно? Що було б, якби його охопило нестримне бажання написати роман впродовж сімдесяти годин робочого тижня? А що трапиться, якщо ви також спробуєте це зробити?
4. Аматори намагаються дострибнути до своєї мрії. Професіонали будують міст
Вам потрібно збудувати міст, а не здійснити стрибок.
Йдеться не про те, що ви маєте зважитись на рішучий крок або здійснити значний прорив, котрий забезпечить вам успішну кар’єру, а про те, що вам потрібно практикуватися кожного дня.
Вам потрібно витратити чимало часу, тому що це радше марафон, аніж спринт
Нещодавно я спілкувався із одним популярним автором, який продав десятки мільйонів книг. Знаєте, коли його кар’єра почала реально підійматися вгору? Це трапилося, коли йому виповнилося 45 років і він написав свою 125-ту книгу.
Вам потрібно витратити чимало часу, тому що це радше марафон, аніж спринт. Я стрибав щоразу, коли починав новий блог. Пробував зробити це вісім разів, щоразу, коли у мене з’являлася нова ідея. Але жодна із тих ідей не мала успіху, допоки я не вирішив притримуватися тієї, над якою я працюю дотепер.
5. Аматори бояться провалу. Професіонали його жадають
Ви повинні зазнати невдачі на шляху до свого успіху.
На відміну від більшості з нас, професіоналам добре відомий той факт, що невдача може навчити більшого, аніж успіх. Невдача — це свого роду зворотна реакція, і дійсно успішні люди використовують її для розвитку своєї кар’єри.
Раніше мені завжди здавалося, що мої невдачі перекривали мені шлях до успіху. Кожна невдача повертала мене до того місця, з якого я починав. Тепер я добре знаю, що невдача — це один із шляхів досягнення успіху і що кожна моя поразка навчила мене чомусь такому, без чого я не міг рухатися вперед.
Томас Едісон, намагаючись винайти лампочку, якось сказав: «Я не зазнав невдачі, я знайшов 10 000 способів, які не працюють». Скільки разів ви готові помилитися?
6. Аматор здобуває вміння. Професіонал розширює свої компетенції
Ви повинні володіти більш ніж одним умінням.
Це не означає, що ви маєте стати майстром на всі руки, але повинні досягти максимальної майстерності у чомусь одному. Наприклад, усі професійні письменники, яких я знаю, справді успішні у більш ніж одній сфері. Один — видатний публіцист, інший — природжений лідер, ще один — прекрасний промовець.
Для творчих професіоналів це не означає, що над своєю спеціальністю потрібно працювати протягом восьми годин на день. Це означає, що з-поміж усіх інших справ усіма можливими засобами та у будь-якому середовищі доводиться знаходити час на іншу роботу.
У будь-якому разі, ви повинні нарощувати власний потенціал і будувати портфоліо.
Нещодавно я мав нагоду поспілкуватися із представником креативних індустрій із Нью-Йорка, який заробляє на життя і як художник, і як фотограф. Як і інші фахівці, він знає, що наші навички доповнюють одна одну і, чесно кажучи, змушують зрозуміти, що ми не можемо стати найкращими в світі у кожній сфері.
7. Аматори хочуть, щоб їх помітили. Професіонали прагнуть, аби їх запам’ятали
Ви повинні турбуватися про власні надбання більше, ніж про самих себе.
Професіонали, роботи яких є справді популярними і оцінені багатьма людьми, прагнуть не просто швидкого успіху. Вони мислять стратегічно.
Аматора цікавить великий успіх і «зірковий час» без зволікань, тоді як професіонал готовий відмовитися від швидкого задоволення заради довгострокового успіху.
Аматора цікавить великий успіх і «зірковий час» без зволікань, тоді як професіонал готовий відмовитися від швидкого задоволення заради довгострокового успіху
Коли я почав писати, то мене турбувало лише одне — власне прізвище у графі, де вказують ім’я автора, а не те, щоб люди визнали мене успішним, відомим або важливим. Тепер я розумію, що з іншого боку екрана, комп’ютера або книги є людина, на життя котрої я хочу вплинути.
Спершу, коли люди почали питати мене, як я став професійним письменником, як мені вдалося не втрати віру і втілити власну мрію в життя, я не знав, що їм відповісти. Тому відповідав стандартно: «У мене просто з’явилася власна візія, і я рухався до неї». Але з часом я зрозумів, що це зовсім не так. Озираючись назад, я розумію, що завдяки цим сімом звичкам я побудував свою кар’єру.
І це речі, які я продовжую практикувати й нині. Вони є саме тими принципами, які допомагають продовжити робити те, що дасть змогу зберегти успіх. Тому якщо ви хочете бути професіоналом у будь-якій справі, я раджу вам почати застосовувати ці звички сьогодні.
Адаптований переклад — Лілія Лаврук
Оригінал — Jeff Goins на Medium
Джерело - theukrainians