50 відтінків дефолту: чому Україні не обійтись без кредитів МВФ

Читати: 15 хв.

Місія Міжнародного валютного фонду, яка проводила з 12 по 16 лютого «технічні» перемовини з українською владою, за підсумками свого перебування в країні підтвердила вимоги щодо невідкладного прийняття закону про Антикорупційний суд з урахуванням усіх обумовлених раніше поправок і побажань, а також наполегливе очікування прогресу в енергетичній та податково-бюджетній сферах. Без виконання цих пунктів програма фінансової допомоги з боку Фонду перебуває під загрозою. Але навіть якщо влада України «вскочить в останній вагон», і фінансування України з боку МВФ відновиться, це не стане абсолютною запорукою того, що країна впорається з усіма макроекономічними загрозами. Якщо ж влада зведе нанівець співпрацю з Фондом, то щільний графік платежів і реалізація низки судових ризиків пустить на порохи всі надії відносно економічного відновлення, а також покладе на населення величезний інфляційний податок. Заради чого президент і прем'єр ризикують узяти на себе таку відповідальність, розбирався Mind.

Фінансова безо_дня 

На початок 2018 року загальні валютні резерви України становили $18,8 млрд, у тому числі чисті (без боргів) – лише $6,7 млрд. Це непогано з точки зору 2000 року, коли у Нацбанку було всього близько $1 млрд. Але з тих пір багато чого змінилося.

Загальні виплати за зовнішніми боргами України (державні та приватні), які очікуються в найближчі 12 місяців, досягли за підсумками третього кварталуминулого року $51,2 млрд. Навіть якщо припустити, що їхній розмір не збільшиться в четвертому кварталі – наявні валютні резерви покривають цю суму лише на 37%. Згідно з підрахунками НБУ, тільки за держзобов'язаннями в 2018 році належить виплатити з валютних резервів $7,4 млрд. Загалом Україна щорічно повинна виплачувати понад $7 млрд до 2021 року.

Дані – Мінфін, розрахунки Mind

Зростання зовнішніх цін на продукцію української металургії та сільськогосподарські товари, а також м'яка монетарна політика у США і ЄС – безумовно, сприятливі фактори, але перекрити виплати, що насуваються, вони не зможуть.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в минулому році впав на третину, до $2,3 млрд. Перспективи приватизації туманні: виходячи з досвіду попередніх років, розраховувати на позитивні результати завжди передчасно.

Не антикорупційні суди

Крім того, на горизонті майорять судові рішення, які поки не враховуються в державному борзі, але цілком можуть туди переміститися і радикально погіршити становище.

По-перше, це так званий «борг Януковича». Високий суд Лондона 29 березня 2017 року зобов'язав Україну виплатити Росії $3 млрд і відсотки, що набігли за відповідними єврооблігаціями. Втім, суд дозволив подати апеляцію і призупинив своє рішення, але цілком імовірно, що виплачувати цей борг все ж таки доведеться. По-друге, ще є рішення Стокгольмського арбітражу щодо газу, яке загрожує збільшити виплати ще як мінімум на $ 2 млрд. І «вишенька на торті» – судова тяганина за єврооблігаціями ПриватБанку, виплати за якими були припинені після націоналізації фінустанови. А це ще близько $ 0,5 млрд.

Є й інші суди, але держборг борг зростає і без них. Лише за минулий рік він збільшився на 7,5%, що втричі перевищує темп приросту ВВП.

Не для нашого коня паша

Мінфін підрахував, що в 2018 році боргові виплати лише з держбюджету становитимуть 9,2% від очікуваного ВВП: 305,9 млрд грн, у тому числі на обслуговування 130,2 млрд грн (50,9 млрд грн – за зовнішнім боргом). Частка витрат з обслуговування держборгу у видатках загального фонду держбюджету-2018 складе близько 14,3%.

Зростання ВВП України в 2017 році склало за оцінкою Нацбанку 2,1%. Після обвалу на 6,6% у 2014 році й на 9,8% у 2015 році економічна динаміка останні два роки не надихає. Ще сильніше насторожує, що економічне відновлення сповільнювався весь минулий рік щоквартально з 2,5% до 2,3%, 2,1% і 1,8%, незважаючи інфляційні стимули: дефлятор ВВП у 2017 році нижче 20% за квартал не знижувався.

Більш віддалена ретроспектива також маловтішна – за підрахунками Світового банку (СБ) до 2017 року ВВП досяг лише 60% від рівня 1990 року. З урахуванням найближчих пікових виплат це змушує нервувати кредиторів України. Тож не дивно, що вони почали активно вказувати на те, що могло б прискорити розвиток економіки.

У країні (по)рад

Президент Світового банку Джим Ен Кім вказав, що недобір ВВП на 1,5% відбувся через нездатність влади відкрити ринок землі. Вищі керівники країни письмово обіцяли: відповідний закон буде прийнятий до червня-2017. Але згодом його відклали.

Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман пояснив, що ще 2% ВВП ми втратили через корупцію. Ухвалення закону про Антикорупційний суд було обіцяно до 15 червня-2017. Однак, його не ухвалили до сих пір.

Фінансовий потенціал енергозбереження України можна порівняти з валовими валютними резервами країни. Виходячи з цього МВФ вимагав, щоб споживачі платили реальну ціну і вона була однаковою для підприємств і фізосіб. Уряд пообіцяв прийняти постанову про імпортний паритет внутрішніх цін на газ, прийняв його, а потім вирішив не виконувати.

Німецький хаб vs українські пенсії

Порушення взятих зобов'язань – це неправильно: якщо взявся, то ходи. Але, все ж, з цінами на газ не все так просто. Згідно з узгодженими умовами, ціна навіть видобутого в Україні газу має формуватися на підставі цін в газорозподільному центрі NCG поблизу німецького міста Дюссельдорф і вартості його доставки до українського кордону. І ціна ця повинна регулярно оновлюватися, аби врахувати цінові коливання.

Це прозоро і логічно. Як мінімум, якщо дивитися з Вашингтона. Але зсередини це виглядає дещо по-іншому. Українці платять прибутковий податок 18%, військовий збір – 1,5%, єдиний соціальний внесок – 22%, акцизи і 20% ПДВ під час покупки всіх товарів. І після всього цього – «інфляційний податок», сформований урядом і Нацбанком.

Чергове подорожчання газу – це додаткові витрати населення, а також збільшення витрат держбюджету на субсидії. Держстат може як завгодно непрозоро маніпулювати ваговою структурою інфляції. Але платники податків цілком чітко відчувають ступінь «полегшення» своїх гаманців випереджувальними темпами. І роблять відповідні електоральні висновки.

До того ж застосування підвищених цін на газ чітко контролюватиметься, натомість показник теплотворення газової суміші, яка продається населенню, залишається поза обговоренням, що цілком може призвести до зловживань.

Фактично, виникає дилема: підвищити ціну на газ і прискорити інфляцію, або не підвищувати, залишитися без грошей МВФ і отримати ще більшу інфляцію. Яке рішення обере уряд, усе ще не відомо. Думки з цього питання розділилися. Наприклад, екс-прем'єр Юрій Єхануров вважає, що МВФ погодиться відкласти вимогу щодо газу і надасть фінансування.

З іншого боку, згідно витокам з урядових кіл, Кабмін запропонував МВФ підвищувати ціну на природний газ для населення щокварталу на 2-3% протягом півтора року починаючи з квітня 2018 року, щоб уникнути шоку.

Навіть трохи світла може розвіяти велику темряву

Витоки корупції та хижацького ставлення до населення в наших краях можна розгледіти навіть в далекій давнині, коли лествичне право розоряло і послаблювало Київську Русь. Але мало хто воліє вчитися на історичних прикладах. Отже, рецидив втрати державності через варварства «вождів» цілком може повторитися. На це натякають західні партнери України.

Заступник держсекретаря США Джон Салліван заявив, що боротьба з корупцією є не менш важливою для України, ніж боротьба з російською агресією. «Якщо Україна успішно впорається з кампанією по боротьбі з корупцією, вона спростує тези російської пропаганди про Україну як про державу, що не відбулася», – сказав він.

Українці втомилися від корупції та безвідповідальності влади. Будь-які зрушення в боротьбі з цим злом матимуть підтримку, в тому числі і створення Антикорупційного суду. Крім того, від вирішення цього питання залежить перспектива безвізового режиму з ЄС. Тому очевидне зволікання з виконанням цього зобов'язання наштовхує на певні роздуми. Потрібно визнати: наша країна не має жодного президента, якому б не дорікали причетністю або прямою участю в корупційних діяннях.

Наприклад, нещодавно New York Times написав про підозрілу закупівлю Міністерством оборони 100 нових машин швидкої допомоги. «Ніхто не згадав про те, що багато які з цих машин вже зламалися. Або про те, що ці машини були продані в рамках неконкурентного контракту автомобільною компанією, що належить високопосадовцю, відповідальному за закупівлі для Збройних сил України. Або про те, що цей чиновник – Олег Гладковський – є давнім другом Петра Порошенка», – повідомило видання.

У цих умовах зовнішній примус до реальної боротьби з корупцією шляхом формування дійсно незалежного антикорупційного контуру – це замах на домінуючу культуру, світогляд, спосіб життя. І все це, звичайно, було б неможливо, якби країна не входила в період критичних виплат за зовнішніми боргами. Це головний важіль МВФ й інших донорів, що приєдналися до нього. Ухвалення відповідного рішення може стати точкою біфуркації в розвитку країни, розворотом до виходу з глухого кута. Президент же поки заявив, що Україна не буде безальтернативно прислухатися до порад міжнародних партнерів. «У нас ні чия думка не є остаточною», – сказав він.

Тим часом, за оцінкою експерта вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council Андерса Аслунда, через відсутність дієвого суду українці виводять кошти на суму близько 5% ВВП щорічно.

Інь і янь в одному Фонді

Частка МВФ у боргах України зросла за час діючої програми EFF на 7,5 процентних пункти, до 18,3%.

Дані – МВФ, розрахунки Mind

Принадність позик Фонду загальновідома. Процентна ставка за кредитом EFF становить 3,05% річних, що більш ніж удвічі нижче вартості комерційних запозичень. Кредит надається на 10 років, перші 5,5 років становить пільговий період. Це викликає хворобливе звикання. У України вже було дев'ять програм з МВФ, але жодна з них не була виконана остаточно. Найбільшими позичальниками Фонду до вересня-2017 були Греція, Україна, Португалія та Пакистан.

Нацбанк очікує в 2018 році від МВФ транш на $2 млрд, а також отримання кредитів від ЄС ($0,6 млрд) і Світового банку ($0,6 млрд). Від євробондів очікується $2,5 млрд, $1,5 млрд і $2,5 млрд у 2018-2020 роках відповідно.

Тим часом, Україна вже 2 березня має заплатити МВФ чергову частину боргу в розмірі близько $166 млн. Це буде третім з тринадцяти платежів країни в поточному році. Всього витрати за цією статтею можуть скласти близько $2,5 млрд, що вдвічі більше, ніж у 2017 році.

Неприємний сюрприз для України принесло монетарне пом'якшення в США – SDR зміцнюється до долара, що збільшує витрати на погашення раніше взятих позик: курс розрахункової валюти Фонду досяг до 27 лютого 0.688225 SDR/$, тоді як на початку 2017 року він становив 0,748168 SDR/$.

Дані – МВФ

На відміну від фінансових умов, політичні вимоги МВФ іноді викликають досить обгрунтовану критику. Наприклад, за оцінкою екс-глави Ради НБУ Анатолія Гальчинського, Фонд у все більшій мірі перетворюється на епіцентр консерватизму, і його політика істотно політизована.

Дійсно, як тільки МВФ взявся до прямого фінансування держбюджету, він став безпосереднім учасником внутрішньополітичної боротьби, не розділяючи відповідальності за діяльність того чи іншого уряду, в тому числі, як з'ясовується, і корумпованого. І все це на тлі плаваючих пріоритетів у рекомендаціях, які з причин, прихованих від широкого кола спостерігачів, можуть тасуватися цілком довільно. Хтось може говорити, що МВФ сприйнятливий до обгрунтованих аргументів і має рухливу позицію. Але тут можна допустити й інші причини.

Крім того, як заявив член ради фінансової стабільності, глава Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін, представники МВФ не завжди розуміють реальну ситуацію в країні та економіці при здійсненні реформ. Окреме питання, чому МВФ зміг списати значну частину боргу Польщі, але не готовий зробити цього для України.

Проте, на сьогоднішній день категорична вимога МВФ щодо незалежного Антикорупційного суду повністю збігається з очікуваннями суспільства. І якщо цей шанс буде упущений, то не варто очікувати ні розуміння, ні прощення. «Багато хто хоче спекатися МВФ, щоб законсервувати поточну ситуацію на догоду своїм особистим інтересам», – констатував глава Мінфіну Олександр Данилюк. Але, як завжди, не став уточнювати хто ці люди, хоча відмінно знає.

50 відтінків дефолту

Згідно з усталеною практикою, МВФ згортає фінансування за 8-10 місяців до виборів. Президентські вибори в Україні заплановані на 31 березня, а парламентські – на 27 жовтня 2019 року. Таким чином, вікно можливостей практично закриється в квітні-травні 2018-го. А зробити ще треба чимало.

Дані – МВФ

У НБУ визнають, що припинення програми з МВФ тягне за собою погіршення доступу до міжнародних ринків капіталу, посилення девальваційних та інфляційних очікувань, а також проблеми з обслуговуванням зовнішніх державних зобов'язань. «Для збереження макрофінансової стабільності України критично важливим є продовження співпраці з МВФ у рамках не лише поточної, а й нової програми», – підкреслили в НБУ.

Дані – Мінфін

Наскільки критичним – НБУ не уточнює, убезпечуючи громадян від істерики. Ірак, Аргентина, Зімбабве, Греція пройшли через дефолт за боргами МВФ. Хотілося б вірити, що Україна зможе уникнути цього випробування: адже фінансову відповідальність за провали в економічній політиці завжди перекладають на населення.

Утім, що можна очікувати після зриву фінансування МВФ і солідарних з ним організацій? Відновлення дискусій про Єдиний економічний простір з Росією? Великий договір про дружбу у нас ще залишився. Або підемо шляхом кредитів Китаю чи Кувейту. Але з цим не все так просто.

Позичити у Дракона

Китай – велика країна. Там готові говорити про надання Україні кредитів на $7 млрд під 3%. Але чи стала б вона великою, якби роздавала кредити всяким «си і», не маючи можливості стягнути з прибутком? Схоже, саме цей нюанс Україна вже почала з'ясовувати, і як завжди експериментальним шляхом: з поверненням раніше залучених коштів вже окреслилися проблеми. Можливо, уряд планує перекрити старі та нові боргові проблеми ще більшими кредитами від КНР. Але під які обіцянки? Звичайно, у держави в запасі залишається 12 млн га землі, але хто може їх пообіцяти, коли через рік вибори?

Залучення позик у Кувейту теоретично також можливо, але знову ж таки за умови вирішення питання гарантій.

Зрештою, внутрішні ресурси для форс-мажорних розрахунків також іще не вичерпані. Якщо обов'язкова конвертація валютних депозитів у гривню або примусовий викуп золота у населення здається чимось неймовірним, то варто згадати, що під час Великої депресії президент США Франклін Рузвельт провів фактичну конфіскацію у населення і організацій золота, що знаходилося в злитках і монетах.

Але відчай – не для українців: стежимо за індексами CDS/CDX та сподіваємося на краще. «Ймовірно – я схрещую пальці – в першому кварталі, до квітня, у нас буде місія МВФ і наступний транш. Україна на даний момент вже виконала 80% своїх зобов'язань за програмою з МВФ», – дає надію президент Порошенко.

Дані – МВФ, курс на 23 лютого 2018 року – 0,689371 SDR/$

Китайський юань (RMB) з 1 жовтня 2016 року включений до розрахунку SDR. Кошик SDR – долар США – 41,73%, євро – 30,93%, китайський юань – 10,92%, японська ієна – 8,33% і британський фунт стерлінгів – 8,09%

Джерело