5.

Що уходить? Зараз поясню. У вас стан був такий - не витримую. Ви наче замкнені в якомусь досить тісному просторі, вам немає куди дітися, немає чим себе зайняти, ви не можете вийти, щось змінити в своєму житті, ви ходите по "кімнаті" колами: почитаю книгу, ні покурю, ні вип'ю, ні подивлюся у віконечко, ні посидю в кріслі. Ви жили якимись автоматичними діями по типу робота-дім-робота. І це не приносило вам абсолютно ніякого задоволення, і змінити це ви не можете. І ви вже не витримуєте, що ж це за життя таке. Особливо вас турбує саме той факт, що ви не можете нічого змінити, не знаєте як. Так от цей стан уходить.

Що приходить? А приходить простір, приходить свіже повітря, вам є де розгулятися. Тут і почуття, і мрії, і трошечки остраху, і все так спокійно і приємно. І ви можете йти куди хочете, але ви не хочете. Вам комфортно саме тут і зараз. Ви хочете продовжити це відчуття якомога довше. І так, можливо це пов'язано зі стосунками. Це коли хочеться сидіти вдвох на кухні до третьої ранку і балакати ні про що, це коли ти шлеш смски зі смайликами і дурнувато посміхаєшся, і за цим не помічаєш як пройшов увесь день. Це дуже схоже на стан закоханності. І знаєте, що? Тут немає жодних але. Жодних. Ви настільки заглибитеся в цей стан, процес, що не дозволите нікому і нічому вам завадити. Це дуже красиво.