35

Офіційною датою заснування і початком історії Української Центральної Ради є 3-4 березня 1917 р.

Офіційне діловодство ЦР розпочалося з 9 березня, коли обговорювалося питання про виготовлення печатки для неї.

ЦР виникла на хвилі революційної боротьби. Вона ставила перед собою завдання перебудови тодішнього суспільного ладу, виходячи з невід’ємного права українського народу на самовизначення ї відродження багатовікової державницької традиції.

Головою ЦР обрали - М. Грушевського

Найближча задача для нової української влади – добитися від Тимчасового уряду Росії широкої автономії для України у складі Російської федеративної демократичної республіки; вирішити аграрне питання на користь українських селян; закінчити Першу світову війну.

Першим кроком на шляху оформлення державності стало скликання у Києві 5-7 квітня 1917 р. Всеукраїнського Національного Конгресу.. Значення цього загальноукраїнського форуму полягало в тому, що він закріпив ідеологічні та організаційні основи руху.

Важливим рішенням Конгресу було доручення ЦР розпочати організовувати крайові Ради та поступово установлювати українську владу на місцях, а також те,

що кордони автономії мали бути визначені на підставі етнографічного принципу.

Центральна Рада мала розвиватися як національний парламент. Незабаром розгорнули свою роботу президія та постійні комісії ЦР. Конгрес зобов'язав ЦР забезпечити правову основу своєї діяльності.

 Першим узагальнюючим документом, який регламентував діяльність ЦР, став «Наказ Українській Центральній Раді» від 5 травня 1917 р. Він юридично закріплював вже існуючий порядок, визначав повноваження і механізм функціонування загальних зборів ЦР та її Комітету (потім Малої Ради)

На початку березня 1918 р. ЦР затвердила новий адміністративно-територіальний устрій України, поділивши її на 30 земель.

Реорганізація місцевої влади мала відповідати новим умовам життя, але ЦР не встигла це реалізувати.