33
^^Аграрне питання було однією з головних причин революції, вирішити яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін
У листопаді 1906 р. він підготував указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 р. Цей закон містив основні положення аграрної реформи.
Столипінська реформа передбачала:
1. руйнування общини, яка відігравала активну роль у виступах селян під час революції, і закріплення у приватну власність за кожним домогосподарем земельної ділянки, яка йому належить;
2. надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк;
3. переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Північного Кавказу, Середньої Азії.
У ході реформи значно активізувалась діяльність Селянського земельного банку, який протягом 1906-1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької.
Столипінська реформа також збільшила переселення з українських земель на Схід (Сибір, Казахстан, Північний Кавказ). Протягом 1906-1912 рр. переселилось близько 1 млн. осіб, але майже чверть їх повернулась.
Однак незважаючи на такі успіхи, столипінська земельна реформа так і не виконала головного завдання – вона не стала опорою царському режиму, не ліквідувала соціальної напруги на селі, і навпаки ще більше її загострила.
Економічні наслідки реформи :
1. збільшилось виробництво товарного хліба;
2. місто за рахунок розорення частини селян поповнилось дешевою робочою силою;
3. були освоєні нові території на Сході.
Завершити свої реформи Столипіну так і не вдалося. 1 вересня 1911 р. він був застрелений у Києві в оперному театрі.