24.08.

В мене було десять хвилин, щоб написати тут щось. Скоріш за все я не встигну. Це, мабуть, перший рік, коли я справді відчуваю, що День Незалежності - це свято. Зараз подивився те, що зробили наші зірки сьогодні в Києві. Хтось каже, що "як так там лунають російськомовні пісні", "що це за квартал 95". Більшість цих людей напишуть це в своєму ФБ. Російською, до речі, мовою. Але мені здається, що як раз в тому і справа, що День Незалежності має бути Святом. Люди мають співати, танцювати. Це має бути Новий рік в серпні. Бо любов не народжується з відчуття горя та втрат.

Коли люди будуть виходити на площі, щоб привітати свою країну с Днем Народження, коли будуть виходити щоб посміхнутися Софіївський площі, коли будуть виходити, бо будуть знати, що там на площі на них чекають тисячі таких самих щасливих людей - не буде виникати питань, як потрібно святкувати.

Останнім часом я дивлюсь трансляції державних свят зі сльозами, чесно. Я дивлюсь на народ, який попре все, попри війну та політичну нестабільність, незважаючи на нові обличчя\старі обличчя, співає та посміхається. І це одне з найсильніших відчуттів. Бо в такі моменти я неймовірно щасливий, що я є українцем. Я пишаюсь людьми. Людьми, що намагаються залишатися щасливими і роблять щасливими усіх навколо. Хоча б намагаються. Бо любов не народжується там, где люди мовчать та плачуть. 

Моя Україна - это улицы Одессы в августе, забитые машинами с киевскими номерами. Моя Україна - це Хрещатик с величезним Білоруським прапором на Міській Раді. Моя Україна - це говорити, як зручно, але вибачитися, якщо відповів на українську не українською. Бо це приємно, бо це мені подобається - говорити українською. Це не обов'язок та не виклик. Моя Україна - це Гімн, який співають усім табором, поки піднімають наш прапор. Без музики. А капелла співають. Діти. Моя Україна - це мільйони щасливих людей, які зробили вибір бути щасливими. Бо неможливо бути щасливим, якщо ти не відчуваєш себе частиною великого. Та неможливо бути щасливим, поки ти сам цього не побажаєш.  

Бо любов не народжується там, де в усьому завжди хтось винуватий. Бо любов не народжується там, де ти один проти всього світу. 

Любов народжується в серці. А в серці в мене - Україна.