2.2 Обігові засоби підприємництва
Оборотні засоби – це зазначені об’єкти, що є частиною виробничих засобів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції. Оборотний капітал, що вкладається у виробництво і реалізацію продукції, споживається повністю та відтворюється відразу ж після завершення виробничого циклу шляхом реалізації виробленої продукції.
Оборотні засоби поділяються на оборотні фонди (що обслуговують сферу виробництва) і фонди обігу (що обслуговують сферу обігу). До оборотних фондів належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, МШП, витрати майбутніх періодів. До фондів обігу належать: готова продукція на складі підприємства та відвантажена, за яку ще не надійшла оплата; товари стороннього походження, придбані підприємством з метою подальшого вигідного перепродажу; кошти у розрахунках, грошові кошти на рахунках у банках і у касі.
Стадії кругообігу оборотного капіталу:
– заготівельна;
– виробнича;
– збутова (реалізації).
Оборотні кошти можна класифікувати за основними ознаками:
- Місце і роль в процесі виробництва:
- Знаходяться в сфері виробництва
- Знаходяться в сфері обігу
- Джерела:
- Власні
- Залучені
- Принципи організації:
- Нормовані
- Ненормуємі
Залежно від місця в процесі кругообігу оборотні кошти поділяються на оборотні кошти у виробництві та в зверненні.
Однією з найважливіших завдань забезпеченості обіговими коштами є визначення джерела їх покриття. Джерелами формування власних оборотних коштів виступають: статутний, резервний та додатковий капітал, цільові надходження та нерозподілений прибуток. Позикові оборотні кошти складаються з банківських і комерційних кредитів, кредиторської заборгованості, а також залучених коштів юридичних і фізичних осіб у вигляді депозитів і розміщених облігацій. Джерела утворення оборотних засобів відображаються в пасиві балансу.
До нормованих оборотних коштів належать всі оборотні кошти, що знаходяться в сфері виробництва, а також кошти в сфері обігу - та їх частина, яка втілено у вигляді готової продукції. Шляхом нормування встановлюється мінімальна потреба в оборотних коштах на освіту виробничих запасів для нормального функціонування підприємства, а отже, стійкого фінансового становища.
Ефективність використання обігових активів підвищується при скорочені часу знаходження їх у виробничих запасах, скорочені виробничого процесу, прискоренні реалізації продукції та коштів у розрахунках, збільшенні виробництва продукції та прибутку (чистого доходу) у розрахунку на кожну гривню обігових активів.