редаговане. БЯ
Часом ми цікавимось тим, що там відбувається навколо меморіалізації Бабиного Яру, і як там справи в Хржнвс і ко.
Нещодавно режисер Сергій Лозниця, який підтримує приватний проєкт меморіалізації БЯ, представив свій фільм "Бабин Яр. Контекст". Поки не дивились його, але з рецензій оглядачів можна скласти певні уявлення, що за кіно. Схоже на те, що фільм нагадує розпіарений "Донбас", де були перезняті реальні історії та документальні сюжети. Різниця в тому, що тут хроніка архівна і справжня. Але біда в тім, що представити всю історію цього місця на основі таких джерел неможливо, як і історії всіх його жертв (у т.ч. неєврейських), не вистачає фахових коментарів на тему, історій українських праведників, присутні ідеологічні штампи. У фільму є свої переваги, все ж режисер ґрунтовно вивчив кінохроніку. Насамкінець лишимо лінки на [розбір від Івана Козленка](https://www.facebook.com/100000407830369/posts/4801314443225436/?app=fbl) цього фільму, а також блог Віталія Нахмановича на Істправді, де він розбирає, чому "Бабин Яр. Контекст", [такий, яким він є](https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/10/19/160326/).
Нещодавно приватний меморіал запустив власне медіа, [Yar.media](https://m.facebook.com/yarmediaua/). Запустив, і... воно тут же залишилось без команди, яка [не схотіла мати справу з керівником](https://detector.media/community/article/193252/2021-10-27-redaktsiya-yar-media-vsim-skladom-yde-z-proiektu-cherez-kilka-dniv-pislya-zapusku-media/) з такими поглядами на трагедію. Видання Детектор медіа проаналізувало, [що то за (гнилий) фрукт](https://ms.detector.media/media-i-vlada/post/28361/2021-10-25-khto-takyy-anatoliy-ulyanov-lvivskyy-politbizhenets-amerykanskyy-komunist-avtor-kontseptsii-yar-media/), який нащось тягнуть в наш інформпростір. Медіа встигло представити свій маніфест, який може і вартує аналітики, але її тези однаково повторюватимуться з тим, що писали про приватну концепцію меморіалізації БЯ раніше. Справа в тому, що в місці, де стільки невинно загиблих, вартує говорити саме про них, а не заміщувати їх історії сучасними. Тому що платформ для дискусії про порушення прав людини та дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації, походження чи кольору шкіри - достатньо. І так, меморіалізація БЯ має бути історією про відновлення пам'яті, людяність, емпатію, повагу до ближнього свого, відповідальність. І необхідність зробити все можливе від себе, аби таке ніколи не повторилось. А не про любофф, нестримний епатаж в стилі нульових, магічні кристали і печерну українофобію, яка давно не в тренді.
Пам'ятаєте розслідування журналістки Любові Величко на Ліга.нет про те, чому в Бабиному Яру досі не з'явився меморіальний комплекс? Ну, те саме, де в усьому винний сварливий дисидент Йосип Зісельс? Так от, нещодавно Комісія із журналістської етики опублікувала [свої висновки про цю статтю](https://cje.org.ua/complaints/shchodo-rozsliduvannia-liubovi-velychko-pro-budivnytstvo-memorialu-v-babynomu-yaru-opublikovanoho-na-sayti-liha-net?fbclid=IwAR0_Vzp2_sog6YagKkaMIek6dyyXNrm4zXlZ4eUzmLV-1dsonEwnS4QiJyI). Якщо коротко, то колеги пані Любові засуджують хейт в її бік, але підкреслюють, що публікації не вистачає збалансованості, коментарів окремих осіб, згаданих в статті (або принаймні примітки, що вони відмовились висловитись на тему). Також інтерв'ю з Й. Зісельсом їй варто було робити наприкінці розслідування, аби він мав можливість відповісти на ці закиди. Не вистачає коментарів про суть проблеми, які дали б читачам розуміння, чому не всі в такому захваті від арт-об'єктів, як авторка розслідування. Присутні оціночні емоційні судження, яких там не мало би бути. Видання Ліга.нет не погодилось з критикою колег. До речі, здається, вони пропонували 37к за розслідування, що спростує факти, наведені в статті. Хоча як на нашу думку, то краще б дали ці гроші історику, спеціалісту з музейної справи чи oral history, що займаються такою тематикою, щоб він/вона пояснили, що не так з цим приватним меморіалом - по суті. Тому що справа не тільки в походженні коштів, не в тому, а в світоглядних розбіжностях.
До речі, в справу меморіалізації трагедії втрутилась українська діаспора. Канадський меценат згодний виділити 20 млн доларів на те, щоб в Україні був музей, подібний до тих, які нині існують В США, Канаді та в ЄС. Про це у своєму інтерв'ю розповів Павло Ґрод, представник Світового конгресу українців.
