Олександр Комаров - про велику перебудову, 4G на дорогах та потягах

Незабаром 4G з'явиться в невеликих населених пунктах і на автомагістралях. «Велика трійка» вже почала обмінюватися частотами в діапазоні 900 МГц. Як просувається процес? Чи загрожують абонентам чергові перебої в якості зв'язку? Чи доведеться оператору «пірнути» в кредит, щоб інвестувати в проект 4–5 млрд грн? За рахунок чого гравці зможуть заощадити? На ці та інші питання в інтерв'ю Mind відповів президент «Київстар» Олександр Комаров.

– До запуску 4G в діапазоні 900 МГц мали приступити чотири мобільні оператори. Але «Інтертелеком» так і не сплатив за ліцензію і тимчасово вибув з гри. Інших сюрпризів не старті не було?

– Рухаємося за планом. Зараз активності щодо рефармінгу проходять в Закарпатській області. До кінця літа рефармінг закінчиться у восьми областях Західного регіону. З боку «Київстар» задіяно понад 100 співробітників технічної дирекції та майже така сама кількість персоналу від постачальників обладнання. У процесі рефармінгу оператори змінюють радіочастотні плани, перепрограмовують базові станції, синхронно відключають і включають обладнання.

«Київстар» вже вдруге за час своєї діяльності добровільно відмовився від частини нашого діапазону на користь розвитку нових технологій усіма мобільними операторами. Ми повернули державі частину спектру в діапазоні 900 МГц, якими володіли на законних підставах, щоб у колег по ринку була можливість сформувати суцільні смуги і запустити 4G. При цьому наш діапазон зменшився майже на 14%, хоча в нас найбільше абонентів (понад 26 млн).

– Під час попереднього обміну частотами в діапазоні 1800 МГц абоненти скаржилися на зниження якості зв'язку. Що відбувається цього разу?

– Усі роботи проходять вночі, щоб у процесі перенастроювання не порушити послуги зв'язку для абонентів усіх мобільних операторів. Хочу згадати злагоджену синхронну роботу всіх мобільних операторів. Закарпатську область ми «апгрейдили» за один день, вірніше, за одну ніч. Абоненти навіть не помітили, що обладнання десь відключалося.

А щоб захистити нашу мережу від перешкод з боку обладнання «Інтертелекому», встановлюємо більше ніж 30 000 захисних фільтрів.

– Чому оператори почнуть запускати 4G у 900 МГц не по всій країні одразу, а рухатимуться із заходу на схід?

– План заходів щодо рефармінгу був запропонований регулятором, а оператори його підтримали. Цей план враховує компактність населених пунктів, логістику робіт, кількість населення, що живе поза мегаполісів. Також до уваги бралися багато технічних питань. Наприклад, вибиралися ті області, де «Інтертелеком» міг найшвидше звільнити радіочастоти і забезпечити виконання норм ЕМС.

– За дорожньою картою оператори зобов'язані «включити» 4G у населених пунктах з понад 2000 жителів протягом двох років; на міжнародних автомобільних дорогах – за 30 місяців; на національних автомагістралях – за чотири роки. У документі не згадано залізницю. Після запуску 4G у 900 МГц пасажири поїздів отримають більш швидкісний інтернет завдяки тому, що багато трас «проходять» поруч із залізницею? Або операторам доведеться запускати окремі проекти з «Укрзалізницею»?

– Покриття швидкісним інтернетом залізниць – автономний проект. Тут потрібні інші рішення і підходи. Необхідно будувати 4G-мережі не тільки вздовж магістралей. У вагонах потягів потрібно встановлювати репітери, підсилювачі зв'язку, щоб не допустити «загасання» сигналу у вагонах під час руху поїзда. А це великі додаткові витрати. Наприклад, щоб забезпечити мобільний інтернет тільки на одному маршруті швидкісного потяга Київ – Львів, необхідно інвестувати сотні мільйонів гривень.

– Схоже питання щодо туристичних маршрутів. Наприклад, у багатьох селах Карпат 4G вже давно є. Але варто туристу недалеко відійти в гори – з'являється EDGE з майже нульовою швидкістю. Чи будете в таких місцях нарощувати кількість базових станцій або модернізувати БС на LTE у 900 МГц, щоб збільшити радіус покриття?

– Ми плануємо переобладнати понад 7000 базових станцій GSM. LTE 900 буде активований там, де відсутнє покриття широкосмуговим інтернетом у різних частотних діапазонах (1800/2100/2600 МГц).

Також плануємо будувати нові сайти в малих населених пунктах і уздовж доріг. Зазвичай таке будівництво враховує сезонні сплески трафіку. Наприклад, у Південному регіоні є маленькі населені пункти, де протягом року трафік не дуже високий, але влітку спостерігається величезне зростання. Ситуація з точністю навпаки – на гірськолижних базах, де пікове зростання трафіку спостерігається в зимовий період. Ми враховуємо всі ці особливості при розвитку нашої мережі. У найближчі рік-два забезпечимо 4G селища з кількістю населення від 2000 осіб.

Але розвиток 4G-мережі на цьому не зупиниться. Продовжуватимемо будівництво, зокрема й у маленьких селах. Наші ліцензійні зобов'язання – 90% населення України. Це означає, що будемо будувати в селах з населенням менше 1000 жителів.

– Минулого року ви заявляли, що в запуск 4G на 900 МГц кожному оператору потрібно інвестувати близько 4–5 млрд грн. Зараз розрахунки скориговані? Яку суму вам необхідно вкласти цьогоріч, щоб не «збитися» з дорожньої карти?

– Ми дотримуємося наших фінансових планів. Можу точно сказати, що цього року вкладемо в мережу більше, ніж минулого. У І кварталі 2020 року наші капітальні витрати збільшилися на 30%. У найближчі два роки повинні будемо інвестувати в 4G ту суму, яку озвучував раніше.

Але на нас ще чекають витрати на підтримку діючої мережі, якості зв'язку, розвитку нових послуг. Так що загальна сума капітальних інвестицій буде ще більшою.

– Ви зможете профінансувати проект з прибутку або доведеться залучати кредит?

– «Київстар» вкладає власні кошти. Майже кожну другу гривню прибутку ми інвестуємо і реінвестуємо в якість зв'язку і розвиток мережі. Це єдино правильна стратегія: щоб закріпитися на насиченому ринку, треба більше інвестувати в довгостроковий розвиток, навіть жертвуючи короткостроковими інтересами.

– Ваші колеги по ринку пропонують заощадити, використовуючи шеринг. Ви підтримуєте ідею? За яких умов готові на спільне використання інфраструктури?

– Історія з шерингом дуже давня. Сьогодні вже є багато прикладів його успішного застосування. «Київстар» послідовно підтримує шеринг мереж. Ми вже не раз пропонували колегам по ринку спільні дії в цьому напрямку. За 20 років побудували в Україні найбільшу телеком-інфраструктуру: понад 28 000 базових станцій порівняно, наприклад, з 16 000 БС lifecell, а також власну волоконно-оптичну мережу загальною довжиною близько 50 000 км. Все це досягалося за рахунок величезних інвестицій. Тільки в мережі 3G і 4G ми вклали понад 25 млрд грн. Наша мережа дає нам можливість бути кращими за швидкістю мобільного інтернету в Україні та покриттю, що не раз доводили міжнародні дослідження.

Тому «Київстар» готовий до шерингу мережі на економічно обґрунтованих і взаємовигідних умовах. Пропонуємо колегам по ринку такий шлях. Але ми не підтримаємо проект, якщо нашою мережею захочуть скористатися за умовну або нав'язану скромну плату.

– Раніше глава «Vodafone Україна» Ольга Устинова заявляла, що за рахунок шерингу кожен оператор зможе заощадити 1–2 млрд грн. Ваша оцінка?

– За нашою оцінкою, у межах LTE 900 і загального виконання ліцензійних зобов'язань економія може скласти близько 30%, залежно від кількості учасників проекту. У будь-якому випадку, реалізація планів з розвитку 4G – дуже витратний проект з дуже довгим терміном окупності. Нагадаю, що мобільні оператори ще не окупили витрати на ліцензії і будівництво мереж 3G-зв'язку.

– На яку окупність сподіваєтеся в 900 МГц? Чи чекаєте додаткової допомоги від держави для реалізації, по суті, цього соціального проекту?

– Абсолютно правильно помічено, що це, по суті, соціальний проект. Ми йдемо з послугами в населені пункти, де невелика кількість населення, низьке проникнення смартфонів і, швидше за все, буде потрібний час, щоб абоненти «розсмакували» переваги і можливості швидкісного мобільного інтернету. Але ми повинні дати людям таку можливість. У перспективі це допоможе нашій країні здійснити технологічний прорив.

Допомога, яку ми хочемо бачити від держави, – створення економічних умов для того, щоб оператори могли збільшувати доходи без істотного цінового тиску на клієнтів.

Наприклад, нам незрозуміло, чим керується регулятор, коли хоче знизити на 33% ставку інтерконекту між мобільними операторами або ввести асиметричні ставки інтерконекту між мобільними і фіксованими мережами, як це передбачено в його рішенні від 19 травня 2020 року.

Розмови про те, що це нібито знизить тарифи на дзвінки для абонентів – лукавство. По-перше, немає економічних підстав для зниження операторами роздрібних цін. Телеком-ринок України і так серед світових аутсайдерів за вартістю «місячного чека абонента» (ARPU). А по-друге, регулятор не впливає на тарифи для кінцевого користувача, їх встановлюють самі оператори. Сумніваюся, що зниження такси інтерконекту буде компенсовано зростанням дзвінків у інші мережі: всі попередні дії в цьому напрямку «не увінчалися» подібним результатом. Але впевнений, що в результаті зниження такси інтерконекту ринок втратить доходи, а держава – податки. За планом скорочення ставки, на якому наполягав lifecell (найближчим часом зниження до 8 копійок, у подальшому – до 3,5 копійки за хвилину), протягом двох років ринок недоотримає 1,6 млрд грн доходів. А це рівнозначно витратам на будівництво додаткових 2000 базових станцій 4G, які можуть забезпечити швидкісним мобільним інтернетом 15% населення України.

Джерело - mind.ua