№1

1.    Структура будівельних матеріалів. Основні процеси структуроутворення.

Під структурою, або внутрішньою будовою будівельних матеріалів, як і інших фізичних тіл, розуміють просторове розташування частинок різного ступеня дисперсності, що знаходяться в стійких взаємних зв'язках (первинних або вторинних) з певним порядком зчеплення їх між собою. У поняття структури входять, крім того, розмір і розташування пір, капілярів, поверхонь розділу фаз, мікротріщин та інших елементів. У структурі ІБК є мікродісперсний і макродісперсная частини.

Під мікроструктурою мається на увазі розташування, взаємовідношення і взаємозв'язок різних або однакових за розміром атомів, іонів і молекул, з сукупності яких складаються речовини в певних агрегатних станах. Сформоване атомно-молекулярну будову, що знаходиться у відносно стійкій рівновазі, зумовлює макроскопічні особливості матеріалу. На макроскопічному рівні також встановлюється в тій чи іншій мірі стійке розташування, взаємозв'язок і порядок зчеплення макромолекул, міцел, кристалів, кристалічних уламків і зростків, аморфних і інших порівняно великих частинок і елементів, що становлять матеріали, а також співвідношення компонентів, фаз і поверхонь розділу більш складної матеріальної системи - конгломерату (композиційного матеріалу).

2.    Природні кам'яні, штучні безвипальні кам'яні матеріали та вироби.

До природних кам’яних матеріалів належать матеріали мінерального по-

ходження, які виготовляються шляхом механічної обробки гірських порід.

Природні матеріали – пісок, піщано-гравійні суміші, бутовий камінь, щебінь

та інші застосовують для зведення інженерних споруд (фундаментів, дамб,

доріг), а також як заповнювачі бетону.

Основні види гірських порід.

Г і р с ь к і п о р о д и – це мінеральні агрегати певного хімічного скла-

ду, які утворюють земну кору. За походженням вони поділяються на три гру-

пи: магматичні, або вивержені, які утворились внаслідок отверднення у над-

рах земної кори (глибинні) або на її поверхні (виливні) силікатних розплавів

(магми); осадові. які виникли внаслідок перенесення і відкладення продуктів

руйнування гірських порід і органічних залишків; метаморфічні – продукти

перекристалізації та структурної зміни вивержених і осадових порід під

впливом високої температури та тиску.

69

М а г м а т и ч н і ( в и в е р ж е н і ) п о р о д и переважно розпо-

всюджені у земній корі.

Найбільш розповсюджені глибинні кислі вивержені породи – граніти. На

другому місці – виливні основні породи – базальти. У табл. 2.10 наведені ос-

новні фізико-механічні властивості розповсюджених гірських порід.

О с а д о в і п о р о д и . На відміну від вивержених, осадові породи

розповсюджені переважно на поверхні земної кори, де вони складають

70...75% площі.

У л а м к о в і п о р о д и утворились внаслідок вивітрювання виверже-

них гірських порід. Вони поділяються на рихлі та цементовані. У будівництві

застосовують грубоуламкові (понад 1...2 мм), середньоуламкові (0,1...2 мм),

тонкоуламкові (не більш 0,01 мм).

М е т а м о р ф і ч н і п о р о д и . Із порід цього типу як будівельний

камінь та сировину застосовують гнейси, кварцити, мармур та ін. Найбільш

розповсюджені гнейси, які за мінеральним складом нагадують граніт і мають

характерну сланцеподібну текстуру.

3. Задача