#011
Битий Піксель
Сьогодні, за оригінальним планом, світанок я мав зустрічати в потязі "Київ-Покровськ". Майже три тижні готував зйомки для італійців - домовлявся з героями, крутим оператором, замовляли техніку, купили квитки і менш ніж за 20 годин до початку зйомок - відбій.
Ай.
З італійцями ми розберемося, але Все одно...ай. Люблю потяги. І зйомки люблю. Жаль що подорожі знову доведеться відкласти.
Згадав раптом:
Вже більше двох років не купався в морі. Чи більше? Навіть не пам'ятаю. Для мене це особиста трагедія. Завжди доводилось відкладати то через гроші, то через роботу. Тепер витратив все до копійки на нове спорядження і сиджу на низькому старті, а вони відмінили зйомки... ну нічого. Все одно є у мене відчуття що скоро моря, чи може навіть океану, буде багато. Куди він від мене дінеться?
Зате як я виспався, як виспався!!!
Вчора повернувся додому в тому стані, коли мозок мусить нагадувати тілу що воно не вдома, а досі йде по вулиці і вирубатися прямо тут - погана ідея. Ну ви знаєте це відчуття, коли від утоми на долю секунди втрачаєш контроль над тілом і здається що зараз впадеш.
В 22:10 я вже спав, а о 3:50 без жодного будильника вже лупав очима в стелю і думав чи доспати мені свої законні півгодини чи немає вже сенсу? Не знаю як це працює, але працює - якщо лягати спати з 22 до 23 то висипаєшся набагато швидше. Далі - захопив велосипед і вздовж берега попер в сторону Трипілля.
Порожні дороги - одна із улюблених речей на світанку. Є в них відчуття апокаліптичної безлюдності. Можна без остраху розігнатися як дурний , відпустити руля і летіти розкинувши руки. А якщо до цього підібрати ще надихаючий саундтрек. Ваааау....вже і не думаєш що мав десь ловити світанок у вікно між вагонами.
Сьогодні мене занесло до Трипільської ТЕЦ, в місце куди баржами підвозять гори вугілля, сортують і подають на саму станцію. В цьому ж місці зі станції виводять теплу воду, тому тут плодить я риба і як наслідок - тусуються сотні чайок створюючи супер саундтрек. От тобі і привіт від моря! Можете зацінить на відео.
https://www.facebook.com/DemchenkoVlad/videos/10216668784611502/
Взагалі, якщо подумати, то мені і добре що відмін ли зйомки - сьогодні у мене, нарешті, абсолютно і тотально вільний день. День який я можу присвятити будь-яким хлопчачим дурницям (а може весь день валятися в ліжку? Понеділок же!) . Але, певно, все одно знайду момент щоб віднести телефон в ремонт. Бо це вже два тижні живу без мобільного зв'язку, а телефон слугує виключно фотоапаратом і пейджером (до речі всі хто дзвонив і не дозвонився - у мене просто не було телефону).
Як би там не було з морями реальними - головне щоб не пересихали моря внутрішні. І тоді, в принципі, миті щастя можна вихватувати навіть на сортувальному вузлі Трипільської ТЕЦ. Доброго ранку! Обіцяю відпочити за вас в цей прекрасний понеділок.
