Том 1: Пролог
Початок після кінцяКонтинент Дікатен складається з трьох великих королівств: лісового королівства Еленуар на півночі, підземного королівства Дарв біля південного кордону та королівства Сапін, розташованого на східному кордоні континенту. Існують також Звірині Галявини, значна частина яких залишається загадкою. Через велику кількість звірів, які вороже ставляться як до мандрівників, так і один до одного, не так багато Звіриних Галявин було пройдено. Проте, щороку сюди вирушають незліченні експедиції через спокусливі багатства, які тут можна знайти...
/перегорнув/
...Королівство Еленуар, батьківщина раси ельфів, розташоване в лісі Елшир. Густий туман, що утворюється тут, - таємничий ефект вікових дерев - відлякує всіх мандрівників, але ельфи, з їх гострим чуттям, можуть вільно орієнтуватися...
/перегорнув/
...Королівство Дарв - це мережа підземних ходів і величезних печер, що можуть простягатися на кілька кілометрів, де мешкає раса гномів...
/перегорнув/
...Королівство Сапін є найбільшим і найбільш населеним регіоном на континенті. Хоча це королівство в основному складається з людей, тут також є численні купці з раси гномів, які торгують товарами багатьох...
/перегорнув/
...У Звіриних Галявинах мешкає незліченна кількість чудовиськ та істот, але вони також містять дивовижні скарби з давно забутим походженням, доступні тим, хто наважиться їх шукати. Багато шукачів пригод і найманців писали про підземелля і лігва могутніх сутностей і про багатства, які можна знайти в них, і які можуть перетворити навіть найщедрішого жерця на жадібного...
/перегорнув/
...Між Лісом Елшир і королівством Сапін лежить Великий гірський хребет, який охоплює приблизно дев'яносто відсотків континенту, відокремлюючи північ і схід від заходу і півдня...
/перегорнув/
...У той час як королівства Дарв і Сапін підтримують симбіотичні відносини заради ресурсів, ельфи усамітнюються, проявляючи агресію по відношенню один до одного...
/перегорнув/
Закриваючи потерті обкладинки, здавалося б, енциклопедії цього світу, Артур потер перенісся пухкими пальцями, опустивши очі. Від нього виходив майже відчутний морок. Він випустив чутне напівзітхання, яке здавалося доречним з його беззубого рота.
"Ой, ля..."