.

Цитування Слова Божого
За книгами



- сам владика Христос сказав:
«Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині ? хижі вовки», і знову-таки:
«Від плоду їхнього пізнаєте їх»

- Давидів вислів:
«Перетворіть себе і розумійте, що Я є Бог"

- Павло очистив ту звабу, кажучи (як і корінфянам сказав або каже): «Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп?ятий за вас, чи Петро, або Аполлос»
- мовлене Павлом, слово; «Тіло,? каже,? бажає противного духові, а дух противного тілу і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, що ви хочете»
- Павло... радить, мовлячи: «Браття, не будьте дітьми своїм розумом,? будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!»
- Блаженний Павло каже: «Але якби й ми або ангел із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили ? нехай буде проклятий!»
- «Якщо ви мене любите ? мої заповіді зберігайте
- Євангеліє від Матвія, глава 4:
«Знов диявол бере його на височезную гору і показує йому всі царства на світі та їхнюю славу, та й каже до нього: «Це все тобі дам, якщо впадеш і мені ти поклонишся!» Тоді каже до нього Ісус: «Відійди, сатано!
Бо ж написано: господові богові своєму вклоняйся і служи одному йому».
- як казав господь: «Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай ? і матимеш скарб ти на небі. По тому приходь та йди вслід за мною»
- «Чому,? кажуть,? у притчах розмовляєш з народом такою мовою, в якій ми осягнути сокровенного розуму не можемо?» 66 Відповідаючи їм, Ісус сказав: «Вам-бо дано відати таємниці царства небесного, тобто тим, що оголили думку свою від мирських справ і пішли вслід за мною, а мирським я говорю ще притчами і непрямою мовою, тобто прикритою повістьми. А чому це? А тому, що не вмістять духовного розуму та й не тільки мирські не вмістять, але й ви, о учні, котрі пішли за мною вслід, воліли понести конечну убогість і доходите, простуючи за мною вслід, до страстей моїх, а таїнства віри вмістити не можете. Багато маю,? каже,? говорити вам, але тепер того не можете носити; коли ж прийде утіши-тель, його я вам хочу послати від отця, той вам відкриє повне знання моїх справ»
- кажучи: «Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в ім?я отця, і сина, і святого духа» б9, і більше того, учачи їх зберігати все, що «я вам об?явив»
- хрест Христовий на рам?я взяти і душею своєю в світі цім відректися, як казав господь: - «Коли хоче хто йти вслід за мною ? хай зречеться самого себе і хай візьме свого хреста та й іде вслід за мною», і більше того: «Хто ж ненавидить душу свою на цім світі ? збереже її у вічне життя».
- дім, село, маєтки, родацтво і мирських друзів відкинути, як казав господь: «І кожен, хто за ймення моє кине дім, чи братів, чи сестер або батька, чи матір, чи діти, чи землі ? той багатократно одержить і успадкує вічне життя». І більше того: «Хто більш, як мене, любить батька чи матір, той мене не-достойний»
- сказав Христос: «Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем моїм»
- «Бо хто бу^е?мене,? каже,? та моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також син людський, як прийде у славі свого отця з ангелами святими»
- і скажемо душі нашій: «Душе, маєш ти багато блага, якого вистачить на многі літа, їж, пий, веселися, нікого не бійся, скачи і грай!»
- "Нерозумні, ночі цієї ось душу твою зажадають од тебе, і кому позостанеться те, що ти наготовив"
- ? Так-бо, каже, кожному буде, хто багатіє в світ, а не в Бога
- Коли від святого духа відкинеться і супротивно йому починає дихати, то як же ти хочеш, щоб цнотливо життям правував і по-духовному мудрував?
Ніколи так не буде, щоб зруйнувавши заповідь про віру, по-духовному мудрував, бо тоді вже мудрує сама плоть, і подібне мудрування апостол Павло смертю назвав:
«Думка тілесна ? то смерть, а думка духовна ? життя та мир»
- «Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові й воскреснути з мертвих дня третього і щоб у ймення його проповідувалося покаяння і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалима почавши»
- Чи не від Єрусалима цей голос, римлянине, до тебе дійшов і чи не такий самий ти, як інші народи? Де сказав переможець,.. в Римі чи в Єрусалимі: «Ідіть по цілому світі та всьому живому Євангеліє проповідуйте»?
Чи не від Єрусалима цей голос тебе досяг? Чи ти не один із живих у світі? Де говорив розоритель смертної держави, коли відкривав розум учням, як розуміти писання, кажучи: «Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові й воскреснути з мертвих дня третього і щоб у ймення його проповідувалося покаяння і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалима почавши». А коли від Єрусалима, то чи й не до тебе, римлянине, цей голос відтіля долинув? Адже не сказав «почавши од Рима», але ? «від Єрусалима»? Хіба ти не потребуєш проповіді покаяння з іншими народами?
- Петро здійснив подвиг свого життя в Римі.
Йому ж сказав Христос: «Ти скеля *, і на скелі оцій побудую я церкву свою ? і сили адові не переможуть її». І далі: «І ключі тобі дам від царства небесного», а далі тричі запитав: «Петре, чи ти любиш мене... паси ягнята мої»та інше.

- «Моє царство не із світу цього» 159, тому як овеча дав повести себе, щоб заколоти, і голосу не подав, як вівця, коли її увіч стрижуть ? так і він не розтулив вуст своїх, смиренного, його судили та інше. Отак він на самовільну муку ішов, не опираючись, йому і Петро (який прийняв од нього владу) наслідував, волівши праведно померти.
- «І ці підуть на вічну муку, а праведники на вічне життя». А коли каже «вічно», то там кінця немає, де кому яка частина буде ? на життя чи на муки. А в другому місці каже: «Де їхній черв?як не вмирає і не гасне огонь». А коли буде суд, то що посіємо тут, те й пожнемо, за словом апостола Павла: «Бо хто сіє Для власного тіла свого, той від тіла тління пожне».
А що це ? тління? Це зникнення, безплідне життя, свинське споживання і скотська бездумність про майбутнє.
«А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне».
А що це ? дух? Це чистота, піст, повстримність, молитва, послух, пам?ять божа, боязнь суду...
- «Як хто нівечить божого храма, того знівечить бог, бо храм божий святий, а храм той ? то ви»
- «Я, - каже, - і отець мій прийдемо і оселю в ньому закладемо"
- «Ось тепер час приємний,? каже апостол, - ось тепер день спасіння», а смерті нема. «Бо ж у смерті нема пам?ятання про тебе, -каже Давид, -у шеолі хто ж буде хвалити тебе?»
- «Блаженні засмучені, - каже, - бо вони будуть утішені»
- «я ніколи не знав вас. Відійдіть від мене»
- «Хто буде нечестивий, той не побачить божої слави»
- «Коли хто,?
каже,? єпископства чи священства бажає сам від себе, а не від бога покликаний, справді бажає добру річ,?
каже божественний Павло,? але подобає, каже, йому плоди того діла в собі з?явити, тобто бути непорочним, тверезим, цнотливим, благоговійним, чесним, гостинним, учительним, не п?яницею, не заводіякою, не сварливим, не користолюбцем, але тихим, незаздрісним, несрібно-любцем, мужем однієї дружини, своїм домом добре правити та інше чинити»
- «від кожного, кому дано багато, багато від нього і жадатимуть», і тут-таки: «А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть»
- «Вільно мені над своїм, що хочу з ним учинити, те учиню, а де хочу потратити, там потрачу».
- «Увіходьте тісними ворітьми»
- «Через великі утиски треба нам входити у боже царство»
- «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли отця вашого, що на небі»
- «А в усьому себе виявляємо, як служителів божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах"
- наслідуйте істину, щоб з істиною у вічних обителях поселитися і сподобитися насолоди від невимовних радостей,? сподоби вас, господи, бути їхніми наслідниками. Амінь.
- і сліпому, який уміє мислити, можна відчути, адже Петро каже:
«А між людом були й неправдиві пророки, як будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибель. І багато хто піде за пожадливістю їхньою
- апостол каже, що боротьбу веде з духом: «Тіло бажає противного духові, а дух противного тілу». Це одне одному противиться, і той проклятий, хто гіршому підкоряє ліпше, тлінному і смертному ? безсмертне, тобто плоті душевне єство, на неї-бо той самий Павло, наче лев, ревно заволав, кажучи: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерті?»
- «Дайте місце гніву»
- І ще: «Це передаю вам, з вами сущий: коли ж прийде дух святий, його ж бо пошле в ім?я моє, він навчить вас усьому»