▫️
Що мене хвилює?
[ти не винен, але я мені приємно, що є друг, якому моду висказти та. Більше того, меньнастільки приємно, що ти попросив написати, що мене хвилює, що просто. Не передати. Саме це формування. Дякую]
Те, що я зі стількома людьми в зовсім неіделаьнтх відносинах. І мені здається, що кінець світу. Я так засмучена, через те що знову ці зміни. Я так довго дружила з одними людьми. Тільки все почало налагоджуватися. Тільки почала виходити в курс. І тут опа. І Бог хоче нове. Мені прикро, бо Він казав, що це буде.
Але...
Не знаю. Я не вірю. Він стільки разів показує. Але я не вірю. А я якщо і серцем вірю, то в мозку виникає "тисячі" питань: "а як?", а нащо і тд. І як воно всьо буде, я не знаю. Вже завтра треба йти в нову атмосферу. Нове оточення. Я маю бути готовою. Це не підлягає опитуванню чи допиту. Але...
Я не впевнена, що... Почуваю себе спокійно чи вільно. Я знаю, що там мене будуть перевіряти. І знайдуться люди, які будуть перевіряти мене на міцність. Так вже і було. Там же. Не так сильно, але...
Минулого разу, коли входила в новий колектив онлайн, одна дівчина домовилась з іншою і вони проти мене підсунули мені піццу з м'ясом. Ну і... Це смішно. Бо. Якщо я правильно зрозуміла Бога, то... Нам з нею ще довго прийдеться бути в спілкуванні. Але на це свій час. Зараз він ще не настав.
Знаєш, чому в це ч вірю?
Бо Бог так казав стосовно іншої дівчинки. Він так і сказав. В мене чомусь вилилось. Що ми подружимся. Ми були тоді разом на місії. І якось... Нічого того не пророкувало. Вза-га-лі. Але. Один день. Питають, хто буде мол. партнером для однієї дівчинки? Їй дуже потрібна допомога. І опа. Як думаєш, хто? Вона. Сьогодні за неї цілий день. Ну, принаймні, час від часу. Молилася. Вона підліток.
Бог дав мені веселе доручення. Може, тобі вже розказувала. Він сказав дружити з дівчатами підлітками. Щоб вони могли мені відкритися. І таке інше. Вона підліток. Словом. От таке веселе. Цей.
А загалом. Що хвилює. Ще те, що... Я не довіряю Богу може майбутнє. Ну, як. Я то знаю, що Він знає. Але я дуже хвилююся. А раптом інші люди не зрозуміють? Бачиш, виходить, що мене хвилює думка людей. Це жахливо. Їх боятися. Ну от куда таке годиться? Так Біблія не пише. Зовсім навпаки.
Ще те, що...
Я наче в клітці. У мене відчуття, що Бог вже прийняв за мене рішення. І... Я наче не брала участь. Наче. Я не контролюю своє життя. Це назва веселої книжки. Ех. Повторюсь. Веселе - це метафоричний прикметник в моєму значенні... Колись його часто казав один хлопчик з дитсадочка, який називав мене своїм кращим другом. Хоча. В перший день. І перший тиждень. О, ми "весело" проводили час... Я тобі скидала його відео колись. І... Також... Говорила. Але то не так важливо.
Колись в мене був сон. Після церкви. Ну, знаєш. Мені не так часто сняться сни. Чесно, мені на тих трохи... Ну, знаєш. Рідко буває Слово від Бога. Можливо, на жаль. Але поки янк знала в Слові. Підтвердження того, що мені потрібно більше цьому приділяти уваги. Хоча... Можливо, треба більше постаратися.
Загаааааломммм
Сон був. Що я падаю з дерева. І так низько. Сильно. Крєпко. І все таке.
Цю. Пташку. Голуба. Знаєш. Я сьогодні. Ми провідувати його з дідусем. Перестилали йому кроватку і все таке. У нього з ногою правою все дуже тяжко. Він майже на місці весь час....... Помили трошки. Від пупппіііі. Ну, знаєш... Я встигла тільки голову і крила. А ноги не встигла. Дідусь забрав. Він там сидить грязний(((!((( Мені так сумно через це. Уявляєш, він там зовсім один? Хоча б коти до нього не достанутт. Дідусь так сказав. Значить ґ, так є.
А ще. Мої навички спілкування. Я так втомилась помилятися. Знаєш... Зараз період. Коли пробую відкинути будь-яку критику. Ззовні. Якщо десь далеко. Люди. Це виходить. Принаймні, в обличчя.
З тобою поки важко. Маю на увазі. Я знаю, що говорити про інших людей недобре. Але я втомилась думати про те, що не говорити. Я і так багато речей цне говорю. Тобі. Тільки Богу. І з часом це буде ще більше трансформуватися. Але я вже на можу ..
Знаю, що Господь відбирає кожне слово. Я пробувала вести себе добре. В мене не виходить. Згадала проповідь. Я турбуюсь не про те. Це ззовні. Всередині. Егоїзм. Це гордість веде до того, що така реакція.
Оооооо
Це так важко
А ще
Вже літо
Я ще ніде особливо не була
І взагалі не в курсі, які в бога на мене плани
Скоро кінчаються ті... Дні, де я не можу виїжджати. Ну, дача. То був виняток.
Я відчуваю, як відділяюсь від сім'ї. Це також. Сумно.
А ще мені сумно. Бо. Боятися нових звершень. Це також егоїзм. Виходить, що я боюсь того, що скажуть люди. Навіть ти. Це так сумно.
А ще. Я майже зовсім тебе на знаю. І устроїла тут непонятно що. І непонятно зачєм.
Насправді. Я просто не відчуваю себе вартою. І достойною. Я знаю, що це може дати тільки Джісус. В це правда.
До речі, ти в мене на заставці знову. Але , зараз настільки обмежена в спілкуванні. Що наврядчи це хтось помітить.
В мене постійно висить десятки повідомлень. Мене це дратує. Я хочу відповісти всім. Але просто. Не знаходжу в собі натхнення. Раніше на пост висіло близько ста. І я не могла впоратися з тим. Вже дістало. Це було, коли любила пабалтать. Але зараз я розумію, що означає. Пусті балачки.
В будь-якому випадку. Період, що минулого року переживала. З приводу. Відсіяння. Того, що слухати. Дивитися. Читати. І дуже прискіпливо. Поки Бог не пояснив, що 14400 тисячі - люди з різних конфесій
То зараз так з людьми
І взагалі
Я не впевнена
Ще чи справилась
Зі всім тим шквалом критики та негативу
Або жалості [о, це найгірше]
Який спав на долю того
Але знаєш
Сьогодні Бог проговорив
Що мої 3 роки кінчилися
В пустелі
Тепер нове Небо
Нова земля
Але я все одно переживаю
Чи надовго
Я стільки разів бачила негативний приклад
Я розумію
Що вся справа в мисленні
Але
Я мало читаю ост часом
Ну, і пишу також
Сьогодні зрозуміла
Що я дизайн роблю
В рази
Більше
Ніж пишу
І так, це період
І так, це нормально
Ще я переживаю
Як мене будуть сприймати
В майбутньому
.в мене стільки принципів
І особливостей
Це просто
Бомба
Чи катастрофа
Точно не знаю
Як перерахувати
Принципи, системи
І так далі
І їх так багато
Що вони повсюди
Да, вони на Слові
Але згідно мого бачення
А ще
Не знаю
Я просто втомилась
Бо
Просто
Просто завтра вже йти
І знову все по-новому
І я знаю, яка моя там ціль
Чому я буду саме там
Будь ласка, з приводу цієї теми жодних додаткових питань
Дуже боляче
І не заживає
Хоча я роблю вигляд
Ну як
От сьогодні
Бог знову відкрив цю яму
Рану
І так
Він показав
Сьогодні було про хулу на Духа
Дуже втішаюче відео
І взагалі
Якщо Бог дав мені кожну мрію
В мене їх стільки...
Просто. Як мене вчили миттєво збуджуватися
Так вчили і мріяли
Це мистецтво
Раніше мені не потрібно було нічого
Але тепер
Коли я записую
То все
Туда чи сюда
Загалом
Це просто приголомшливо
І знаєш
Тобі дуже повезло
Якщо все далі буде рухатися
Як рухається
Бо в мене ж дуже велика кількість одкровень на це все
Але все одно
Мені страшно
До чого мене готує Господь
І взагалі
Що я буду робити
Чим займатися
Я хочу служити тільки Богу
А не мамоні
І продовжувати все робити тільки для Нього
Знаєш
Сьогон мені так сумно
Бо я хотіла, щоб Він був ближче
І завжди. Завждиииии був поруч
На мене інколи накриває. Зараз лєьагато хлопців пише. Я ігнорю. Вчора написав щ минулого. Мене переклинило. Я йому подобалася. Він мене в КП х телебаченням разом водив. І все таке і влаштував... Цю..
І подавав приклад своїй дружині. Знаєш, коли була на школі бойового. Бійця. Скажімо так.
Я ночували в них. На одному ліжку. Перед тим ми покурили. Люльку. Подивились разом порно, тройнічок. І лягли разом. Він мене гладив. Нічого не було. Але... Вранці. Коли готувала.. Щось. Знову привів у приклад. У нього є діти.
І цей світ. Точно кудись котиться.
Загалом .......
Я хвилююся. Бо не знаю, як правильно вчиняти у стількох ситуаціях. У деяких - бере відчай. І по деякі сфери. Я не можу тобі сказати. Коли більше дізнаюсь про тебе. Можливо, зможу говорити. Але. Поки що. Мені настільки страшний осуд. Що не передати.... Я знаю, в тебе класний характер і ти не будеш озвучувати це. Але. Страх. Це..... Таке. Просто. Раніше. Мені дорікали за ці теми. І продовжують.
Ну добре. Перша. Це. Фінанси. Через них. Так багато людей мають. Якісь розбіжності. Через них розвелися мої батьки. Включно. Я знаю це. Також через те, що вони жили з батьками. Але все одно. Я бачу помилки. В інших людях. Я бачу, як не треба. Але мені страшно, що моя істоіян повториться. Точніше. Що я повторю чиюсь історію. Да ,я знаю, що пише Біблія. І віра від слухання.
Але. В мене немає роботи. Я служу. Я можу працювати. Але я не бачу в цьому сенсі. Серйозно. Ну, тільки допомогти. В тій штуці. З сценарієм. Але це служіння. Коли людина працює на когось, та наче контролює її. Я хочу працювати тільки на Бога. І я знаю, що колись це буде. Але. Поки що. До цього дуже далеко. У мене дуже багато відкриттів стосовно майбутнього життя. Але я не впевнена в них на сто відсотків. Доки не побачу.........
Да, вони потроху збуваються. Але....
Сьогодні бабуся випила. Зранку. Алкоголь. І вела себе неадекватно. Вона стукала в двері. Дуже агресивно. Звинувачувала в тому, чого я не зробила. І результаті. Написала записку із звинувачуванням. Навіть в цій гіркоті. Бог відкрив. Дещо. Дуже цінне. Це нова обітниця. Він Нього особисто. Стосовно часу. Але... Знаєш... Я буду сумніватися, аж поки не побачу
І взагалі....
Те, що. Люди мене збуджуть. Це серйозна проблема.
А, і ще. Я великий алергік. Ну це так Бог зробив. Слава Богу. Вживаю тільки натуральні штуки по догляду за тілом. Не як нормальні люди. Все руками. Тільки шампунь і мило з Едемського.
І ті штуки, для миття ванни тощо. Також було б добре звідти. Бо в мене часом трапляються отруєння. Коли роблю щось ними. Ну, Бог дав мені крєпквй організм. Але і чутливий. Воно не сильно. Але неприємно......
Дуже ................
І сумно....
Дідусь ходить майже голий, без верху завше, юабуся без ліфчика. Мама... То вобше.
Коротше.
Так сумно.
Ще в мене є мінус. Я. Аоаьо часу проводжу за зачиненими дверима. Я асоціальна. Або ми проводимо часращом. Повноцінно. Або. Мені, пожалуйста, не мішати.
Це стільки цих фокусів. Що це просто. Я стараюся бути менш дратівливою. Але для мене неповага. Коли я готую
І ще є хтось на кухню
Я не відчуваю таким чином любов
Я стільки разів казала
Але
Вони не розуміють
Напевно, я не ґдооцінюю їхньої болі
Або
В Бога особливий шлях
Він каже одне
Буде так і так
А я не вірю
У мене відчуття, наче я тут зависла
Я то живу тут
То виїжджаю
То повертаюся
І так постійно
Три покоління в одній квартирі
Мамі пропонує заміж один
Їй це часто роблять
А вона що з ним робить
Я. Не знаю
Чесно
Проводити час так сильно близько
І мене постійно просити відійти
Я переживаю
І в моєму дому
Ок
В квартирі де живу
Стільки стафа
Типу
Ікони
Сало
Алкоголь
Тут так брудно
Як тут взагалі можуть мешкати анголт?
В дідуся поганий слух
І тут часто сварки
Це так
......
Достало
А ще
Я зрозуміла нарешті
Одну з метафор про Еноха
Не розумію
Що відбувається
Може, я рухаюся проти Божої волі
Мені страшно, що йду не туд
Мене попросили відправити резюме
Вже давно
В одну школу
Це АСД
Чернівці
Чи нє
Я не помню
Яка область
Чесно
В мене від цього щось особливо не зміниться
Я хвилююся
Бо в мене є чіткі мрії
Я знаю, чого хочу
Дуже сильно
Але
Чи одні митз Богом в цьому питання?
Що, якщо я щось порушила?
Я не розумію, чи Він мене прикликвє дещо зробити. Конкретне...
Я пробувала раніше. А потім Він чітко сказав - більше ніколи.
Але я розумію
Що мрії мої
Та те, як живе цей світ
Це настільки різні категорії
Що просто. Не передати
А ще... А ще...
Я хочу вірною. По-справжньому. І я хочу відповідальність за своє життя та за себе, свої дії на всі сто. Так, знаю, що всім розбираєтесь Бог. Але я хочу прийняти відповідальність за себе...
/ хвилююсь, що веду себе, як в історії з Агар. Та провинилась. Я вже точно знаю, що вже занадто пізно.