∞

Згідно з гностичною традицією, про яку нам відомо лише із вторинних джерел — від діячів церкви, тих, які дотепер називають такі вчення єрессю, злий Деміург влаштував матеріальний Всесвіт, відділивши душі людей від істини і закувавши їх в смертне тіло.

Деміург, що означає дослівно з грецької Δημιουργός — «майстер, ремісник, творець», вважається правою рукою творця безсмертних душ, який нездатний зрозуміти любов, тому прагне показати, що може створити кращий світ, ніж Первинний Бог.

У романі Роджера Желязни «Маска Локі» згадується еліксир вічної молодості під назвою «сльози Арімана». Творець еліксиру в книзі та головний антагоніст твору, стверджував, що чудо-зілля є алхімічною копією тих самих сліз, які пролив Аріман, коли побачив Всесвіт, творіння Ахура Мазди і усвідомив, що йому ніколи не вдасться заволодіти ним. 

Життєвий шлях багатьох письменників фантастів приховує в собі ключі до таємних сенсів.

Яскравим прикладом відображення життєвих перипетій автора у невидимому шарі подій фентезійного мультивсесвіту є його відомий двотомник "Хроніки Амбера".

Перший твір із циклу романів американського письменника польського походження був написаний в 1970 р.

За 5 років до цього, у 1965-тому автора, як резервіста армії США, переводять на службу в Балтимор, штат Меріленд.

Саме тоді він працював у підрозділі інформаційної війни, звідки його з пошаною звільнюють з державної служби у запас. Там же, в Балтиморі познайомився зі своєю, другою по рахунку, майбутньою дружиною. А в 1969р., покинув свою основну роботу і цілком присвятив себе письменництву.

За кілька років до написання цього твору Роджер Желязни потрапляє в серйозну автокатастрофу, що потім вплине на зміст роману. Згідно з сюжетом «Дев’яти принців Амбера» головний герой прокидається у клініці, як постраждалий в такій аварії. Робота у підрозділі інформаційної війни позначилася на творчості Желязни.

Моральний «message» письменника в творі ⎯ викриття нав’язуваної думки, усвідомлення маніпуляцій свідомістю.

Спочатку у Корвіна (головного героя твору) амнезія, він не може згадати хто такий, що можна трактувати як відсутність самоідентифікації людини у суспільстві, а між кульмінацією і розв'язкою його фізично засліплюють і кидають у в’язницю.

Проте у Корвіна відновлюється зір, завдяки природній йому властивості регенерації і йому все ж вдається втекти з в’язниці.

За жанром роман тяжіє до фентезі, та поруч з уявним всесвітом письменника, події також частково відбуваються і в реальному світі, мабуть 1960-70-тих років в Америці.

Психологічність цього роману інколи навіть переважає над пригодницьким вмістом. Весь твір подається від першої особи і базується на особистих роздумах цього героя, його прийняття рішень відбувається внаслідок внутрішніх переживань, логічних висновків, за винятком тих, котрі в силу непередбачуваних обставин потрібно приймати миттєво.

Загалом «Хроніки Амбера» ⎯ відома фантастична епопея. Хоча Роджер Желязни написав безліч інших творів за своє життя, а деякі навіть продовжували після його смерті, але саме про цей цикл романів (до нього приписують і деякі оповідання) відомий навіть тим, кому ім’я автора ні про що не говорить.

«Дев'ять принців Амбера» є певним екскурсом у мультивсесвіт «Хронік Амбера».

Роджер Желязни — лідер руху нової хвилі в науковій фантастиці, де фантасти перенесли увагу від роботів і космічних кораблів до людини і її внутрішнього світу.