§28. Україна в умовах десталінізації

Терміни

• Десталінізація — процес ліквідації та розвінчання культу особи і сталінської політичної системи, створеної радянським лідером Йосипом Сталіним.
• Культ особи — безмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера.
• Лібералізація — політика звільнення від жорстких обмежень, державного регулювання чи контролю; політика ідеологічної свободи.
• Політична реабілітація — поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. Також, відновлення в правах людини, стосовно якої скасовано судовий вирок.
• Відлига — період демократизації політичного режиму на території СРСР за часів перебування при владі Микити Хрущова, що отримав свою назву від однойменної повісті Іллі Еренбурга.
• Раднаргоспи — ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування сільського господарства УРСР і СРСР, що існували у 1918–1931 і 1957–1965 роках.
• Шістдесятники — назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років.
• Дисидентство — рух, учасники якого виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

Персоналії

• Катерина Білокур — українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

• Левко Лук'яненко — український політичний і громадський діяч, адвокат, правозахисник, один із засновників Української робітничо-селянської спілки й Української Гельсінської групи, засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду» до страти, згодом заміненої ув'язненням, автор книги «Сповідь у камері смертників», автор Акту про незалежність України від 24 серпня 1991 р., балотувався на посаду Президента України, був народним депутатом незалежної України кількох скликань, Герой України.

• Іван Світличний — український політичний і громадський діяч, поет, літературний критик, правозахисник, неодноразово засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду» до ув'язнення, автор збірки поезій «Серце для куль і для рим», лауреат літературної премії ім. В. Стуса, Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

• Василь Стус — український поет, літературознавець, літературний критик, представник «шістдесятників», учасник акції протесту у київському кінотеатрі «Україна» 1965 р., правозахисник, член Української Гельсінської групи, неодноразово заарештований і засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду», помер у таборі для політв’язнів, автор поетичної збірки «Дорога болю», лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

• Алла Горська — українська художниця, представник покоління «шістдесятників», діяч правозахисного руху, співзасновниця Клубу творчої молоді в Києві, учасниця щорічних Шевченківських свят, автор творів «Автопортрет з сином», «Біля річки», «Портрет В. Симоненка» тощо.

• Ліна Костенко — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Перші книги «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961) були новим словом в українській поезії. На початку 1960-х рр. Вона брала участь у літературних вечорах Клубу творчої молоді. 1965 р. підписала лист- протест проти арештів української інтелігенції. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010).

• Євген Сверстюк — видатний сучасний український публіцист і літературознавець, активний учасник національно-демократичного руху, один з його інтелектуальних лідерів. Широко розповсюджувалися в самвидаві відомі його есе «Собор у риштованні», «Іван Котляревський сміється», «Остання сльоза», «На мамине свято».

• Василь Симоненко — український поет, прозаїк, журналіст, представник покоління «шістдесятників», «лицар українського відродження», автор збірок поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

• Лесь Танюк — український режисер театру і кіно, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого, заслужений діяч мистецтв України, Народний артист України, народний депутат України 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го скликань, голова Національної спілки театральних діячів України; голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В. Стуса; заступник голови НРУ, член Політради НРУ, член Центрального проводу НРУ; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО ; голова Всеукраїнського комітету з підготовки суду над КПРС-КПУ за злочини тоталітаризму «Нюрнберґ-2».

• Сергій Корольов — український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики. Академік АН СРСР, очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

Основне положення

Перелік дат обов'язкових для розпізнавання абітурієнтами ЗНО 2020:

• 1953–1954 рр. — повстання політичних в'язнів у сталінських концтаборах;
• 1953–1954 рр. — ліквідація ГУТабу;
• Лютий 1954 р. — входження Кримської області до складу УРСР;
• 1956 р. — XX з'їзд КПРС;
• 1956 р. — засудження культу особи;
• 1959 р. — утворення Української робітничо-селянської спілки;
• 1959 р. — утворення Клубу творчої молоді «Сучасник» у м. Київ.

Перелік пам'яток культури обов'язкових для розпізнавання абітурієнтами ЗНО 2020:

• Картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» — 1955 р.

–

«»