....

У минулому турі у Шахтаря і Динамо відбулися цікаві дебюти. У гірників вперше на полі вийшов Тете, кияни ж підтягнули місцеву молодь (Дениса Попова та Євгена Ісаєнка). Лідери українського футболу потихеньку оновлюються, і влітку у них є одразу декілька кандидатів «на вихід» без повернення назад, будь то закінчення/розірвання контракту, продаж або оренда з метою подальшого продажу.

ШАХТАР

Веллінгтон Нем і Дентіньо. Обидва бразильця давно в Шахтарі, але так досі і не стали важливою частиною команди. У нинішній кампанії, з відходом лідерів влітку 2018-го і переповненим лазаретом по ходу сезону, у них з'явилася чудова можливість все-таки проявити себе.

Нічого не вийшло. Дентіньо майже не потрапляв до складу, відчуваючи різні проблеми зі здоров'ям. Нем же виходив на поле неодноразово, але діяв нестабільно і, здебільшого, посередньо.

Достатньо. Шахтар вже серйозно оновив атакуючу лінію, так що і далі утримувати в обоймі Нема і Дентіньо немає ніякого сенсу.

Андрій Тотовицький. Тотовицький весь нинішній сезон проводить в Шахтарі, двічі навіть зіграв проти "Динамо" (виходив на заміни в Суперкубку і першому матчі чемпіонату). Втім, назвати цю кампанію для Андрія успішною ніяк не виходить.

Тотовицький переважно залишається поза заявкою на матч, а зараз, з приходом нових гравців, його шанси зачепитися хоч за щось в першій команді гірників близькі до нуля. Залишити його і влітку 2019-го в обоймі буде дивним рішенням Паулу Фонсеки.

Іван Ордець. Травми не дозволяють Ордецю провести хоча б один матч в нинішньому сезоні. До того ж, у футболіста закінчується контракт, і, судячи зі слів генерального директора Сергія Палкіна, сторонам не вдається домовитися про його продовження.

Якби не травми, Шахтарю слід було б утримувати Ордеця. Це сильний центрбек, з необхідним міксом швидкості і зросту, але травми перекреслюють багато. 

Хто ще. Важливу роль зіграє трансферна кампанія. Наприклад, якщо Шахтар придбає нового нападника, в послугах Оларенваю Кайоде клуб перестане потребувати. Кайоде виконав велику роботу, щоб відповідати тим завданням, які ставляться перед центрфорвардом Шахтаря, але йому, як і раніше, доведеться через багато пройти. До того ж, судячи з усього, нігерійцю не вистачає психологічної стійкості і спокою, інакше важко пояснити його суперечки з арбітрами і грубість непотрібних епізодах.

З приходом же нового центрбека Шахтар зможе відмовитися від когось з пари Давид Хочолава/Валерій Бондаренко. Хочолава допустив занадто багато помилок за останній рік, Бондаренко ж спочатку виглядав сумнівною опцією для посилення.

Нарешті, якщо вийде придбати правого захисника, Сергій Болбат/Богдан Бутко напевно покине Шахтар. Але, повторимося, все залежить від активності гірників на літньому трансферному ринку.

Ті, хто в орендах. Іван Петряк просто не підходить грі Фонсеки (йому комфортніше працювати безпосередньо по бровці, ніж пропонувати себе на стиснутому просторі ближче до центру), те ж саме стосується Зубкова (нехай Олександр більш універсальний і тонкий футболіст). В'ячеславу Танковському і Едуарду Соболю незабаром виповниться по 24 роки - якщо раніше на них не особливо розраховували, то зараз тим більше. Густаво Бланко-Лещук? Шахтарю потрібні нападники іншого типажу.

ДИНАМО

Денис Гармаш та Сергій Сидорчук. У недавньому чвертьфіналі Кубка України Гармаш в черговий раз підвів команду, не впоратися з емоціями.

Денис не тільки перестав розвиватися як футболіст, програвши конкуренцію куди молодшому Миколі Шапаренку, він ще й не в змозі втихомирити власних демонів. Динамо не може на нього розраховувати.

У Сергія Сидорчука з контролем емоцій все гаразд, але капітан Динамо знаходиться в дуже поганій формі. Сидорчук непродуктивний при позиційному пересуванні, в створенні постійно помиляється (культура пасу ніколи не була його сильною стороною). До всього іншого, Сергій неефективний в обороні, будучи неповоротким, із запізненням страхуючи зони і невдало йдучи у відбір. Це явно не той рівень, який потрібен Динамо.

Віктор Циганков. Віктора немає сенсу утримувати в клубі. Футболіст не розвивається в Динамо і не буде цього робити, особливо в тому випадку, якщо після цього сезону команда продовжить грати в аналогічний футбол.

Витягнути ж Динамо поодинці в групу Ліги чемпіонів у Циганкова вийде хіба що при великому збігу обставин – це не те ж саме, що рятувати матчі в УПЛ (жодним чином не спроба зменшити заслуги Віктора).

На жаль, з кожним новим трансферним вікном попит на Циганкова падатиме - Динамо потрібно прийняти це.

Артур Рудько. Рудько свого часу не скористався шансом і випав з обойми команди. Зараз він навіть не третій кіпер, враховуючи наявність Георгія Бущана і Володимира Маханькова – його відхід можна вважати справою вирішеною.

Йосип Піваріч. Піваріч отримав чергову серйозну травму в своїй кар'єрі. Віталій Миколенко ж розцвів на очах, і незрозуміло, за рахунок чого хорват зможе відвоювати собі місце в основі. Навіть зараз, якби Піваріч був здоровому і знаходився в оптимальних кондиціях.

Ті, хто в орендах. Власне, від усіх, у кого влітку закінчуються оренди в інших клубах, Динамо може сміливо позбавлятися. Йдеться про Карлоса Самбрано, Миколу Морозюка, Олександра Пантича та Зураба Очігаву. Винятком може стати хіба що Максим Коваль – а раптом?