***

В при кінці XVIII століття відомий французький історик та філософ Франсуа-Марі Аруе, більш відомий під псевдонімом «Вольтер», написав вислів «Священна Римська імперія – не священна, не римська і не імперія». Цей афоризм, а точніше його друга частина, є також актуальним і для сучасної Української Держави. 

НЕ СВЯЩЕННА 

Влада фрументаріату часто намагалася себе зображувати як дуже християнську та праведну. Практика створення церков у віртуальному світі була започаткована саме нею. Та що говорити, Д був головою церкви Української держави. Але діями, словами та аморальністю «вони» неодноразово доказували свою священну набожність. 

НЕ РИМСЬКА 

Я думаю це буде найбільшим розділом. Римофілія стала вже діагнозом сучасної влади. Вона є не тому, що влада є фанатами Класичного періоду, зокрема Давнього Риму, а тому, що влада вже казиться. Нарцисизм, котрий є дуже притаманним для багатьох державників, вже не знає куди розливатись. Спершу нарцисизм в Українській Державі існував у формі філодоксії. Але ця ментальна епідемія вже давно вщухла. Й тут на сцену виходить нова хвороба – римофілія. Я нічого проти Риму не маю, він мені навпаки подобається в багатьох речах. Але те, що існує у владі є чимось не здоровим. Найрізноманітніші звання часів Класичного Риму повертаються в сучасний світ, але не найкращим способом. 

Та й добре було, якби ці зміни були корисними для державного апарату. Але ж ні! Ці всі зміни, котрі пов’язані з романізацією, є номінальним фетишем фрументарної влади. Я сумніваюсь у глибоких знаннях історії, культури або юриспруденції Риму.   

НЕ ІМПЕРІЯ 

Тут мені, як не дивно, хотілося б провести деякі паралелі з історією Давнього Риму або Османської імперії. Українська держава має відверто імперські амбіції. Історія Української держави це доводить. «Імперія» захоплювала всі можливі інші країни. Вся система будувалася на захоплені все нових і нових територій. Як було і в реальній історії, «їжа для імперій» закінчилась. Завжди, коли імперія перестає вести захопницьку діяльність, в імперії починається спершу стагнація, а потім рецесія. Після рецесії або крах державності, або революція…

СТЕФАН ЗАРЕМБА