***

чоловіче у панцері

ти об'єднав увесь світ

ти лежиш каменем спотикання

і єдине що я хочу сказати тобі

чоловіче у панцері

ave

з моменту твого виходу з країни снів

і впритул до миті обіймів ноги з землею

змій що обвивав твою шию

скинув себе із престолу

сказавши лише що

серце помирає зранку

розум помирає ввечері

ти витав від станції до станції

тільки в обід

тільки вночі

зранку не пив світло венери

ввечері не вмивався молоком

чоловіче у панцері

ніхто не знає чому ти лежиш каменем

твої знаки розрізнення не відрізнити від мурашника на котрому ти лежиш

твій череп покритий піском ніби ти людина

ти тікав від світла венери

але твоє серце пронизане променем

ти відчув людський біль

ти жодного вечора не занурювався в молоко але все одно втратив розум ти втратив йобаний розум ти хотів полетіти на хуй із цієї планети ще до того як на неї зійшов про тебе писала кожна друга газета твій вихід на землю транслювався як шоу я знаю я бачив як помирають гіганти тоді на мкс була стачка хтось дізнався що не існує санти саме тоді чоловіче в скафандрі ти сів у шматок бляхи тобі знесло дах і на цьому скінчилися мандри

серце помирає зранку

розум помирає ввечері

чоловік у панцері лежатиме вічно

це його робота

бо він присягнув