***

Так зовсім безглуздо, здається.

Горить у байдужості погляд один,

На більше нас не вистачило. 

Відвертість тремтить у закритій кімнаті,

на волі її й не чутно

Так тихо, так просто. Чи ж так безневинно? 

У чому ти винен? У чому я винна?

Це смішно, не чесно. Безапеляційно. 

По розбитих тротуарах, я крейдою не намалюю.

У листі не напишу, тобі не розкажу.

Я знову у ціль.

Я знову промажу.

Це ж так просто. Це ж правда, тут беззаперечно:

Чого не було, того і не було.

30.08.16.