***

Я, милий, твоя навсігди дощовиця,

У дні коли поруч немає

тебе, моя радість, як завше годиться,

я просто тихенько вмираю.

Щоночі я плачу про тебе, о леле,

Жалкую, до Бога впадаю.

Чекаю на тебе в неділю зелену,

Чекаю у вечір різдвяний.

Я всіх прохожалих про тебе питаю,

Аж серце спалахує в грудях,

коли твою постать я бачу десь далі,

та тілько не ти то – хтось другий..

Не ти..певно другий сміється над мною,

кудись ідучи прохожалий..

Слізьми я втоплюся й помру молодою,

чи я тебе стріну, питаю?